WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Структура прогностичного компонента та його роль в управлінській діяльності - Реферат

Структура прогностичного компонента та його роль в управлінській діяльності - Реферат

справляє позитивний вплив на організаторські комунікативні вміння менеджера освіти; налагодження позитивного соціально-психологічного клімату через можливість спрогнозувати реакцію співробітників на прийняте рішення та здатність замотивувати їх у його якнайкращому виконанні.
В основі структури прогностичного компонента управління менеджера освіти лежить антиципація (від лат.anticipation - передбачаю), яка, по суті, є здатністю передбачати результати дій, прогнозувати явища, моделювати у свідомості людини майбутні події. Це головний базовий елемент прогностичного компонента в управлінській діяльності, з яким взаємопов'язані всі інші компоненти. Дане поняття позначає уявлення про предмет, результат дії, яке виникає ще до того, як вони будуть реально сприйняті або здійснені. Внутрішньо антиципація виражається в здатності центральної нервової системи людини бачити майбутнє. В психології мислення антиципація позначає уявлення у свідомості людини в схематичній формі відповіді на певну проблему ще до того, як вона буде реально вирішена.
Антиципація є здатністю діяти та приймати ті чи інші рішення з певним часово-просторовим випередженням очікуваних подій. Універсальність антиципації, на думку Б. Ломова та Є. Суркова, пов'язана з тим, що "для людини найтиповішим є не лише відображення теперішнього, збереження минулого, але й активне оволодіння майбутнім" [8, с. 5].
Ж. Піаже, на основі узагальнення численних експериментів у роботі оперуючого уявленнями інтелекту, дає класифікацію образів (уявлень) за їх структурою, виокремлюючи: репродуктивні образи, у яких відбиваються вже відомі предмети чи події; антиципуючі образи, в яких людина не лише відтворює, але й передбачає з різною точністю події, явища, які раніше нею не сприймалися. Останні, в свою чергу, можуть мати різні рівні: в одних образів структура така, що вони відбивають лише кінцевий результат перетворень; в інших ця структура динамічніша: в них відбиваються певні етапи трансформацій об'єкта від початкового стану до кінцевого [15, с. 127].
Б. Ломов і Є. Сурков зазначають, що для ефективного прогнозування та подальшого виконання певних дій людина має "здійснювати антиципацію стосовно не лише актуальної дії" (припустімо, підготовка виробничої наради), "але й певних потенціальних дій" (запровадження нової навчальної програми, розвиток очолюваного навчального закладу на рік тощо) [8, с. 132].
З антиципацією тісно пов'язана аперцепція (від лат. perception - сприйняття), яка є залежністю сприймання людини від її минулого досвіду, тобто - вибірковість сприйняття, пов'язана з характером професійної чи іншої діяльності, індивідуальних особливостей людини. Однак Д. Майерс вважає, що "реконструювання минулих настанов залежить і від сьогодення, від позиції людини стосовно якогось питання на даний момент" [9, с. 65 - 66], оскільки дослідження соціальних психологів свідчать, що пригадування людиною своїх минулих настанов, позицій корегується її сьогоденною позицією щодо цього питання.
Соціальна перцепція є, по суті, формуванням оцінювальних рішень щодо оточуючої дійсності, яка аналізується. Гештальтна модель сприйняття виокремлює окремі риси складової єдиної цілісності, яка "не зводиться до простої суми їх складових, а кожна окрема риса впливає на значення всіх інших - такий структурний підхід визначає розгляд рис, які лише частково впливають на створення загального враження" [7, с. 16]. Сприймання суб'єктом (менеджером освіти) змін у наявній ситуації (у внутрішньому та зовнішньому середовищі) визначається станом свідомості сприймаючого, тому подальший аналіз чинників формування та розвитку у менеджера освіти здатності прогнозувати повинен ґрунтуватися на виявленні характеристик самого суб'єкта сприймання (директора школи) та переробки ним отриманої інформації.
Істотний вплив на сприймання менеджером освіти змін у ситуації справляють ефект очікуваних результатів та пов'язаний з ним ефект контрасту. Їх сутність: ефект очікуваних результатів виявляється у впливі власних настанов, позицій на сприйняття та інтерпретацію наявної ситуації, а, відповідно, і на прогнозування менеджером освіти стану майбутньої ситуації; якщо прогноз менеджера був неправильним, і ситуація, що склалася, суперечить очікуванням, то відбувається зміна настанов у прогнозуванні на протилежні.
На формування сприйняття менеджером наявної ситуації у розвитку керованої освітньої організації впливає також його емоційний стан: бачення управлінцем майбутнього своєї організації залежить від наявного в конкретний момент емоційного стану, а тому можна стверджувати, що точніший прогноз на майбутній розвиток даватимуть люди, емоційно стабільніші.
Аперцепція нерозривно пов'язана з акцептором результатів діяльності (від лат. acceptor - сприймаючий), або моделлю майбутніх результатів - це психофізіологічний механізм прогнозування й оцінки результатів діяльності шляхом видобування з пам'яті моделі передбачуваного результату в процесі прийняття рішення. Цей термін увів у науковий обіг фізіолог П. Анохін, розробляючи теорію функціональних систем.
Прогностична модель, створена менеджером, відображає діючу систему управління в майбутньому. За її допомогою можна розширювати знання менеджера про потенційний рівень освітньої організації, зокрема й школи. Досить часто вона "використовується на стратегічному рівні управління організацією" [14, с. 138].
Моделювання дозволяє одержати нову інформацію про властивості досліджуваного об'єкта на основі особливого роду опрацювання і представлення існуючої і доступної інформації. Головною проблемою при цьому є проблема забезпечення відповідності структури і властивостей моделі структурі і властивостям реального процесу, явища чи об'єкта (проблема ізоморфізму). Якщо модель ізоморфна й імітує найістотніші характеристики об'єкта і при цьому для її побудови використовується доступний інструментарій, то можна значно зменшити витрати ресурсів, у тому числі й часу, на вивчення характеристик обраного об'єкта (зокрема - освітньої установи). За допомогою моделей можна "досліджувати процеси в майбутньому, формувати варіанти стратегії і відбирати з них найефективніший варіант" [14, с. 136].
Переживання ситуації заздалегідь називається в нейролінгвістичному програмуванні (НЛП) приєднанням до майбутнього, коли людина в своїй уяві робить крок у майбутнє з наявними у неї ресурсами і переживає заздалегідь майбутню ситуацію в такому вигляді, в якому вона хотіла б її бачити. Приєднання до майбутнього - це своєрідна репетиція в уяві, а уявна підготовка і виконання - істотний патерн, виявлений у всіх найкращих майстрів,
Loading...

 
 

Цікаве