WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Ставлення студентської молоді до тероризму - Реферат

Ставлення студентської молоді до тероризму - Реферат


Реферат на тему:
Ставлення студентської молоді до тероризму.
Актуальність дослідження проблем, які так чи інакше пов'язані з явищем тероризму, не потребує багато доказів, адже найпереконливішим аргументом тут виступає саме життя. І хоча масове поширення тероризму, на щастя, обійшло Україну, на відміну від деяких інших регіонів світу, аксіомою є те, що жодна країна не застрахована від цього лиха.
Феномен тероризму розглядається сучасними дослідниками в кримінологічному, політологічному, соціологічному, психологічному аспектах. Не відкидаючи важливості багатопланового підходу до цієї досить складної проблеми, зауважимо, що саме соціально-психологічний аналіз цього явища є одним з найважливіших та перспективних, адже дії терористів є різновидом агресивної поведінки, а їх мотиви часто пов'язані з певним світоглядом, ціннісними орієнтаціями тощо.
Серед різних аспектів проблеми тероризму варто виділити проблему ставлення молоді до цього явища. Актуальність таких досліджень обумовлюється двома основними моментами. По-перше, відомо, що певна частина підлітків та юнаків схильна до радикальних та екстремістських поглядів, а іноді і дій. Так, переважна більшість учасників "студентської революції" у Франції у травні 1968 року перебувала під впливом анархічних та троцькістських ідей [1]. Пояснити це можна тим, що екстремізм має багато спільного з інфантилізмом, властивим багатьом підліткам і юнакам. Екстремістська свідомість характеризується імпульсивністю, конфліктністю, внутрішньою напругою, деструктивністю, нетерпимістю, тяжінням до гострих відчуттів [5]. У морально-психологічному плані типовим портретом екстреміста є такий: "Він молодий, у нього є бажання ризикнути, він здатний переступити через моральні перепони. Його характер ще не склався повністю, і його незрілість робить його схильним до сприйняття екстремістських переконань та групової моралі" [5, с. 277]. Тому фахівці з проблем тероризму не випадково розглядають екстремізм як передумову тероризму. Так, Д. Ольшанський описує ланцюг "радикалізм - екстремізм - фанатизм - фундаменталізм - тероризм" [4].
З вищезазначеного випливає другий момент, який обумовлює актуальність вивчення зв'язку "молодь - тероризм". Полягає він у тому, що саме молоді люди становлять переважну більшість членів терористичних угруповань. При цьому досить суттєвою частиною цієї молоді є саме студенти. Так, за деякими даними, терористичні організації різних політичних напрямків на 40 - 50 % складаються із студентів у віці 17 - 26 років [9]. Дослідник проблем тероризму Є. Кожушко відзначає, що саме молоді люди, не старші 30 років, з вищою або незакінченою вищою освітою, які походять з середніх або вищих соціальних верств, складають соціальну базу так званого лівого тероризму, який набув особливого поширення в другій половині ХХ століття в країнах Латинської Америки та Західної Європи [3].
Зазначимо, що вказана тенденція стосується не лише сучасності. Серед осіб, притягнутих до суду за терористичну діяльність у царській Росії в 1880-х роках, 38,3 % були студентами. Студенти (або колишні студенти) часто очолювали терористичні угруповання (О. Желябов, Д. Каракозов, Б. Савинков, І. Каляєв та інші) [6].
Причиною цього феномена можна вважати те, що студентство, в силу специфіки своєї діяльності, виступає найбільш політизованою частиною молоді. Вивчення філософських, соціологічних, політологічних та економічних дисциплін утворює підгрунтя для засвоєння (а іноді й створення) молодою людиною певних екстремістських ідеологій, які потім спрацьовують в ролі мотиваційного механізму терористичної діяльності, а також як механізм виправдання своїх дій. Біографії відомих постатей терористичного руху - яскравий приклад того, що студентство було і є однією з основних кадрових баз терористичного руху. Так, один з засновників ОУН Степан Бандера, засуджений 1934 року польською владою за терористичний акт проти міністра Б. Перацького, був на той час студентом агрономічного факультету львівської "Політехніки" (зазначимо також, що з 12 осіб, які проходили в цій справі, 9 були студентами або випускниками університетів) [8]. Засновник італійських "червоних бригад" Ренато Курчо навчався на факультеті соціології університету Тренто [3]. Одна з лідерів західнонімецького терористичного угруповання РАФ Ульріка Майнгоф закінчила філософський факультет Марбурзського університету [9]. А офіційний "терорист № 1" сучасності Усама бен-Ладен - випускник факультету економіки та менеджменту ісламського університету імені короля Абдель Азіза в Джідді [4].
Результати досліджень російських соціологів свідчать про тенденцію поширення серед сучасної молоді (зокрема, серед студентства) екстремістських ідей різного типу, зростання популярності постатей на зразок Че Гевари, Т. Негрі (теоретика "червоних бригад") і т. ін. [7].
Слід зазначити, що вказані тенденції стосуються і певної частини української молоді (прикладом може бути соціальний склад УНА - УНСО та схожих екстремістських угруповань, основу яких складає учнівська і студентська молодь). В цілому, за даними вітчизняних соціологів, 6 % опитаних молодих людей віком до 22 років підтримують ідею створення незаконних збройних формувань як форми виявлення політичного протесту (в середньому по Україні - 2 % опитаних) [2]. Цифра начебто невелика, але не слід забувати, що ці кілька відсотків у певних ситуаціях можуть проявити більшу політичну активність, ніж вся інша "законослухняна" молодь. Все зазначене, на наш погляд, зумовлює необхідність відповідних соціально-психологічних досліджень серед студентства.
Метою проведеного емпіричного дослідження було вивчення ставлення сучасної студентської молоді до явища тероризму, виявлення зв'язку цих атитюдів з певними демографічними та особистісними характеристиками.
Об'єктом дослідження були соціальні установки студентів до тероризму. Предметом його виступали складові цих установок, а саме: інтелектуальний компонент (що піддослідні знають про тероризм), емоційний (як ставляться до нього) та поведінковий (оцінка потенційної готовності взяти участь у підготовці або здійсненні терористичного акту), а також зв'язок цих установок зі статтю та рівнем агресивності.
Методика та організація дослідження
Емпіричне дослідження охоплювало студентів 3-го курсу історичного факультету Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Шевченка, які навчаються за спеціальностями "Історія та психологія" і "Психологія". Загальна кількість піддослідних складала 63 особи (з них 21 чоловічої та 42 жіночої статі).
Для проведення дослідження було обрано методи анкетування і психодіагностичного тестування. Перший метод дозволяв вивчити соціальні установки студентів щодо тероризму. Піддослідним пропонувалась авторська анкета, яка містила 8 закритих запитань, що торкались: 1) оцінки серйозності тероризму як проблеми сучасності, 2) оцінки певних насильницьких дій як терористичних, 3) оцінки конкретної події - терактів у США 11 вересня 2001року, 4) загальної оцінки тероризму, 5) оцінки мотивів, якими можна виправдати дії терористів, 6) оцінки соціальних санкцій за теракти, 7) оцінки (прогнозу) власної готовності взяти участь у підготовці/здійсненні теракту. Для виявлення рівня агресивності піддослідних була використана проективна методика "Тест руки" Вагнера. Для підвищення рівня достовірності відповідей все дослідження проводилось анонімно.
Результати дослідження та їх узагальнення
Одержані дані були піддані стандартній процедурі
Loading...

 
 

Цікаве