WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Творчий потенціал людини: соціально-психологічна парадигма - Реферат

Творчий потенціал людини: соціально-психологічна парадигма - Реферат

іншими людьми як членами колективу; ставлення до праці та її результатів, продуктів; ставленнядо самого себе. Відповідно до цього виокремлюють спрямованість на взаємодію, ділову спрямованість на завдання й особистісну спрямованість [4, с. 20]. Сюди можна включити такі параметри :
· якості, що виражають ставлення до роботи: працелюбність, творче ставлення до праці;
· якості, що характеризують загальний стиль поведінки й діяльності: самостійність, енергійність, активність, авторитетність;
· знання: спеціальні знання в галузі професійної діяльності, загальний рівень (кругозір), загальна культура, інформованість про завдання організації та її плани;
· комбінаторно-прогностичний тип мислення (варіативність, темп, гнучкість, інтуїтивність, логічність, прогностичність);
· професійні уміння: уміння розв'язувати завдання, працювати з літературою, генерувати ідеї, планувати роботу;
· адміністративно-організаторські уміння: уміння створювати трудову атмосферу, керувати людьми, захищати ідеї, переконувати, працювати з колективом, брати на себе відповідальність;
· якості, які характеризують ставлення до інших: чесність, вихованість, об'єктивність;
· якості, які характеризують ставлення до себе: скромність, впевненість, самовдосконалення, самодостатність.
В цілому ж при складанні портретів особистостей спеціалістів необхідно враховувати такі соціально-психологічні параметри, як конструктивні здібності (особисті якості, що забезпечують успіх у перетворенні навколишньої дійсності, в розвитку особистості і суспільства), до яких відносять оперативно-виконавські (забезпечують енергійні, точні та швидкі дії щодо практичної реалізації задумів) і гностичні (пізнавальні), а також інтерсоціальні (успішна взаємодія з людьми, налагодження контактів, спільних дій), до яких відносять організаторські та комунікативні вміння.
Обидві групи здібностей взаємно переплітаються і їх поділ досить умовний. Показниками рівня їх розвитку є :
· позитивні результати діяльності;
· оригінальність виконання різних видів робіт;
· ступінь подолання несприятливих умов діяльності і зустрічних труднощів;
· швидкість оволодіння новими знаннями й навичками.
Під кутом зору даних соціально-психологічних параметрів вивчаються показники творчої активності особистості.
У процесі продуктивної діяльності творчий потенціал реалізується й нагромаджується у творчій активності особистості. Відповідно, творчий потенціал і творча активність особистості виступають у цьому феноменологічному ряді в парі, доповнюючи одне одного. Творча активність визначається мірою залучення особистості до перетворювально-творчої діяльності на основі творчого потенціалу. Вона є умовою виявлення і розвитку творчого потенціалу особи та механізмом реалізації її творчих здібностей. Творча активність виявляється у трьох категоріальних формах: в особистості як творчому потенціалі у вигляді інтеріоризації, у соціумі як творчому процесі діяльності у вигляді екстеріоризації з метою створення і поширення творчого досвіду і знову в особистісній інтеріоризації як творчому особистісному новоутворенні, набуваючи на основі здобутого творчого та інтелектуального досвіду нової форми особистісного саморозвитку [5, с. 10 - 11].
Реалізація творчого потенціалу в інноваційній діяльності незмінно пов'язана з механізмом інтелектуальної активності суб'єкта, продуктивністю підсвідомих процесів. Від багатого творчого потенціалу як підсвідомого процесу залежить рівень творчої самореалізації і саморозвитку особистості. Отже, головним джерелом її розвитку є творчий потенціал, який реалізується у творчому зусиллі, а провідним мотивом - прагнення до самоактуалізації і самореалізації. Він не є вродженим, його не можна набути у процесі освіти, як знання, вміння, навички. Від вроджених здібностей психофізіології людини творчий потенціал залежить тільки певною мірою, але його актуальний стан залежить від цінностей самої людини, від її внутрішніх зусиль задля культивування у собі творчої потенції. В результаті своїх творчих зусиль людина може навіть підпорядкувати своїй волі, цілям і планам власну психофізіологічну організацію, свій темперамент.
На думку Л. Орбан-Лембрик, потенціал розвитку особистості закладено в ній самій, у її потребах та здібностях, особливо в спрямованих на саморозвиток. Серед умов, що стимулюють розвиток творчих здібностей особистості, виокремлюються такі: а) ситуації незавершеності або відкритості (на відміну від регламентованих, суворо контрольованих); б) спонукання до постановки питань; в) стимулювання відповідальності й незалежності; г) акцент на самостійних розробках, спостереженнях, почуттях, узагальненнях тощо. Велика роль у розвитку особистості належить соціальній групі, в якій вона долучається до спільного розв'язання творчих завдань [6, с. 165].
Таким чином, творчий потенціал - це передумова для творчого процесу, з одного боку, та його результат - з іншого. І якщо особистість реалізує у своєму житті більше ресурсів, ніж у неї є на певний конкретний проміжок життя, якщо вона висуває перед собою далекі цілі і спрямовує творчі зусилля на втілення власних мрій, то це підвищує її творчий потенціал. Відповідно, таку життєву стратегію можна охарактеризувати як життєтворчість. Якщо ж спостерігається зворотний процес - пасивність, інфантилізм особистості, при яких вона не розвиває вроджених задатків, можливостей, здобутих від середовища (освіта, навчання, виховання), не проявляє активності в пошуках застосування власних можливостей і уподобань, то відбувається процес збіднення особистості. Вона поступово стає соціокультурним споживачем, проявляючи творче безсилля.
Подальшу перспективу дослідження вбачаємо у поглибленні вивчення проблеми творчого потенціалу особистості крізь призму акмеологічної практики (аналіз концептуальних моделей акме на різних етапах вікового розвитку особистості), дослідженні інноваційного потенціалу особистості, вивченні широкого спектру питань, пов'язаних із психологічними особливостями підприємницької діяльності (профдобір і розстановка кадрів) тощо.
Література:
1. Философский словарь. - М.: ИНФРА -М., 1997.-576 с.
2. Степанов С. Ю. Рефлексивная практика творческого развития человека и организаций.-М.: Наука, 2000. -174 с.
3. Варламова Е. П., Степанов С. Ю. Психология творческой уникальности. - М .: Институт психологии РАН, 2002. -256 с.
4. Обозов Н. Н., Щекин Г. В. Психология работы с людьми. -К.: МАУП, 1994. -136 с.
5. Ткач Р. В. Психологічні особливості творчої активності особистості. -Запоріжжя : В-во ЗДІА, 1999. -24 с.
6. Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління : Навчальний посібник. - Івано-Франківськ : "Плай", 2001. -695 с.
7. Овсянецька Л. Творчий потенціал людини: соціально-психологічна парадигма // Соціальна психологія. - 2004. - № 2 (4). - C.140-145
8. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве