WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Структура прогностичного компонента та його роль в управлінській діяльності - Реферат

Структура прогностичного компонента та його роль в управлінській діяльності - Реферат


Реферат на тему:
Структура прогностичного компонента та його роль в управлінській діяльності
Сучасні соціальні та економічні умови висувають особливі вимоги до навчальних закладів: складність і динамічність процесів перехідного періоду, часта корекція законів і нормативних актів, що регламентують діяльність освітянських установ, динамізм технологічних змін та нові запити суспільства обумовлюють виникнення нових, часто несподіваних можливостей. В такій ситуації керівники освітніх організацій повинні постійно оцінювати перспективи своєї діяльності, розвитку очолюваного ними навчального закладу, визначати пріоритети у своїй роботі, максимально використовувати нові можливості.
Нині постійно чуємо про проблеми виживання освітніх організацій, при цьому слово "виживання" навантажується негативним змістом і асоціюється з жалюгідним функціонуванням і постійною загрозою загибелі, яка сприймається як неминучість (це може пов'язуватися з незадовільним фінансуванням шкіл, скороченням дітонародження, що призводить до зменшення кількості учнів у школах, тощо). Тим часом у західній літературі виживання розглядається чи не як основний критерій позитивності організаційних змін.
Нерідко виживання розглядається як характеристика функціонування, що стосується стабільності організації і пов'язується з сьогоденням, а ефективність - як характеристика розвитку, що обумовлює організаційну гнучкість і пов'язується з майбутнім станом організації. Так, у концепції К. Вейка співвідношення виживання й ефективності подається як "співвідношення адаптивності організації і її здібностей до адаптації в майбутньому" [16, с. 115].
Важливим чинником вдосконалення функціонування навчальних закладів, зокрема й шкіл, є ефективне прогнозування в структурі управлінської діяльності директора школи, оскільки в післядипломних освітніх закладах та на підготовчих курсах менеджерів шкіл навчають лише основам управлінської діяльності, а психологія управління посідає малопомітне місце в загальному курсі підготовки.
Під ефективним прогнозуванням в структурі управлінської діяльності розуміємо, перш за все, уміння приймати правильне рішення при виборі оптимальної стратегії дій з кількох варіантів. У зв'язку з проблемою правильного прогнозування на основі вибору оптимального варіанту рішення слід звернути увагу на такий феномен, як "ефект Хіндсайта", який є "тенденцією перебільшувати здатність передбачати, як все відбудеться, після того, як результат стає відомим" [9, с. 90]: цей феномен може призвести до згубних наслідків, оскільки таке ставлення викликає переоцінку власних інтелектуальних здібностей.
Н. Коломінський зазначає, що хоча "реалізувати прогностичний компонент управління в умовах ринкової економіки в освіті досить непросто, однак діяльність керівника освіти, який не враховує тенденцій розвитку керованого об'єкта, є волюнтаристською, а тому - малоефективною" [11, с. 7]. Директору школи необхідно вміти передбачати можливі тенденції розвитку школи з врахуванням соціально-економічних, освітянських, регіональних особливостей, а також традицій, звичаїв, потреб місцевого населення.
Досить часто підручники з теорії організації управління "грішать" тим, що в них приймається позиція методологічного універсалізму і норматизму, тобто "визначається ідеальний тип стратегії управління" [16, с. 108] та прийняття рішень, а менеджерам-практикам пропонується його дотримуватися й реалізовувати. Ми ж говоримо про прийняття рішень менеджером освіти як про сферу вільного вибору, себто здійснення ним прогностичної функції управління: директор школи при виконанні своїх обов'язків має дотримуватися принципу еквіфінальності, що полягає у запереченні існування єдино правильного шляху досягнення цілей організації.
Прогнозування (з грець. prognosis - передбачення) є випереджаючим відображенням дійсності, конкретним науковим дослідженням перспектив певного явища; це - "виявлення вищої форми випереджаючого відображення в процесі мислення як передбачення очікуваного майбутнього на основі урахування динаміки прогнозованого явища" [11, с. 17]. Прогнозування в освітній системі є розумовим конструюванням майбутнього стану освітньої практики на основі передбачення характеру і темпів соціально-економічних темпів розвитку, прикладом чого може слугувати концепція безперервної освіти. Звичайно, жодна з побудованих менеджером теоретичних моделей не припускає повного і точного опису реальності, одначе брак знань щодо методів прогнозування в управлінській науці призводить до значного зниження якості управління.
При прийнятті рішень менеджером освіти прогностичний компонент управління проявляється під час визначення та аналізу варіантів дій (тобто значної кількості описів майбутньої реальності) керівника в певній конкретній ситуації, а також при їх оцінці та виборі найдоцільнішого варіанту розв'язання проблеми для досягнення поставленої мети.
В. Стадник і М. Йохна виокремлюють кількісні та якісні методи прогнозування:
1) кількісні методи застосовуються, коли діяльність організації в минулому мала певну тенденцію, яку можна розвинути в майбутньому, і коли наявної інформації достатньо для виявлення статистично достовірних тенденцій або залежностей. До цих методів, зокрема, належать аналіз часових рядів та казуальне моделювання:
· метод аналізу часових рядів грунтується на припущенні, що події, які відбулись у минулому, дають можливість прогнозувати події в майбутньому;
· казуальне (причинно-наслідкове) моделювання - прогнозування того, що відбудеться в подібних ситуаціях у майбутньому через дослідження статистичної залежності між досліджуваним фактором та іншими змінними;
2) якісні методи прогнозування передбачають прогнозування майбутнього експертами, де, в свою чергу, можна виокремити такі різновиди:
· думка журі - поєднання та узагальнення думок експертів у релевантних сферах;
· модель очікування споживачів, яка базується на результатах опитування клієнтів організації щодо майбутніх потреб, нових вимог [17, с. 164 - 165].
Отже, ефективне застосовування прогнозування в діяльності освітніх закладів дозволить їх керівникам краще виконувати управлінські функції і дасть їм низку переваг, зокрема, таких: стимулювання керівників освітніх закладів до генерації нових ідей та реалізації управлінських рішень; значне розширення забезпеченості освітньої організації необхідною інформацією; підвищення адаптивної ефективності освітньої установи (зокрема, школи), підготовка її до змін у зовнішньому середовищі; раціональність розподілу ресурсів керованої організації; здатність передбачати
Loading...

 
 

Цікаве