WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціально-психологічні детермінанти інноваційної культури в гуманітарному вищому навчальному закладі - Реферат

Соціально-психологічні детермінанти інноваційної культури в гуманітарному вищому навчальному закладі - Реферат

і студентів, їх готовності до сприйняття та використання інновацій, дотримання методологічних принципів та усунення психологічних бар'єрів в інноваційній діяльності.
Перспективи подальших соціально-психологічних досліджень інноваційної культури в сучасному гуманітарному ВНЗ полягають в інтегрованому дослідженні та цілісному прагматичному втіленні в інноваційній діяльності психолого-педагогічних, психогігієнічних та духовно-світоглядних аспектів в умовах гуманізації освіти, що сприятиме вирішеннюпріоритетних проблем, пов'язаних з розвитком вищої школи України.
Висновки
1. В сучасній соціально-психологічній та психолого-педагогічній літературі проблематика інноваційного розвитку, інноваційних технологій та формування інноваційної культури в системі вищої освіти досліджена недостатньо. Особливого значення феномен інноваційної культури набуває у вищій школі у зв'язку з переосмисленням принципів побудови освітньо-виховного процесу, організацією науково-дослідницької роботи, переоцінкою історичного минулого українського народу, поверненням до джерел національної ментальності та культурно-історичних традицій соціуму.
2. Інноваційна культура є складовою загальної культури особистості, побудованої на певній системі цінностей та ідеалів, принципах інноваці-йної моделі поведінки людини. Вона реалізується шляхом системного формування ціннісної свідомості особистості як носія, творця та субстрату культури за допомогою повномасштабного включення психологічних механізмів інтеграції особистості в культурне медійне середовище.
3. Розуміння сутності інноваційної культури особистості можливе на основі аксіологічного та структурно-функціонального підходів. При першому ця культура розглядається як система цінностей на даному етапі інноваційного розвитку суспільства; при другому - як певна система матеріальних та ідеальних елементів, відображених у свідомості й поведінці особистості, в єдності з їх реальним функціонуванням.
4. Інноваційна культура особистості формується двома шляхами: стихійно і в результаті цілеспрямованої діяльності держави, соціальних інститутів, громадських організацій, науково-педагогічних колективів. Саме другий шлях повинен домінувати в контексті цілеспрямованої, послідовної, систематичної діяльності вказаних структур з формування певної системи інноваційних знань, умінь та навичок, системного мислення і позитивних почуттів особистості.
5. Серед індивідуально-психологічних якостей науково-педагогічних працівників гуманітарного ВНЗ, що визначають рівень їх інноваційної культури за критерієм важливості, найвагомішими є: загальна професійна компетентність та ерудиція, самостійність, незалежність та оригінальність суджень, високий інтелект та аналітичний склад розуму, високий ступінь зацікавлення власною справою, пошук нових методів і прийомів роботи, духовний рівень особистості.
За фактичною наявністю певних якостей у професорсько-викладацького складу найбільш значущими є такі характеристики, що впливають на інноваційну культуру: вміння знаходити підхід до студентів, легко налагоджувати спілкування, критичність та об'єктивність у самооцінках, високий ступінь зацікавлення власною справою, наполегливість у досягненні власних цілей, високий рівень духовної культури, інтелігентність, порядність, тактовність у навчально-виховній та науково-дослідницькій діяльності.
6. За критерієм важливості індивідуально-психологічних якостей, що визначають рівень інноваційної культури студентів гуманітарного ВНЗ, найбільш значущими є характеристики: високий інтелект, аналітичний склад розуму, підвищений інтерес до нового, невідомого, наполегливість у досягненні власних цілей, самостійність, незалежність, оригінальність суджень, терпимість та увага до думки інших, уміння передбачати та прогнозувати. За фактичною наявністю у студентів певних якостей, що впливають на їх інноваційну культуру, найвагомішими є: наполегливість у досягненні власних цілей, підвищений інтерес до нового, невідомого, терпимість та увага до думки інших, уміння передбачати й прогнозувати, критичність та об'єктивність у самооцінках, постійний інтерес до розширення професійного та культурного світогляду.
7. Для підвищення рівня інноваційної культури в гуманітарному ВНЗ доцільно створити належну інноваційну інфраструктуру, що має бути навчально-методичним і консалтинговим центром з питань інноваційної діяльності, в рамках якого забезпечуються організаційна, навчально-методична, експертна, консультативна, координаційна, контролююча, прогнозуюча, інтеграційна та управлінська функції. Їх системна реалізація є підґрунтям для вдосконалення інноваційної діяльності, підвищення педагогічної майстерності, формування сталих умінь і навичок студентів, розвитку відповідного рівня інноваційної культури учасників навчально-виховного процесу у гуманітарному вузі.
Література:
1. Соловьев В. П. Исходные условия осуществления государственной инновационной политики Украины // Инновации, 2002. - № 7 (54).
2. Иноземцев В. Очерки истории экономической общественной формации. - М.: Таурус Альфа, Век, 1996. - 400 с.
3. Амитан В. Н., Киклевич Ю. Н., Филатов Д. Е. Инновационное развитие Донецкого региона: состояние и перспектива / НАН Украины, Ин-т экономико-правовых исследований. - Донецк: ООО "Юго-Восток", ЛТД, 2002.
4. Дзіговський С. М. Через активні форми до інноваційної діяльності вчителя // Нива знань, 2001. - № 4.
5. Романенко М. І., Смотрицький Є. Ю. Про специфіку викладання гуманітарних дисциплін // Нива знань, 2001. - № 4.
6. Романенко М. Технологізація освіти і соціокультурні методики // Нива знань, 2001. - № 4.
7. Смотрицький Є. Ю. Історична свідомість як мета історичної освіти // Нива знань, 2001. - № 4.
8. Гальцева Т. О. Психологічна зрілість вчителя - необхідна умова реформування освіти // Нива знань, 2001. - № 4.
9. Шегда А. Теоретичні аспекти розробки сучасної концепції і підготовки менеджерів // Вища школа, 2001. - № 1. - С. 26 - 33.
10. Носков В. И., Кальянов А. В., Мирошниченко О. В. и др. Инновационные технологии в гуманитарном вузе / Под ред. проф. В. И. Носкова. - Донецк: ООО "Лебедь", 2002. - 288 с.
11. Євсєєва О. В. Структурні компоненти кваліфікаційної характеристики випускника біолога педагогічного вузу // Педагогіка і психологія, 1998. - № 2. - С. 152 - 160.
12. Балабанов В. О. До проблеми формування інноваційної культури суспільства // XXI століття: Альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія: Матеріали третьої міжнародної науково-теоретичної конференції, 21 - 22 травня 2004 року. - Частина 1. / Ред. Г. П. Балабанова. - К.: Фенікс, 2004. - С. 388 - 391.
13. Николаева А. Н., Лисин Б. К. Инновационная культура как культура перемен (проблема, задачи, дефиниции, предложения) // Инновации, 2002. - № 7 (54).
14. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве