WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціально-психологічні фактори економічної поведінки - Реферат

Соціально-психологічні фактори економічної поведінки - Реферат

родини, забезпечує право вибору і волю діяльності, сприяє примноженню багатства суспільства та його розвиткові; брак власності породжує лінощі і бездіяльність". Нічого подібного в православ'ї не знаходимо.
Отже, розходження в економічній поведінці західної людини і наших співвітчизників доводять необхідність врахування традицій, культури, менталітету при оцінці та прогнозуванні поведінки громадян і ставить під сумнів можливість перенесення економіко-психологічних факторів одного соціокультурного середовища в інше.
Групова свідомість як фактор формуванняекономічної поведінки
Групова економічна свідомість розглядається як узагальнена свідомість конкретних груп людей, об'єднаних за соціальними, духовними, віковими та іншими ознаками [3]. Вона визначається як сукупність думок, уявлень, що обгрунтовують основний зміст і напрямок економічної активності конкретної групи [6].
Поведінка детермінується такими факторами групової свідомості, як соціальні, групові, вікові, рольові очікування, що відповідають нормам і еталонам поведінки, притаманним групі [3].
1. Соціальні очікування виявляються в тім, що окремі люди чекають від особистості певних дій, поведінки, що відповідає суспільним уявленням про належне, бажане.
2. Вікові очікування - уявлення людини про схвалювані чи несхвалювані суспільством або групою форми її поведінки на різних вікових етапах, що визначає зміну структури діяльності і поведінки.
Ситуаційні фактори формування економічної поведінки
Ситуаційні фактори змушують людину змінювати економічну поведінку під впливом сильнодіючих соціальних подразників; наприклад, зробити стихійну, незаплановану покупку під впливом емоцій.
До таких факторів можна віднести наслідування, моду, рекламу.
1. Наслідування є одним з ефектів економічної, зокрема, споживчої поведінки. Товар купується не тому, що він необхідний, а через бажання не відстати від інших, бути "як усі". Спрацьовує орієнтація на певну соціальну норму.
2. Мода - соціальне явище, обумовлене закріпленням у суспільній свідомості якихось норм, що одержують загальне схвалення на певний період. Вважається, що соціальна мода завжди грунтується на певній системі цінностей. У первинному значенні латинське слово "modus" - це міра, правило. Воно закладало санкціонований вплив на поведінку, смаки, систему цінностей різних соціальних груп [5]. У наш час під модою найчастіше розуміють манеру вдягатися, спілкуватися - певний стиль. Мода призводить до швидкого старіння будь-якого продукту (матеріального чи інтелектуального), що впливає не тільки на ставлення до речей, але й переходить у сферу людських взаємин [5]. Саме висока динаміка моди дозволила зарахувати її до ситуаційних факторів.
3. Реклама. З точки зору психології рекламна діяльність - це, насамперед, спілкування і взаємодія (як безпосередня, так і опосередкована), один з видів активності людей і одночасно потужний психологічний регулятор соціальних відносин. А. Лебедєв-Любимов відзначає, що реклама формує поведінку через вплив на специфічні соціальні мотиви: "честолюбність", "престиж", "досягнення успіху", "гордість", "суперництво", "демонстративність", "наслідування авторитетам".
Реклама може обумовлювати зміни в поведінці:
· вона нав'язує потреби, формує нові потреби та форми їх задоволення;
· прискорює споживання;
· випереджальне споживання або кредити підсилюють психологічну напругу, тривогу;
· зростаючий потік реклами змушує робити вибір з маргінальних, тобто неіснуючих чи незначних розходжень, що ускладнює і психологічно обтяжує вибір альтернативи;
· реклама стає безплатним товаром. Його споживання викликає неусвідомлене почуття провини, що впливає на поведінку споживача [2].
Індивідуально-психологічні фактори формування економічної поведінки
Особливості економічної поведінки можна пояснити, виходячи з оцінки й аналізу когнітивного, афективного, потрібнісно-мотиваційного, вольового компонентів економічної поведінки [2].
1. Потрібнісно-мотиваційний компонент. Потреби - особливий психічний стан індивіда, що відчувається чи усвідомлюється як дискомфорт, незадоволеність. Тому потреби є збудниками активності, мета якої - усунення дискомфорту. Потреба виявляється в неусвідомлених потягах і усвідомлених мотивах поведінки.
Ієрархія потреб (за А. Маслоу) включає:
· фізіологічні, матеріальні потреби;
· потребу безпеки;
· соціальні потреби;
· потребу поваги, любові, визнання;
· потребу самореалізації.
Економічна активність може виявлятися на всіх рівнях потреб [11]. Мотиви активності, пов'язані з нагромадженням, працею, конкуренцією, ризиком, мають економічну спрямованість. Вивчення потреб і мотивів допомагає пояснювати економічну поведінку, оскільки незадоволена потреба породжує активність людини.
З метою вивчення мотиваційного компоненту економічної поведінки було опитано студентів (52 особи) за методикою діагностики ступеня задоволеності основних потреб [7]. Результати показали, що найбільш задоволеними виявилися соціальні потреби. Водночас у студентів не задоволені матеріальні потреби і потреби в соціальній та економічній безпеці (таблиця 1).
Таблиця 1
Ступінь задоволеності основних потреб у студентської молоді
Стать Юнаки Дівчата
Потреби %
Матеріальні 49 48
Економічна (соціальна)
безпека 45 51
Соціальні 60 60
Визнання 46 50
Самоактуалізація 53 60
Незадоволеність у соціальній і економічній безпеці зростає до старших курсів, особливо в юнаків, що пов'язується з тривожним очікуванням пошуку роботи і невпевненістю у своїй майбутній матеріальній забезпеченості. Аналіз показав, що найчастіше незадоволеність потреби в безпеці відчувають студенти, які живуть далеко від батьків.
До основних економічних мотивів, що формують економічну поведінку, можна зарахувати такі:
· Мотиви нагромадження.
Автор "основного психологічного закону" Дж. Кейнс, зіставляючи спонукальні сили мотивів споживання і заощадження, відзначає, що звичайно спонукання до задоволення невідкладних потреб людини та її родини за силою впливу на поведінку перевершує спонукання до нагромадження.
· Мотиви заощадження або "утримування від витрат":
1. Обережність. Створення резерву на випадок непередбачених обставин в умовах конкуренції.
2. Передбачливість. Врахування того, що в майбутньому співвідношення між доходами і витратами зміниться на гірше через потребу забезпечити старість, дати освіту дітям.
3. Ощадливість. Прагнення забезпечити собі доход у формі відсотка або передбачуваного збільшення цінності майна.
4. Прагнення до ліпшого. Спостерігається підсвідоме бажання бачити в майбутньому
Loading...

 
 

Цікаве