WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціально-психологічні моделі поведінки політичних лідерів - Реферат

Соціально-психологічні моделі поведінки політичних лідерів - Реферат

маскулінно-фемінінного типу. До неї також увійшли політичні лідери і чоловічої, і жіночої статей. Особливості поєднання та своєрідність співвідношення певних аспектів маскулінності та фемінінності в їх психологічних профілях визначили різні варіанти моделі поведінки політичного лідера такого типу. А саме: 1) маскулінно-фемінінного типу з позитивним впливом фемінінності на професійний стиль; 2) з негативним впливом фемінінності на професійний стиль; 3) скомпенсованого маскулінно-фемінінного типу, адаптованого до професії; 4) врівноваженого фемінінно-маскулінного типу, що вміло використовує переваги своєї статі (див. схему 1). Перейдемо до розгляду кожного варіанта поведінки окремо.
1) Модель поведінки політичних лідерів маскулінно-фемінінного типу з позитивним впливом фемінінності на професійний стиль передбачає демонстрацію як маскулінних характеристик: інтелекту (раціональність, схильність до прогнозування, побудови глобальних стратегій, об'єктної спрямованості, розсудливості та рефлексивності), незалежності, так і фемінінних: поступливості, яка інтерпретується як гнучкість, уміння запобігати та вирішувати конфлікти, розрядка напружених ситуацій, відмова від своїх претензій, амбіцій в "гострих" ситуаціях, тяжіння до стабільності та передбачливість; "легкої" емпатичності та витонченості, яка інтерпретується як самопрезентація, естетика самовираження, уміння "подати" себе. Таке співвідношення маскулінних та фемінінних компонентів дало змогу кваліфікувати цей профіль як маскулінно-фемінінного типу з позитивним впливом фемінінності на професійний стиль.
2) Модель поведінки політичних лідерів маскулінно-фемінінного типу з негативним впливомфемінінності на професійний стиль містить такі маскулінні характеристики, як домінування (владність, агресивність), незалежність, дистанційованість, рефлексивність та спрощеність. Найбільш значущою серед фемінінних якостей є емоційність. Негативними характеристиками є надмірна емоційність та спрощеність, що дозволило кваліфікувати цей профіль як маскулінно-фемінінного типу з негативним впливом фемінінності на професійний стиль.
3) Модель поведінки політичних лідерів скомпенсованого маскулінно-фемінінного типу, адаптованого до професії, містить такі маскулінні характеристики: домінування, незалежність, об'єктна спрямованість, розсудливість та раціональність. Водночас великою мірою навантажені фемінінні якості: витонченість та конкретний інтелект.
Характерною особливістю цього профілю є те, що маскулінні якості скомпенсовані фемінінними, які хоч і посідають рангові місця нижче десятого, проте навантажені суттєво і тому можуть бути використані при інтерпретації профілю. Це дало нам підстави кваліфікувати його як скомпенсованого маскулінно-фемінінного типу, адаптованого до професії.
4) Модель поведінки політичних лідерів врівноваженого фемінінно-маскулінного типу, що вміло використовує переваги своєї статі, передбачає демонстрацію маскулінних характеристик: незалежності, домінування та інтелекту (раціональність, довготривале планування, об'єктна спрямованість) та фемінінних: емоційності (емпатія, самопереживання, яке концентрується на "Я", інтуїція) і витонченості.
Особливістю цього профілю є вигідне поєднання позитивних властивостей маскулінності та фемінінності. Ми інтерпретували цей профіль як врівноваженого фемінінно-маскулінного типу, що вміло використовує переваги своєї статі.
Остання, третя група - тип політиків з "розмитим", невизначеним гендерним статусом. Модель поведінки політичного лідера такого типу передбачає демонстрацію маскулінних якостей (спрощеність, агресивність, владність, дистанційованість, раціональність, розсудливість, рефлексивність, об'єктна спрямованість). Проте вони не є яскраво вираженими, а, навпаки, невизначені, розмиті, невиразні, надто звичайні. Напевне тому майже половина респондентів сприймає такого політика як "автономного", інша половина - як "залежного". Варто додати, що це єдиний профіль, який отримав таку високу оцінку за показником "залежності". Отже, існує як відносно самостійна модель гендерної поведінки, для якої характерні посередність, спрощеність, брак естетики самовираження, невміння презентувати себе, агресивність, владність та залежність, яка дуже нагадує тип політиків радянських часів.
Отже, проведене емпіричне дослідження дозволило на основі уявлень молоді реконструювати основні соціально-психологічні моделі гендерної поведінки політичних лідерів і дало змогу зробити такі висновки.
1. Існують три основні групи, на які в уявленнях молоді поділяються політичні лідери за критерієм співвідношення гендерних якостей: політики з маскулінним типом поведінки, політики з маскулінно-фемінінним типом поведінки і тип політиків з "розмитим", невизначеним гендерним статусом.
2. Найперспективнішою нам видається модель поведінки політика маскулінно-фемінінного типу, в якій гендерні ознаки не є незмінними та нормативно-дихотомічними, а такими, що взаємоперетинаються, утворюючи гнучку соціально-психологічну модель гендерної поведінки політичного лідера. Тобто, конструктивне поєднання маскулінності та фемінінності розширює можливості індивідуального самовираження політичного лідера, урізноманітнює та збагачує діапазон, репертуар моделей поведінки політиків - чоловіків і жінок.
3. Соціально-психологічна модель гендерної поведінки політика є відносно незалежною від його статі і часто-густо обумовлена індивідуальними психологічними особливостями особистості політичного лідера (жінки чи чоловіка).
Література:
1. Васильев В. К. Методика экспертной оценки лидерских качеств // Теоретические и прикладные вопросы психологии / Под. общ. ред. проф. Крылова А. А. - Спб., 1996. - С. 112.
2. Скнар О. М. Соціально-психологічні моделі гендерної поведінки політичних лідерів очима молоді // Наукові студії із соціальної та політичної психології. - Подано до друку.
3. Шестопал Е. Б. Оценка гражданами личности лидера // ПОЛИС. - 1997. - №6. - С. 57-72.
4. Скнар О. Соціально-психологічні моделі поведінки політичних лідерів // Соціальна психологія. - 2004. - № 3 (5). - C.39-46
5. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве