WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Тенденції взаємодії засобів масової інформації з молодіжною аудиторією - Реферат

Тенденції взаємодії засобів масової інформації з молодіжною аудиторією - Реферат

суттєвого значення набувають не об'єктивно знеособлені характеристики, а соціально-психологічні.
Дослідники молодіжної аудиторії розрізняють чотири її типи: аудиторія з пасивно-споживацьким ставленням; активна, соціально зріла; інфантильна, з несформованими інтересами; "домашня", зі стійкою системою інтересів у сфері дозвілля [8, с. 23 - 25]. В. Коробейников виокремлює з маси читачів, слухачів, глядачів три типи аудиторії в залежності від її орієнтації на ті чи інші органи інформації: духовно-особистісний, професійно-функціональний, споживацький [5].
Існують і інші типології аудиторій. Наприклад, за основу беруться соціологічні показники - професійна кваліфікація, віросповідання, демографічні дані (вік, стать, освіта) тощо. Аудиторію можна характеризувати не тільки за соціологічними, соціально-психологічними ознаками, але й в цілому за способом життя людей, що її складають. У цьому випадку необхідно брати до уваги загальні інтереси, переконання, погляди, інтелектуальні звички, хобі тощо. Так, Інститут Геллапа в дослідженні аудиторії орієнтується на диференціацію читача за віросповіданням, професійною кваліфікацією, прибутком, демографічними ознаками, місцем проживання і типом настановлень щодо проблеми, політичною орієнтацією і ставленням до політичних партій тощо.
Визначення певних типів аудиторій, окреслення їх характерних ознак, безумовно, сприяє ефективності діяльності ЗМІ. На Заході, наприклад, вивчається не тільки реальна, але й потенційна аудиторія, яка читає, або дивиться, або слухає передачі нерегулярно або навіть зовсім не надає їм уваги. Такий вид аудиторії певним чином аналізується: визначаються, наприклад, настановлення "не-читачів", причини їх пасивності. Так, американські соціологи, очолювані з Л. Богартом, виявили кілька психологічних причин небажання звертатися до певних джерел інформації: побоювання отримати новину, яка спричинить депресію, брак інтересу, невміння ефективно витрачати вільний час тощо. Така інформація використовується для підвищення ефективності діяльності ЗМІ, вибору стилю і спрямованості їх діяльності [2, c. 86].
На жаль, в нашій країні таких досліджень мало, і пояснюється це, мабуть, тим, що вони не набули статусу соціального замовлення, недостатністю фінансування, браком необхідних методик із застосуванням новітньої техніки. І це дуже прикро, бо знання настановлень і мотивів аудиторії дозволяє зрозуміти, як відбувається відбір, оцінка, сприйняття чи відторгнення інформації, її зберігання, закріплення в свідомості. Вивчення мотивів звернення до різних видів ЗМІ - важливе дослідницьке завдання, оскільки вони є найвпливовішим інформаційно-пропагандистським апаратом.
В сучасних умовах все більшого значення набуває практика включення аудиторії до безпосередньої взаємодії зі ЗМІ, зокрема - цикли телепередач ріеліті ТБ (reality TV), де учасниками гри є "реальні" люди. Так, глядачі американських телепередач "Survivor", "Big Brother" можуть брати безпосередню участь в тому, що відбувається на телеекрані: телефонувати або надсилати повідомлення електронною поштою, голосуючи за те, щоб той чи інший учасник вибув з гри [10, c. 3 - 4].
Ріеліті ТБ почало розвиватись в 1990-х роках. Його метою було таке оновлення телепрограм, яке дало б глядачам відчуття безпосередньої участі в реальному часі протягом перегляду телепередачі. Цей новий жанр спрямовувався на дослідження інтересів глядацької аудиторії щодо реальних життєвих історій. Цьому передувала зацікавленість глядачів спільним англо-австралійським проектом "Sylvania Waters", де висвітлювалися події кожного дня у звичайній родині з Сіднея. Глядачі стали свідками реальних життєвих подій, і це їм подобалось. Це дало імпульс для подальшого вдосконалення передач, у яких "експерименти" підсилювались екзотичними місцями дії, привабливими і розкутими учасниками. Спостерігалося також зниження рівня продюсерського контролю за втручанням у "створену ТБ-реальність". Нашому глядачеві теж уже відомі подібні "життєві шоу": прикладом "реального телебачення" є передача "За склом".
