WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціально-психологічні фактори економічної поведінки - Реферат

Соціально-психологічні фактори економічної поведінки - Реферат


Реферат на тему:
Соціально-психологічні фактори економічної поведінки
Трансформація української економіки обумовила підвищений інтерес суспільства до проблем економічної активності суб'єктів господарських відносин. Відтак перед економічною психологією постає низка актуальних питань, пов'язаних з формуванням економічної свідомості, ставленням до приватної власності як центральної категорії економіко-психологічного аналізу господарської діяльності в соціумі, вивченням тенденцій зміни поведінки під впливом ринкових перетворень. Зокрема, вчені зосереджують увагу на такому феномені, як економічна свідомість - системній складовій свідомості, найвищому рівні психічного відображення економічних відносин суспільно розвиненою людиною [2]. Економічна свідомість тісно пов'язана з економічною поведінкою, оскільки є раціональною основою її суб'єктивних механізмів.
Вчені-психологи виокремлюють масову, групову та індивідуальну форми економічної свідомості [6].
Мета дослідження - проаналізувати фактори, що впливають на економічну поведінку суб'єктів соціального простору.
Методи дослідження:
1. Теоретичний аналіз;
2. Методика діагностування рівня задоволення основних потреб особистості [7];
3. Тест-анкета для визначення змісту і характеру емоцій [2].
Проблеми економічної поведінки доцільно аналізувати з врахуванням особливостей економічних реалій. А це дозволяє розглядати економічну діяльність у таких аспектах [2]:
· ринок: поведінка споживача;
· бізнес: поведінка підприємця;
· відносини "суспільство - громадянин": економічна соціалізація, економіко-психологічна адаптація до економічних умов, що динамічно змінюються, трудова поведінка, інвестиційна і грошова поведінка, поведінка платника податків.
Відповідно до основних психологічних теорій, поведінка людини залежить від умов її життєдіяльності. Конкретний вчинок людини може бути результатом реакції на вплив конкретної ситуації чи прояв якогось внутрішнього джерела активності (розрізняють реактивну і активну поведінку).
Мета вчинку - збереження звичного адаптивного стану (захисна реакція), а також надбання нової якості (розвиток).
Результат вчинку - досягнення бажаного ефекту:
· внутрішнього: думка, оцінка, почуття;
· зовнішнього: досягнення згоди, розуміння, взаємодії.
В цю схему вкладаються всі моделі особистості: біхевіористські, когнітивні, гуманістичні. Адже в різні періоди життя, за різних обставин людина поводиться то як захисник власної репутації, свого уявлення про себе, то як переробник інформації для вибору серйозних життєвих рішень, то як шукач нової стимуляції (почуттєвої, інформаційної) для виходу зі звичного, рутинного стану.
Психоаналітичні концепції пояснюють поведінку людини прихованими (витісненими) компонентами - сексуальними мотивами, агресивністю (З. Фрейд) або прагненням до визнання, влади (А. Адлер).
Біхевіористські теорії пояснюють закономірності "ринкової поведінки" з позиції користі: який зиск отримає суб'єкт і скільки він повинен витратити ресурсів (матеріальних, моральних) в результаті певної взаємодії. Закон поведінки в рамках цієї концепції такий: зв'язок між стимулом і реакцією посилюватиметься, якщо за реакцією настає підкріплення (гроші, увага, повага).
В теорії соціального вчення (Д. Роттер) ключовим поняттям є очікування - суб'єктивна ймовірність, з якою, на думку людини, певне підкріплення стане наслідком певної поведінки. Як одну з детермінант очікування успіху Д. Роттер пропонує поняття "локус-контролю". Екстернальна поведінка пов'язується з відчуттям себе пішаком, залежним від обставин. Інтернальна ж породжує відчуття себе діячем, що формує власний успіх.
Когнітивні теорії твердять, що людина є насамперед "мислителем". Вона перебуває у світі інформації, яку необхідно зрозуміти, оцінити, використати. Вирішальна роль знання у поведінці особистості простежується в теоріях Ж. Піаже, Л. Колберга, Д. Келлі [10].
Представники гуманістичного підходу (А. Маслоу, К. Роджерс) підтримують погляд про тенденції особистості до самоактуалізації. Людина самодетермінована. Полемізуючи з З. Фрейдом, який зауважував, що з появою почуття голоду індивідуальні особливості поведінки нівелюються, Франкл твердить, оперуючи емпіричним матеріалом, що в будь-якій ситуації перед людиною постають дві можливості: розвиток і деградація. І тут все залежить переважно від особистого вибору, ніж від ситуації.
Теоретичний аналіз дозволяє визначити основні соціально-психологічні фактори, що регулюють поведінку людини. Їх можна застосувати й для аналізу економічної поведінки [3; 10; 12] (схема 1).
Схема 1
Соціально-психологічніфактори формування і регулювання
економічної поведінки
Розглянемо докладніше вплив означених факторів на економічну поведінку людини.
Суспільна свідомість як фактор економічної поведінки
Економічна поведінка визначається насамперед економічною свідомістю (див. схему 1) суспільства, що формується під впливом традицій, ритуалів [11], релігії, соціокультурних та етнічних особливостей [1].
1. Традиції, ритуали - це види існування соціальних норм, засоби соціальної регуляції поведінки, у тому числі й економічної. Традиція - специфічний вид наступності, передавання соціального досвіду у вигляді жорстко регламентованих стандартів діяльності [12]. Ритуал - стереотипна форма масової поведінки, що виражається в повторенні стандартизованих дій.
Функції традицій і ритуалів:
· трансляція культури;
· зміцнення групової солідарності;
· соціальний контроль.
В аналізі економічної поведінки можна виокремити норми і ритуали, пов'язані зі споживанням. Норми споживання - це неформальні правила, що обумовлюють поведінку в процесі використання товарів і послуг. Наприклад, у день святого Валентина в багатьох країнах прийнято обмінюватися подарунками. Споживання часто ритуалізуєтся. Ритуали споживання визначаються як тип експресивних, символічних дій з певною періодичністю і послідовністю. Ритуальна поведінка чітко регламентована і здійснюється з дотриманням формальностей та з усією серйозністю. І дуже часто компанії прагнуть міцно закріпити місце своєї продукції в ритуалах споживання.
2. Соціокультурні фактори. Реальні питання, пов'язані з економічною поведінкою, виникли в період трансформації економіки в ринкову на пострадянському просторі. І. Андреєва звертає увагу на зовсім іншу ієрархію пріоритетів у нас, ніж на Заході, де культура власника розвинена. Трансформація економіки вимагає зміни поведінки і самого типу культури.
Соціокультурне середовище - це конкретно-історичний суспільний організм, що характеризується певним типом культури, яка
Loading...

 
 

Цікаве