WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціальна перцепція в управлінні середньою загальноосвітньою школою - Реферат

Соціальна перцепція в управлінні середньою загальноосвітньою школою - Реферат

яких засобів відбувається цей процес, а в тому, що одержується в результаті цього процесу. В реальному світі визначеність певної речі виступає через її зв'язки з іншими речами, тому становлення перцептивного образу припускає спільність його елементів - єдність, відповідну цілісність якостей предмета, що презентують йогозв'язки в реальному світі [12]. У результаті, згідно з теорією Л. Леві, поведінка людини розгортається не тільки у відповідності з зовнішніми, об'єктивними, доступними для зовнішнього спостерігача матеріальними умовами, але й залежить від такої реальності, як психологічна картина діяльності, у відповідності з якою і поводиться індивід [19].
Специфічною сферою перцепції є сприймання так званих соціальних об'єктів (особистостей, груп, ширших спільнот, суспільства в цілому), яке позначають терміном "соціальна перцепція". У цьому випадку соціальну перцепцію розглядають як сприймання, розуміння і оцінку людьми соціальних об'єктів - інших людей, самих себе, груп, соціальних спільнот тощо [15].
Отже, в процесі сприймання соціального об'єкта перцептивне завдання полягає в інтерпретації на основі зовнішніх ознак внутрішніх якостей соціального об'єкта. Тому, очевидно, Г. Андреєва й Г. Тажіурі підкреслюють умовність цього терміна, адже закономірності процесу формування образу соціального об'єкта виходять за межі традиційного розуміння перцептивного процесу в силу того, що за сприйманням зовнішнього образу інших людей стоїть формування уявлення про їхні психологічні характеристики, особливості поведінки тощо, на основі якого суб'єкт сприймання будує свою взаємодію з іншими [3; 20].
Не випадково дослідники цього поняття використовують ряд термінів, щоб визначити в понятійному контексті сутність феномена: judging the people (англ.) - судження про людей; social evaluation (англ.) - соціальне оцінювання; social cognition (англ.) - соціальне пізнання тощо. Більше того, в останні роки активно заявляє про себе психологія соціального пізнання, яка своє основне завдання вбачає в розкритті механізмів, завдяки яким людина усвідомлює себе частиною соціальної реальності, в якій вона живе і діє, а також усю сукупність соціальних факторів, що обумовлюють ці процеси. В межах цього підходу вважають за доцільне звернутися до ширшого кола соціальних об'єктів і, відповідно, до аналізу соціальної взаємодії в різноманітних соціальних "середовищах" (не тільки в конкретних соціальних групах, але й у середовищі як природному або штучному місці проживання, в мовному середовищі як символічній репрезентації дійсності тощо) [3].
У будь-якому випадку зрозуміло, що під час сприймання соціальних об'єктів перцептивне сприймання має свою специфіку, яка полягає в тому, що дається одночасна оцінка і об'єктивно, і суб'єктивно значущим зовнішнім і внутрішнім характеристикам об'єктів сприймання. У зв'язку з цим Г. Андреєва зазначає, що образ, як "результат" соціально-перцептивного процесу, функціонує далі у всій системі взаємин людей. При цьому іноді "образи" іншої людини, групи, будь-якого соціального явища в якості "орієнтувальної основи поведінки" є більш значущими в цих взаєминах, ніж самі об'єкти [3; 12].
Отже, специфічними рисами соціальної перцепції є те, що:
а) соціальний об'єкт не пасивний, не байдужий до того, хто його сприймає; тут виявляється так звана "подвійна суб'єктність" - взаємне сприймання і пізнання, коли для побудови стратегії взаємодії беруться до уваги не тільки потреби, мотиви та настанови власні, але й іншого;
б) впливаючи на об'єкт сприймання, перцептор прагне трансформувати уявлення про себе в сприятливий для своїх цілей бік;
в) увага суб'єкта зосереджена не на моментах породження образу як результату відображення реальності, що ним сприймається, а на змістових і оцінних інтерпретаціях об'єкта сприймання, в тому числі і причинних;
г) сприймання соціальних об'єктів характеризується більшою злитістю пізнавального і емоційного компонентів, більшою залежністю від мотиваційно-смислової структури суб'єкта, що сприймає [15].
Як зазначає П. Шихірев, у процесі соціальної перцепції, по-перше, значно більше уваги приділяється внутрішньому змісту (наміри, ставлення тощо), ніж зовнішній формі об'єкта; по-друге, процес соціальної перцепції має властивість реципрокності (взаємності); по-третє, перцептор у силу подібності з об'єктом перцепції (іншою людиною) може робити висновки за аналогією.
Суттєвим проявом специфіки власне соціальної перцепції є також її рефлексивний характер. Адже загальновідомо, що рефлексія - це специфічна властивість пізнання людини людиною, коли суб'єкт пізнання різними засобами реконструює у власній свідомості елементи внутрішнього світу інших людей - об'єктів сприймання [15]. Ці елементи включають, перш за все, настанови, ставлення, емоційні стани, цілі діяльності особистості - об'єкта пізнання.
Таким чином, соціальна перцепція є не стільки власне сприйманням, скільки всією сукупністю когнітивних процесів, які забезпечують сприймання і пізнання особистості чи групи. Невід'ємними складовими соціальної перцепції, окрім когнітивної (пізнання як сукупності уявлень про соціальний об'єкт, розуміння його як раціонально-логічне пояснення; прогнозування його станів і процесів), є:
· емоційна (емпатія, співчуття, співпереживання);
· діяльнісна (поведінкова, конативна);
· мотиваційна (відображає ступінь ідентифікації суб'єкта з об'єктом, визначає специфіку діяльнісного і емоційного компонентів та має регулятивний вплив на поведінку суб'єкта через знання про те, як зорієнтований у певних ситуаціях об'єкт сприймання) [1; 4].
З іншого боку, в структурі соціальної перцепції виокремлюють:
· суб'єкт сприймання (група, особистість);
· об'єкт сприймання (група, особистість);
· власне процес сприймання;
· внутрігрупове сприймання;
· зовнішньогрупове сприймання;
· безпосередній результат цього процесу - індивідуалізований (груповий) образ соціально значущого об'єкта [4, 15].
У залежності від особливостей суб'єктів і об'єктів соціальної перцепції розглядають такі її різновиди:
· внутрігрупове міжособистісне сприймання, специфічними характеристиками якого є сприймання статусу особистості в групі, загальна оцінка особистості чи окремих її рис, сприймання внеску особистості в спільну діяльність;
· сприймання особистістю власної групи, її статусно-позиційної і ціннісно-нормативної структури; цілей і завдань спільної діяльності, прогнозування її успішності, референтності тощо;
· сприймання особистістю іншої групи як певної цілісності, сприймання різниці між власною та іншою групами тощо;
· міжособистісно-міжгрупове сприймання,
Loading...

 
 

Цікаве