WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Стиль „полезалежність – поленезалежність” у психологічному вимірі - Реферат

Стиль „полезалежність – поленезалежність” у психологічному вимірі - Реферат

відбиває процесуальні особливості діяльності. Це - "стиль вивчення реальності" з певними характеристиками пізнавальної, емоційної, вольової, мотиваційної сфери, міжособистісних відносин у колективі.
Коґнітивні стилі належать до формальнихдинамічних утворень психіки, не пов'язаних зі змістовою її стороною. При цьому на перший план висуваються інструментальні характеристики.
Отже, коґнітивний стиль - це визначальний чинник процесу впливу мотиваційних, афективних факторів на коґнітивні [9]. Він вважається відносно стійкою характеристикою індивідуума, що виявляється в різних сферах пізнавального функціонування. Представники кожного стилю мають певні переваги в тих ситуаціях, де їх індивідуальні особливості сприяють ефективній поведінці.
Коґнітивний стиль - це, по-перше, процесуальна, інструментальна характеристика, а не змістова, результативна; по-друге, це організуючий елемент пізнавальної діяльності, що повинен мати стійку структуру.
Основними параметрами коґнітивних стилів вважаються:
· полезалежність - поленезалежність;
· вузький - широкий діапазон еквівалентності;
· широта категорії;
· ригідний - гнучкий пізнавальний контроль;
· згладжування - загострення;
· імпульсивність - рефлексивність;
· конкретна - абстрактна концептуалізація;
· коґнітивна простота - складність;
· локус-контроль [6].
Найважливішим параметром коґнітивного стилю вважається полезалежність - поленезалежність. Цей компонент характеризує розміри інформаційної автономії від поля.
Поняття стильового підходу формувалося в межах розвитку гештальтпсихологічних уявлень про поле і поведінку в полі. Стосовно різних людей фактор впливу поля виявляє себе по-різному. Поведінка одних осіб більше залежить від поля, а поведінка інших зорієнтовується на внутрішню активність. "Ступінь свободи від зовнішніх референтів" - це ступінь орієнтації людини при ухваленні рішення на її знання і досвід, а не на зовнішні орієнтири, коли вони вступають у протиріччя з досвідом. З іншого боку, це ступінь свободи, з яким людина переборює контекст, встановлює взаємозв'язки всіх частин поля, аби виокремити з нього потрібний елемент [10].
Доведено, що існує зв'язок між способами орієнтації в просторі і здатністю виокремлювати деталі з цілісного організованого контексту (просту фігуру зі складної). Зрештою полезалежність стали розглядати як уміння переборювати видиме поле і структурувати його. Полезалежність фіксує залежність людини від поля, причому в такій мірі, що їй важко диференціювати себе і "поле" - вона опиняється під його "владою". Такій особі важко оперувати об'єктом - частиною "поля", деталі якого тісно пов'язані між собою та з просторовим "тлом". Тобто, поле важко піддається поділові, відтак людина дотримується його як даності [11].
Показники полезалежності - поленезалежності стосуються широкого спектра проявів інтелектуальної активності. Великий інтерес становить зв'язок цього параметра з характеристиками навчання.
За даними Г. Уіткіна, незалежні від поля люди включаються в процес навчання як його активні учасники, а не глядачі. Це відбувається тому, що в поленезалежних осіб рушійною силою є внутрішня мотивація, їх прагнення отримати знання та навички. Навчання ж полезалежних буде успішнішим у ситуації зовнішнього підкріплення. Поленезалежні мають, в цілому, вищу академічну успішність - їм легше генералізувати й переносити знання, у них яскравіше виражена здатність обирати раціональніші стратегії запам'ятовування і відтворення матеріалу. Поленезалежні активно перетворюють пропоновану ситуацію, намагаючись виокремити її істотні, а не просто помітні моменти.
Полезалежність - поленезалежність впливає і на роботу з текстом. Коли текст потребує переструктурування і реорганізації, то тут кращих успіхів досягають поленезалежні особистості. При конспектуванні лекцій і наукових текстів вони ліпше їх опрацьовують: скорочують кількість слів, перефразовують думки, використовують засоби структурування тексту у вигляді абзаців тощо [6]. Полезалежні краще навчаються в ситуаціях з негативним підкріпленням. Вони ігнорують менш помітні риси аналізованого об'єкта. Із захисних механізмів у поленезалежних переважають ізоляція, інтелектуалізація і проекція, а в полезалежних - стримання і відмова.
Цікаві дані одержано в процесі вивчення взаємозв'язків показників полезажності - поленезалежності з особливостями міжособистісних стосунків. Залежні від поля особи чутливіші до соціальної інформації, доброзичливі й товариські, схильні тримати коротшу фізичну дистанцію в умовах реального спілкування. Вони очікують від оточення підтримки й допомоги, краще працюють на людях, віддають перевагу колективним іграм. Полезалежним простіше залагоджувати стосунки з іншими, успішніше вирішувати конфліктні ситуації. Вони рідше висловлюють негативне ставлення до навколишнього. Такі люди схильні змінювати погляди, враховуючи позиції авторитетів. Поленезалежним властиві протилежні психологічні якості [1]. Поленезалежність свідчить про інтелектуальну компетентність, тоді як полезалежність - про соціальну компетентність особистості. Полезалежні орієнтуються на зорову інформацію, а поленезалежні - на вестибулярну.
Полезалежність - поленезалежність характеризує різні тенденції при ухваленні рішення: аналітичний і глобальний підхід. При ухваленні рішення поленезалежність стає показником ступеня орієнтації на власний пізнавальний досвід, а не на "зовнішні", наочні характеристики проблемної ситуації. Поленезалежність пов'язують з певними особливостями інтелектуальної діяльності:
· сформованістю та структурованістю навичок;
· гнучкістю інформаційних процесів;
· високим рівнем невербального інтелекту;
· вищим вишколом;
· успіхами у вирішенні завдань на кмітливість;
· характером установки при переході від одного виду діяльності до іншого тощо [6].
Ці обставини необхідно враховувати при організації спільної діяльності людей, що мають різні характеристики коґнітивного стилю.
Для вивчення впливу параметрів коґнітивних стилів на формування міжособистісних відносин в учасників соціально-психологічного тренінгу проводилося спеціальне дослідження засобами тестування та анкетування за методиками, що передбачають оцінку як параметрів коґнітивних стилів, так і особливостей формування міжособистісних відносин.
Використовувався, зокрема, тест Готшальда, який дозволяє отримати інформацію про ступінь залежності - незалежності випробовуваного від поля. Поленезалежні учасники експерименту легко знаходили фігуру, швидко виділяли її з тла. Полезалежні довго відшукували її чи і взагалі не знаходили. Крім того, тест дозволив оцінити здатність структурувати інформацію при вирішенні образних
Loading...

 
 

Цікаве