WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціокультурні особливості мовної особистості - Реферат

Соціокультурні особливості мовної особистості - Реферат

функціональною природою, мають бути притаманні якості-характеристики, здатні позитивно впливати на процес соціально-культурної трансформації. Їх зміст має бути уточненим. Виокремимо такі з них:
· мовна відкритість і доступність - націленість на спілкування і прагнення передати ідеї і цінності іншим соціальним агентам;
· соціально-діяльнісна спрямованість, пов'язана з інтенсивністю трансформаційних процесів і забезпеченням необхідної динаміки особистісних змін;
· адаптивно-акумулююча характеристика як мовний механізм забезпечення пристосування до умов суспільства, що трансформується;
· соціально-культурна пізнавальна мотивація, що пов'язується з прагненням "розкодувати" світ і сформувати його індивідуальну мовну модель;
· мисленнєва індивідуалізація світу як особистісно-мовна стимуляція пізнання та формування стилю мислення, який відповідає специфіці духовного світу мовної особистості;
· культурно-репрезентативна (в чомусь демонстративна) якісна визначеність мовної особистості, яка знаходить вияв в утвердженні своєї етнічно-національної та культурно-групової приналежності й вираженні її в різному стилі мовлення в різних соціальних сферах (політиці, моралі тощо);
· естетико-мовний профіль особистості як цілісний вияв її буття у світі, утвердження її особистісного естетичного світу.
І особливо важливо підкреслити зв'язок мовної особистості, яка, як за своєю природою, так і соціально-функціонально, пов'язана з ментальністю.
Як підкреслюють дослідники, "мова регламентує ментальність", а "ментальність регламентує мову, точно так проявляючи (і реалізуючи) себе в інших мовах - невербальних засобах вираження думки і почуття - від міміки і жестів, обрядів і ритуалів до танцю, живопису і архітектури" [9, с. 32].
Мовна особистість за допомогою базисного елемента культури (мови) нагромаджує, зберігає і передає соціальний досвід від одного покоління до іншого за допомогою сенсно-життєвих орієнтирів.
Як зазначає Ф. де Соссюр, "значимість - цінність будь-якого слова визначається всім, що з ним пов'язано" [16, с. 138], а тому реальний зміст мовного світу особистості залежить від тієї ієрархії цінностей, якою вона керується у своєму житті.
Однак і сам розвиток особистості характеризується соціально-мовною залежністю.
Через мовну особистість є можливість глибше охарактеризувати мову як суспільно-культурне явище і зрозуміти характер її функціонування в суспільстві, що трансформується. Тому в період соціокультурної трансформації мовна проблема набуває не тільки культурного, а й політичного сенсу та змісту, стає предметом інтенсивної суспільної боротьби. Бо від того, яка мова стає визначальною, панівною в країні, значною мірою залежить майбуття культури і народу як її носія. Мова може бути засобом консолідації нації і мобілізації її життєвих сил, якщо вона утверджується владною елітою, а може бути засобом політичної гри і паралізації волі народу, бо коли, за висловом Конфуція, слова втрачають своє значення, тоді народ втрачає свою свободу.
Тому, очевидно, слід погодитись з Л. Нікольским та А. Швейцером, які підкреслюють "інтегруючу, консолідуючу та роз'єднуючу" соціальні функції мови.
Відзнака консолідуючої та інтегруючої функції мови в тому, що консолідуюча - то природна функція, яку мова виконує "в ході етнічної консолідації, коли кілька етнолінгвістичних спільнот зливаються в більшу, і коли мова тієї з них, яка відіграє роль центру, вузла етнічної консолідації, засвоюється іншими, а інтегруюча - це штучна функція, яка виникає в результаті свідомих дій суспільства чи держави, спрямованих на поширення мови, необхідної для міжнаціонального спілкування" [19, с. 38].
Однак, на нашу думку, сучасна соціальна практика в багатьох країнах характеризується перетворенням інтегруючої функції мови в роз'єднуючу, коли держава намагається штучно, недемократичними методами ввести певну мову як мову міжнаціонального спілкування.
