WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Студентська молодь і комп’ютерні технології - Реферат

Студентська молодь і комп’ютерні технології - Реферат

%) впевнена, що ПК дає "знання та вміння, корисні в інших професіях і сферах життя"; 8 % вважають, що комп'ютер забезпечує лише "вузько спеціальні знання та уміння", і тільки 2 % вважають, що комп'ютер людині "практично нічого не дає".
Слід зазначити, що специфіка ВНЗ, в якому навчаються піддослідні, накладає певний (хоча й не дуже сильний) відбиток на характер відповідей. З тим, що комп'ютер сприяє набуттю універсальних знань та умінь, погоджується 94 % студентів-"технарів" і 88 % студентів-"гуманітаріїв"; з позицією про "вузько спеціальні знання та вміння" погоджуються, відповідно, 4 % та 11 % опитаних. Аналогічна тенденція виявлена у відповідях респондентів, які вміють або не вміють працювати на ПК. Можна побачити, що негативна оцінка впливу комп'ютера на розвиток людини досить слабо виражена в усіх групах (на рівні 1 - 2 %), переважна більшість студентства навіть дещо переоцінює позитивні наслідки комп'ютеризації.
Загальне емоційне ставлення до комп'ютера. Більше половини піддослідних загальної вибірки (53 %) заявили про загалом позитивне ставлення до комп'ютера; у 22 % респондентів таке ставлення є диференційованим і більш виваженим: вони вважають, що "комп'ютер - це лише знаряддя в руках людини, з його допомогою можна робити як добро, так і зло". Водночас 21 % піддослідних надзвичайно позитивно оцінює комп'ютер, заявляючи, що "не уявляє себе без ПК - це мій помічник та друг", і вважає його "незамінним у роботі, грі та житті". Байдуже ставлення до комп'ютера виявив 1 % опитаних, а негативне - 2 %.
При цьому, "гуманітарії" і "технарі" дещо розходяться в оцінках. Так, у групі студентів технологічного університету 42 % опитаних позитивно ставляться до ПК, і стільки ж - надзвичайно позитивно. Диференційована оцінка тут зустрічається в 13 % випадків, негативна - в 3 %, а індиферентної взагалі не зафіксовано. Щодо студентів педагогічного університету, то аналогічні показники тут складають, відповідно, 64 %, 1 %, 31 %, 1 % та 3 %. Отже, інженерна освіта є фактором позитивного емоційного ставлення до комп'ютерних технологій.
Особливості "комп'ютерної поведінки" осіб, які вміють користуватися комп'ютером. Такі студенти працюють на комп'ютері переважно вдома (74 %), тобто вже мають власний ПК. Чверть респондентів (переважно - студенти технологічного університету) обрала відповідь "за місцем навчання/роботи", а 14 % - у друзів. На роботі у знайомих/батьків користуються комп'ютером переважно 9 % опитаних і лише 3 % - в комп'ютерних клубах або Інтернет-кафе.
Чому студенти частіш за все сідають за комп'ютер? Для студентів технологічного університету це, в основному, виконання певної роботи (навчальної чи для заробітку - 89 %), комп'ютерні ігри (51 %) та створення власних програм (51 %), спілкування з іншими користувачами Інтернету (23 %). Дещо інша структура мотивів у студентів педагогічного університету. На першому місці - комп'ютерні ігри (76 %), далі - виконання певної роботи (62 %), інші мотиви невиразні або їх взагалі нема. Отже, в "комп'ютерній поведінці" студентів-"технарів" переважають "робочі" мотиви, а в "гуманітаріїв" - розважальні (ігрові).
З'ясовано, що переважна більшість студентів-"технарів" працює на комп'ютері по 5 - 6 годин на добу (49 %) або майже весь день (34 %). З одного боку, це пов'язано із специфікою навчального процесу, але, з іншого, засвідчує їх "комп'ютерну спрямованість". Студенти-"гуманітарії" працюють на комп'ютері переважно 1 - 2 (44 %) або 3 - 4 години (29 %).
На запитання: "Наскільки ви задоволені своїм режимом роботи на комп'ютері?" 50 % студентів технологічного університету відповіли, що їх "все влаштовує", 20 % - що "комп'ютер часто заважає іншим справам", 11 % вважають, що їм "дуже часто заважають сторонні справи", 10 % заявили, що ця проблема їх не турбує, а 9 % зізнались, що воліють мати більше "комп'ютерного часу". Дещо інші настановлення у студентів педагогічного університету: відповідь "мене все задовольняє" дали лише 29 % опитаних, 26 % хочуть мати більше "комп'ютерного часу", 24 % заявили, що проблема часу роботи на ПК їх не переймає, 15 % вважають, що комп'ютер часто заважає іншим справам і 6 % скаржаться, що їх "дуже часто відривають від комп'ютера".
