WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціально-психологічні фактори формування cамооцінки майбутніх керівників підрозділів МВС - Реферат

Соціально-психологічні фактори формування cамооцінки майбутніх керівників підрозділів МВС - Реферат

від чого переважно залежить його емоційне благополуччя, ставлення до навколишнього світу й до самого себе.
Важливою проблемою є пошук адекватних методик дослідження самооцінки, самосвідомості таспрямованості особистості стосовно такої специфічної категорії фахівців, як працівники МВС. Для ефективності розробки і впровадження психолого-педагогічних заходів з метою оптимізації навчального процесу необхідно враховувати також особливості самоставлення особистості, механізми формування і захисту самооцінки, взаємозв'язок самооцінки, самоставлення, спрямованості особистості та ціннісних орієнтацій.
Самосвідомість особистості спрямована на те основне, що становить її психологічну сутність - на її власний спосіб інтеграції діяльності, побудови ієрархії її мотивів і цінностей. При цьому ті ж за змістом обставини, дії, що втягуються в різні життєві відносини, тобто в різні діяльності, матимуть різний особистісний зміст [20]. У дослідженнях В. Століна, Н. Сарджвеладзе, С. Пантелеєва, А. Налчаджана особлива увага приділяється не тільки самоставленню, але й самоставлення особистості пов'язується з іншими компонентами образу "Я", розглядаються механізми захисту образу "Я". Отже, ставлення до світу, система її ціннісних орієнтацій, як і ставлення до себе, належить до рангу важливих проявів особистості. Система ціннісних орієнтацій визначає змістовий бік спрямованості особистості і становить основу її ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самої себе.
У дослідженні В. Непомнящої та її колег [25] знаходимо цікавий погляд на цінність та ціннісні орієнтації як на складові самоставлення і самооцінки. У цій розвідці автори зосереджують увагу на функціях цінності в поведінці особистості та вказують на самоставлення як на цінність, а цінність, у свою чергу, визначає відповідний спрямованості зміст уявлень про своє "Я".
Важливою обставиною, що впливає на становлення міжособистісних взаємовідносин, є адекватність ставлення до світу, інших людей, суспільства в цілому, до самого себе. Слід зазначити, що адекватне ставлення припускає не тільки точність сприйняття і розуміння навколишнього світу, об'єктів, інших людей і самого себе, але й точний емоційний відгук, об'єднання потреб з усіма цими зв'язками. Ми погоджуємося з думкою Н. Сарджвеладзе [19], що образ "Я" (реальний чи ідеальний) може бути наслідком ставлення особистості до себе, до свого місця в структурі міжособистісних стосунків.
Нашими дослідженнями [22; 23] встановлено, що курсанти як першого, так і другого курсів з низьким соціометричним статусом мають неадекватно завищену самооцінку, а різниця між образами "Я-реальний" і "Я-ідеальний", що суб'єктивно сприймається суб'єктом, є менш значною. В таблиці 1 наведено узагальнені результати самооцінок курсантів з різним соціометричним статусом, а в таблиці 2 - узагальнені результати самооцінок курсантів, які ми отримали в тих же групах через рік.
Таблиця 1
Результати самооцінок курсантів з різним соціометричним статусом
Високий соціометричний статус Низький соціометричний статус
Я-реальний Я-ідеальний D Я-реальний Я-ідеальний D
Оцінка 12,8 Оцінка 18,0 6,3 Оцінка 15,2 Оцінка 16,1 4,3
Сила 8,4 Сила 17,0 Сила 8,0 Сила 12,2
Активність 8,40 Активність 10,3 Активність 7,9 Активність 8,9
E 29,6 E 45,3 E 31,1 E 37,2
Викривлення в самооцінці курсантів з низьким соціометричним статусом та адекватність самооцінки курсантів з високим соціометричним статусом ми визначили, порівнюючи самооцінки курсантів з оцінкою групи, проведеною за тією ж методикою (особистісний диференціал).
Проведений нами кластерний аналіз допоміг уточнити зв'язок між термінальними та інструментальними цінностями курсантів. Так, курсанти з високим соціометричним статусом "цікаву роботу" пов'язують з "чесністю" і "життєрадісністю", тоді як для курсантів з низьким соціометричним статусом "цікава робота" пов'язана з "акуратністю" і "твердою волею", що може бути наслідком поверхового сприйняття вимог майбутньої професії. У курсантів з низьким соціометричним рівнем "ефективність у справах" асоціюється з "матеріально забезпеченим життям", а бажання мати "хороших і вірних друзів" диктується "життєвою мудрістю". У курсантів з низьким статусом переважає спрямованість на себе. При цьому цінності, що в ієрархії потрапляють до числа значущих, мають низьку соціальну привабливість, а "чесність", "чуйність", "щастя інших" - низьку значимість.
Таблиця 2
Результати самооцінок курсантів зрізним соціометричним статусом
(через рік)
Високий соціометричний статус Низький соціометричний статус
Я-реальний Я-ідеальний D Я-реальний Я-ідеальний D
Оцінка 12,0 Оцінка 14,8 8,37 Оцінка 15,3 Оцінка 15,4 0,67
Сила 9,3 Сила 16,8 Сила 12,4 Сила 12,0
Активність 6,3 Активність 8,7 Активність 6,3 Активність 7,0
E 27,6 E 40,3 E 34,0 E 34,4
Вважаємо, що для успішного виконання обов'язків майбутнім керівникам підрозділів ОВС однієї фахової підготовки недостатньо. Вони повинні мати ще й високі моральні якості, високу й адекватну самооцінку.
Аналіз результатів соціометричного дослідження серед студентів-юристів не виявив, як у групах курсантів, яскраво виражених статусних категорій. Це свідчить на користь нашого припущення щодо негативного впливу (як мінімум - на міжособистісні взаємовідносини курсантів) організації побуту та деяких компонентів навчального процесу.
Аналіз результатів тесту "Особистісний диференціал" та анкети "Самооцінка особистості" (С. Будасі) дав можливість відзначити, що у студентів з високим соціометричним статусом менша різниця рівня самооцінки, що визначалась за обома методиками, а для підтримання рівня самооцінки та інтегрального самоставлення студенти застосовують різноманітніші механізми (у курсантів з низьким соціометричним статусом переважно застосовувався агресивний захист та "фальсифікація" [23]). Аналіз анкетування за методикою "Самооцінка особистості" показав, що самооцінка студентів з високим соціометричним статусом є більш диференційованою, а у самооцінюванні студенти використовують більше особистісних якостей.
Порівняння результатів різних за статевим складом груп студентів-юристів (чоловічі та змішані групи) з результатами тестування курсантів виявило, що показники рівня та диференційованості самооцінки студентів груп чоловіків посідають проміжне місце між змішаними студентськими групами та групами курсантів НУВС. Це дає підстави зробити висновок, що склад групи (у даному випадку - статевий) теж впливає на самооцінювання і самоставлення особистості. Ми поділяємо думку А. Налчаджяна, що індивід, не зумівши утвердити у свідомості інших бажаний для себе власний образ, часто обирає інший шлях адаптації: формує несприятливу думку про іншого та соціальну групу, якщо вони не ставляться до нього бажаним чином [15, с. 460]. Але специфіка навчального закладу не
Loading...

 
 

Цікаве