В період соціокультурної трансформації відбувається значна зміна соціокультурної реальності, а з нею і соціолінгвістичної реальності та мовної практики, яка супроводжується зміною лексичного складу мови за рахунок як введення нових слів і понять, так і скорочення неактуальної лексики. Соціолінгвістика в умовах трансформації самої форми соціальної і повсякденної комунікації, пов'язаної з формуванням нових елементів соціальної структури, покликана вивчати специфіку тезаурусу і мовної практики нових соціальних груп та їх перетворення в традиційні класи і групи з врахуванням флуктуації мовного середовища та його інтегруючих і дезінтегруючих тенденцій.
Традиційне визначення мовного середовища як такого, що характеризується "таким набором факторів, як: а) спільність території; б) соціальні і мовні особливості, притаманні народу чи народам, які живуть на даній території" [3, с. 76], є недостатнім, бо воно зрощується зі специфікою культурного середовища та особливостями соціальних умов, соціокультурною трансформацією в цілому. Тому, на нашу думку, у цьому контексті коректніше буде вживати поняття "соціокультурне поліваріантне середовище", яке більш адекватне модернізаційним умовам і дозволяє охарактеризувати цей процес в усій його драматичній складності.
Склад і структура такого середовища обумовлені: а) соціально-мовною структурою суспільства; б) соціально-мовною ситуацією; в) своєрідністю соціально-культурної лінгвістичної ситуації; г) новою структурою культури, що трансформується; д) історичними традиціями мовних взаємин корінної нації з іншими національностями; е) зміною культурного контексту та умов життєдіяльності; є) ціннісними орієнтаціями і соціальними установками суспільства.
До розгляду цих процесів, на нашу думку, може бути застосовано термін "флуктуації", який П. Сорокін вжив щодо "безцільних коливань"[15, с. 310]. Пропонуємо застосувати цей термін для характеристики безсистемних відхилень, які найчастіше зустрічаються в суспільствах, що перебувають в перехідному стані, як нині й Україна.
Флуктуації культурно-лінгвістичного середовища притаманні періоду модернізації, бо позначають процеси, які ще якісно не визначились і є латентними, але за своєю спрямованістю й тенденціями можуть мати інтеграційний і дезінтеграційний характер.
Характерними ознаками інтегративних процесів у соціокультурній сфері, на нашу думку, є:
· формування згуртованості, пов'язаної з посиленням процесів національно-культурної ідентифікації;
· погодження і приведення до прийнятих норм регуляції поведінки;
· підвищення погодженості взаємодії у відповідь на зовнішні дестабілізуючі впливи;
· ціннісно-нормативна погодженість поведінки у критичних ситуаціях;
· сприйнятливість щодо програмованого регулювання та програмування культурних (в тому числі етнолінгвістичних) процесів та їх підтримка.
Критерієм інтеграції може бути характер діяльності суспільства в неординарних ситуаціях, який проявляється: а) у здатності суспільства самостійно регулювати свою діяльність; б) у здатності суспільства ефективно контролювати діяльність своїх агентів; в) у погодженості і прогнозованості поведінки членів суспільства в критичних ситуаціях, притаманних суспільству, яке модернізується.
Дезінтеграційні процеси виникають в результаті форсованої і соціально-культурно непідготовленої модернізації та низького рівня адаптованості особистості і суспільства до трансформаційних змін.
В адаптації особистості до змін у лінгвістичному відношенні слід особливо взяти до уваги головну компоненту соціально-культурного середовища, якою є ментальність нації та національностей, які входять до складу населення країни.
Адаптація мовної особистості до змін мовного середовища може бути швидше досягнута, коли поєднуються громадські і приватні інтереси, як це розкрито в роботі французького дослідника К. Ажежа "Людина, яка говорить" шляхом введення моделі людини "психосоціального виразника" ("enonceur psychosocial") [20, с. 84].
Такий підхід, що виходить з єдності соціальної, індивідуальної та мовної характеристики людини, дозволяє об'єктивно розглядати мовні зміни, які відбуваються в суспільстві.
Проблема мовної особистості вивчалась нами серед
Loading...

 
 

Цікаве