Різниці між цими групами студентів виявлені і у відповідях на запитання: "Що частіше за все змушує вас закінчити роботу на комп'ютері?" Структура відповідей студентів-"технарів" така: 45 % - "через інші справи", 38 % - "втома", 17 % - "зміна настрою/набридло" та 9 % - "проти своєї волі". Відповіді студентів-"гуманітаріїв": 51 % - "через інші справи", 42 % - "зміна настрою/набридло", 21 % - "втома" та 3 % - "проти своєї волі". Це підтверджує "комп'ютерну" орієнтацію студентів-"комп'ютерників", яка, очевидно, виходить далеко за виконання суто навчальних завдань.
В ході дослідження також виявлялась наявність та ступінь вираженості певних конкретних ознак синдрому "комп'ютерної залежності". Так, 50 % студентів-"технарів" зізналися, що відчувають нетерпіння і хочуть якомога швидше продовжити роботу на комп'ютері, якщо вони закінчили працювати на ньому або їх попросили про це. (Серед студентів-"гуманітаріїв" таких нетерплячих було 24 %). Більшість студентів технологічного університету заявили, що оточуючі іноді (68 %) або й часто (22 %) скаржаться, що вони надто багато часу витрачають на комп'ютери. (Серед студентів-педагогів такі відповіді дали 9 % та 3 % відповідно). Більшість студентів-"комп'ютерників" іноді (63 %) або часто (23 %) думають про комп'ютери, комп'ютерні ігри, Інтернет, коли не працюють безпосередньо на ПК. (Такі симптоми зустрічаються, відповідно, у 44 % та 12 % студентів педагогічного університету). Отже, можемо констатувати наявність серед частини студентської молоді групи "комп'ютерно-залежних" юнаків.
Щодо використання піддослідними комп'ютерних ігор, то було встановлено такі тенденції. Спортивним іграм (на швидкість і точність реакції) віддають перевагу 28 % студентів-"технарів" та 29 % студентів-"гуманітаріїв".Інтелектуально-логічні ігри користуються популярністю, відповідно, у 46 % та 62 % опитаних, що є дещо дивним (логічно було б припустити, що саме ці ігри популярніші серед майбутніх "комп'ютерників"). Ігри-протиборства (з елементами суперництва і агресії) популярні, відповідно, у 37 % та 18 % респондентів зі згаданих груп. Пояснити таку популярність "агресивних" ігор саме серед студентів-"технарів" можна статевим складом цієї групи (перевага хлопців). Цікавим є те, що 15 % студентів-"технарів", за їхніми словами, не грають у комп'ютерні ігри (серед студентів-"гуманітаріїв" таких лише 3 %), що підтверджує тезу про "робочу" орієнтацію частини студентів технологічного університету. Інший цікавий момент: ігри-протиборства з елементами насилля популярні серед 38 % високоагресивних студентів та 29 % серед респондентів з поміркованими рівнями особистісної агресивності.
Рівні агресивності піддослідних. Показники рівнів особистісної агресивності студентів (за "Тестом руки") наведені в таблиці 1.
Ці дані свідчать, що рівень агресивності студентів технологічного університету дещо вищий, ніж серед їх однолітків з гуманітарного ВНЗ. Така тенденція існує як у цілому у вказаних групах, так і окремо відносно підгруп юнаків та дівчат. Було з'ясовано, що рівень агресивності студентів жіночої статі, які вміють працювати і працюють на комп'ютері, дещо вищий, ніж у студенток, які не мають таких умінь і можливостей. Аналогічні показники відносно юнаків практично однакові. Загалом наведені дані дозволяють констатувати наявність певної кореляції між рівнем особистісної агресивності опитаних студентів та їх роботою на комп'ютері.
Таблиця 1
Середні рівні агресивності піддослідних студентів
Показники коефіцієнта агресивності за "Тестом руки" в групах піддослідних *
Технологічн. ун-т Педагогічний ун-т Вміють прац. на ПК Не вміють прац. на ПК Загалом
Чоловіки - 0,8 - 1,3 - 0,9 - 1,0 - 0,9
Жінки -
Loading...

 
 

Цікаве