WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціально-психологічні аспекти утримання засуджених на довічне позбавлення волі - Реферат

Соціально-психологічні аспекти утримання засуджених на довічне позбавлення волі - Реферат

стресу, але, поряд з цим, можедемонструвати радикальну та непоступливу позицію. Це можна пояснити нездатністю контролювати свою поведінку.
Цю обставину треба використовувати в процесі проведення психолого-педагогічних заходів, які мають бути спрямовані на підвищення рівня емоційної стійкості, стабілізацію психічних станів засуджених і психічне пристосовування в умовах довічного позбавлення волі. Тому такі психологічні ознаки, як слабкий суб'єктивний контроль та схильність приписувати відповідальність за вчинені вбивства іншим, разом з об'єктивними характеристиками вчиненого злочину, є основоположними при оцінці соціальної небезпеки засуджених, які відбувають довічне позбавлення волі.
Практично всі такі засуджені відзначаються жорстокістю, що проявилося в їх злочинних діях. Не менше 50 - 60 % з них - садисти, які отримують сексуальне чи інше задоволення від мук і страждань своїх жертв. Так, близько 50 % всіх сексуальних вбивць вчинили злочин з особливою жорстокістю, а ті, які вчиняли замах на дітей і підлітків - 100 %. Особи, які вчинили особливо жорстокі дії, відзначаються нездатністю до співпереживання, емоційною холодністю, інтелектуальною тупістю, егоцентризмом, фанатизмом.
Водночас серед таких засуджених можна виокремити категорії злочинців, які не позбавлені позитивних етично-психологічних особливостей, знання яких можна використовувати у виховній роботі. Так, особи, які вчинили вбивства із застосуванням вогнепальної зброї, проявляють схильність до навчання - отже, можуть бути залучені до сфери позитивної активності. Особи, засуджені за вбивства на грунті сімейно-побутових конфліктів, за своєю внутрішньою психологічною структурою орієнтовані на готовність до дотримання соціально-схвалюваних правил поведінки, вони емоційно стійкіші і можуть співпрацювати з адміністрацією. Навпаки, злочинці, які вчинили вбивства у сукупності із згвалтуванням, відзначаються дуже високою тривожністю, що породжується переважно невизначеністю їх соціальних і статеворольових статусів, хронічним недозволенням собою, особливо сексуальними проблемами. Серед сексуальних вбивць за психологічними параметрами можна виокремити тих, що вчиняли замах на дітей. Прикметно, що у таких злочинців виявлена інфантильність, вони схильні до підкорення, залежні і в той же час обережні, відзначаються підвищеною чутливістю до загроз, потребують заступництва і підтримки, довірливі, у них занижена самооцінка.
Криміногенність тривожності сексуальних вбивць полягає у тому, що вони, суб'єктивно відчуваючи свою особисту невизначеність і незахищеність, намагаються зняти цю невизначеність шляхом вибору як об'єкта сексуальних домагань дітей до 7 років і підлітків. В умовах позбавлення волі вони зазвичай неагресивні.
Серед тих, що відбувають довічне позбавлення волі, переважають психопати, алкоголіки, особи із залишковими явищами травм черепа. Ця обставина зумовлює необхідність психіатричної допомоги злочинцям. Така ж допомога потрібна й іншим засудженим, оскільки із зростання часу перебування в тюремних камерах і серед них збільшуватиметься частка людей з різними формами розладів психічної діяльності. Такі розлади багато в чому визначають перелічені вище психологічні характеристики і психічні стани позбавлених волі довічно.
Типологія засуджених
Звернемося до більш поглибленої психологічної характеристики засуджених на довічне позбавлення волі. Їх психологічні особливості, що стали внутрішніми причинами вчинених злочинів, можуть проявитися і під час відбування покарання.
Серед засуджених можна виокремити кілька типів за провідними психологічними характеристиками.
Перший тип ("застряваючий") об'єднує злочинців, які складають 32,8 % в загальній сукупності обстежуваних. Для них характерні: висока образливість, застрявання на негативних переживаннях, відгородження і занурення в себе, що супроводжується формуванням афективно заряджених ідей. У них виявляються порушення контактів з реальністю, при цьому особисті відносини організовуються на базі уявлень, що слабо піддаються корекції. Реальне спілкування замінюється псевдоспілкуванням, вони можуть переносити свої переживання та претензії на оточуючих. Стосунки з іншими нестійкі, ці особи легко ображаються. В більшості випадків їм притаманні апатія, дратівливість, депресивні стани, занурення в себе, можливі порушення мислення, погана пам'ять і погана концентрація уваги. Емоційна сфера характеризується грубим спрощеним афектом.
Високий рівень напруги та дратівливості обумовлює їх неадекватну поведінку і пошук конфліктних ситуацій, веде до ускладнення міжособистісних контактів через нездатність висловити свої емоції прийнятним шляхом. Вони звичайно прагнуть утверджувати свою перевагу і використовувати оточуючих для досягнення власних цілей, будучи переконаними, що цілі не мають особистої значущості, а необхідні для загального блага. В клінічних випадках може спостерігатися наявність надцінних (паранойяльних) утворень на фоні маніакального афекту.
В цілому такі особи характеризуються як застрягаючі, збудливі, тривожно-навіюванні. Всі ці якості об'єднують цю категорію засуджених і визначають високий ступінь їх некерованості та імпульсивності. Їм властиві великі претензії, але дуже скромні досягнення. У більшості своїй засуджені цієї групи мають 8 класів освіти і низький рівень професійної кваліфікації. Вони, як правило, неодружені або розлучені, на момент здійснення вбивства не працювали, більшість з них раніше судимі за злочини проти особи.
У засуджених першої групи за вбивство, пов'язане з розбоєм, таких осіб виявлено 50,0 %, за вбивство на грунті побутових відносин - 36,4 %. На основі скоєних вбивств виявлено такий розподіл цих засуджених: одне вбивство -27,3 %, два - 31,8 %, а три і більше - 40,9 %. Серед тих, хто скоїв одне вбивство, не виявлено схильних до суїциду, а у випадках двох вбивств, схильних до суїциду - 9,1 %, трьох і більше -7,3 %. Отже, загальна питома вага суїцидальних осіб серед представників першого типу - 36,4 %.
Раніше судимі особи першого типу, що відбували покарання у колоніях суворого режиму, прагнули посісти лідируюче становище, і тому вони або входили до груп з негативною спрямованістю (більшість "розбійників"), або були активними членами самодіяльних організацій (практично всі злочинці, які вчиняють вбивство на грунті побутових відносин). І в тому, і в іншому випадку їх поведінка носила цілком певний характер, спрямований на утвердження свого авторитету. Це не поширюється на осіб, що вчинили вбивство, пов'язане із згвалтуванням. Їх статус багато в чому був приречений специфічним для цієї категорії осіб способом пристосовування, і вони часто були вимушені займати позицію відчужених.
Другий тип ("ексцентричний") об'єднує злочинців, яких можна назвати дивними й ексцентричними. Їх питома вага склала 41,8 % у загальній сукупності обстежуваних. Вони непередбачувані, імпульсивні, мають невисокий рівень освіти (8 - 10 класів), часто змінювали місце роботи. Більшість
Loading...

 
 

Цікаве