Нові тенденції взаємодії ЗМІ та аудиторій свідчать, що потрібні інші підходи до дослідження різних ланок такої взаємодії, враховуючи особливості як комунікатора, так і специфіку аудиторії. Навіть сама назва "засоби масової інформації" в такому контексті буде неточною, оскільки плин інформації характеризується односпрямованістю - преса, радіо, телебачення інформують аудиторію про певні події, не розраховуючи на її відповідь. Проте механізм зворотного зв'язку, якому стали надавати все більше уваги, особливо на телебаченні, дозволяє перетворити просте інформування на взаємодію. Тому, з огляду на це, термін "засоби масової комунікації" досить часто вживається нарівні з "засобами масової інформації".
В зарубіжних дослідженнях уточнюється поняття аудиторії ЗМІ. Підкреслюється, що це групи людей, які мало пов'язані між собою, але мають спільний інтерес до якогось виду ЗМІ. Крім того, зарубіжні вчені звертають увагу на те, що поняття "аудиторія" стосується також людей, яких об'єднують тривалі соціокультурні зв'язки: субкультури, фан-культури, етнічні культури, культури релігійних спільнот тощо. Ці соціальні групи з їх уподобаннями існують незалежно від ЗМІ. Проте бути аудиторією означає більше, ніж бути просто групою. Це означає групуватися, часто-густо об'єднуватися віртуально відповідно до чинників, які характеризують "інформаційний вимір" тієї чи іншої події.
Певний інтерес становить дослідження проблем причинного зв'язку впливу ЗМІ на аудиторію. Це викликається зростанням криміногенної активності в різних країнах, особливо серед молоді. Хронологічний розвиток парадигми "причини - наслідки" впливу ЗМІ на аудиторію демонструє шлях, який пройшли дослідники різних країн від ранніх теорій, в котрих стверджувалося, що існує простий однобічний вплив ЗМІ на аудиторію, через запереченняпасивності аудиторії до серйозного занепокоєння впливом медіа-змісту з елементами насильства на кримінальну активність молоді, її агресивність і в цілому на формування девіантної поведінки.
Останнім часом тема агресії стала, мабуть, найпопулярнішою в психології. І це не мода, а, скоріш за все, реакція психологів на безпрецедентне зростання агресії та насильства в цивілізованому суспільстві. В науковому плані постає багато питань: агресія - це характеристика тільки поведінки людини, тобто обов'язкова її дія, чи агресія також включає мотив, настановлення, емоцію? Як співвідносяться поняття "агресія" та "намір"?
Загалом, не існує загальноприйнятої теорії агресії. Найбільш фундаментальними концепціями є інстинктивістська теорія агресії (S. Freud, K. Lozens), теорія соціального научіння (A. Bandura), когнітивні моделі агресивної поведінки (L. Berkowitz) та інші. Та слід відзначити, що найбільш несуперечливими на сьогодні є фрустраційна теорія і концепція соціального научіння агресії. Психологи констатують, що найефективніший вплив ЗМІ справляють на осіб підліткового віку. На цей період часто припадає зміщення акцентів у процесі спілкування, що обумовлюється особливостями психології цього віку. З одного боку, потяг до окремішності, з іншого - до включеності до тієї чи іншої групи, а усвідомлення належності до групи створює власний соціальний статус молодої людини. Внаслідок несформованості психіки серед підлітків часто поширюються різні види девіації, які певною мірою виконують компенсаторну роль. Порушуючи соціальні норми і вимоги, молоді люди тим самим вишукують найбільш прийнятні для себе форм поведінки.
І у вітчизняній, і в зарубіжній літературі з проблем психологічного впливу ЗМІ досить поширена думка, що сцени насильства у фільмах і телепередачах негативно впливають на молодіжну свідомість. Навіть з'явився термін "психотероризм", що означає свідоме втручання в ситуацію, яка викликає агресію та неадекватну реакцію молоді. Тільки в США понад 140 інститутів переймаються проблемами дистанційного безконтрольного управління біологічними об'єктами, нейролінгвістичним програмуванням ЗМІ. Вони мають можливість - і повинні - локалізувати процеси істерії, нейтралізувати негативні емоції, прояви
Loading...

 
 

Цікаве