WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціальна креативність і лідерські здібності підлітків - Реферат

Соціальна креативність і лідерські здібності підлітків - Реферат


Реферат на тему:
Соціальна креативність і лідерські здібності підлітків
У статті викладено сучасні теоретичні підходи до проблеми креативності, здійснено аналіз зв'язку лідерських здібностей і соціальної креативності, вивчено взаємозв'язок лідерських здібностей і соціальної креативності полезележних і поленезалежних підлітків.
Основна мета освіти - підготовка молодого покоління до майбутнього, до появи нових можливостей у житті та їх раціонального використання. І саме креативність допомагає ефективно реалізувати цю мету. Виховання творчого ставлення до дійсності, розвиток уміння знаходити оригінальне рішення в нестандартній ситуації - такі завдання вирішують психологи і педагоги у всіх країнах світу.
За відносно короткий час в суспільстві відбуваються суттєві зміни. І людина має ефективно реагувати на них. Однак дуже часто вона не буває готова до цього. Для адекватного ставлення до змін особистість має у повній мірі використовувати свій творчій потенціал, розвивати креативність. Креативність - це здатність постійно змінюватися, проявляти власну неповторність. Коли людина виражає власну унікальність через креативність, то відчуває повноту життя, усвідомлює його сенс.
Кожна людина неповторна, це безперечно. Але для багатьох існує проблема: як виразити власну унікальність, як подати себе світові? Поведінка осіб, схильних до шаблонів, є заздалегідь "запрограмованою". Внаслідок цього людина відчуває безглуздя свого існування, яке обумовлюється протестом проти норм, вимог суспільства.
При вивченні проблеми соціальної креативності необхідно, передусім, визначити її критерії. А вони випливають з визначення творчої поведінки. Творча поведінка, звісно, характеризується безоціночним ставленням до життя. Творча людина не сприймає життєвих ситуацій як добрі або не дуже, не оцінює їх за якимись критеріями, а сприймає їх як проблемні, котрі необхідно вирішувати. Отже, креативність розглядається, на відміну від багатьох традиційних підходів, не як інтелектуальна, а як особистісна характеристика.
Мета дослідження - вивчити взаємозв'язок лідерських здібностей та соціальної креативності з точки зору когнітивного стилю "полезалежність - поленезалежність" підлітків. Передбачається вирішення таких завдань:
· вивчити сучасні теоретичні підходи до проблеми креативності;
· проаналізувати зв'язок лідерських здібностей і соціальної креативності у школярів 11-х класів;
· вивчити взаємозв'язок лідерських здібностей і соціальної креативності полезалежних і поленезалежних підлітків 16 - 17 років.
Гіпотеза: існує залежність між лідерськими здібностями і соціальною креативністю полезалежних і поленезалежних підлітків 16 - 17 років.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
· вивчено особливості соціальної креативності в підлітковому віці;
· розглянуто соціальну креативність у взаємозв'язку з лідерством полезалежних і поленезалежних підлітків.
Для творчого самовираження особистість має оволодіти культурними нормами. Це, з одного боку, гарантує те, що творче самовираження здійснюватиметься в певних культурно заданих межах і не завдасть суспільству шкоди, не руйнуватиме його основ. З іншого боку, в творчому самовираженні використовуються в якості основи культурно вироблені засоби. Якщо завершення процесу особистісного розвитку характеризується засвоєнням культурно заданих зразків, то це веде до глухого кута - стереотипізації, шаблону. Якщо ж таке засвоєння є лише етапом розвитку, після якого відбувається вільне і гнучке творче використання засобів для вираження власної індивідуальності, то воно відкриває широкі можливості для особистісного зростання.
Перші культурно задані засоби самовираження, які опановує дитина, належать, на думку О. Яковлевої, до сфери почуттів. Вираження себе - це вираження своїх почуттів, які стосуються певної події чи ситуації. Людські почуття - це суб'єктивна оцінка об'єктивних подій. Кожна реакція людини на життєві події емоційно забарвлена і обумовлює індивідуальність реакції. Якби не було такого емоційного забарвлення реакцій, то переживання і реакції нічим не відрізнялися б від реакцій запрограмованого комп'ютера. Але переживання почуття і його вираження, на думку О. Яковлевої, речі різні. Для того, аби вираження почуття могло бути проявом істинної індивідуальності людини, воно має бути адекватним, тобто відповідати ситуації і, в першу чергу, самому почуттю. А це зазвичай якраз і не є результатом сучасного навчання. Якщо вираження почуття не відповідає самому відчуттю, то це свідчить про можливість внутрішніх конфліктів.
О. Яковлева розглядає креативність як особистісну характеристику, але не як певний набір особистісних рис, а як реалізацію людиною власної індивідуальності. Кожна людина неповторна, унікальна, вона вносить у світ щось нове, таке, чого раніше не було. Тому прояв індивідуальності є творчим процесом. На думку О. Яковлевої, характеристики креативності непредметні, тобто не передбачають наявність продукту (матеріального чи ідеального), процесуальні, бо креативність розглядається як процес прояву власної індивідуальності. О. Яковлева виокремлює такі процесуальні характеристики креативності: а) креативність розкривається в процесі суб'єкт-суб'єктної взаємодії; б) креативність у певній формі завжди адресується іншій людині [5 - 9].
Такі характеристики логічно грунтуються на уявленні про креативність як реалізацію власної індивідуальності. Людина проявляє свою індивідуальність в процесі міжособистісного спілкування (прямого чи опосередкованого), тому креативність певною мірою є репрезентацією своєї індивідуальності іншому.
Численні визначення лідерства стосуються винятково процесу міжособистісної взаємодії. Лідерство характеризується, насамперед, звертанням до людини і має безпосереднє відношення до механізму людських взаємин. Людина, яка володіє високими лідерськими здібностями, здатна зробити процес міжособистісної взаємодії більш цілеспрямованим, більш ефективним і, що не менш важливо, викликати в учасників відчуття осмислення того, що відбувається. До того ж, ця взаємодія може бути організована практично в кожній предметній діяльності.
Оскільки високі лідерські здібності є особливою обдарованістю, то до них доцільно застосовувати такі загальні положення:
1) домінуюча роль внутрішньої мотивації;
2) дослідницька творча активність, яка виражається в окресленні і вирішенні проблем;
3) можливість досягнення оригінальних рішень;
4) можливість прогнозу і передбачення;
5) здатність створювати ідеальні еталони, які забезпечують високі естетичні, моральні, інтелектуальні оцінки.
Та всі ці загальні положення відображаються в лідерських здібностях через те, що належать вони до сфери суб'єкт-суб'єктних відносин. Внутрішня мотивація спрямована, в першу чергу, на іншу людину, тобто на виявлення і використання нею особливостей власної індивідуальності.
Лідер допомагає виявити і проявити власнуіндивідуальність іншим через свою індивідуальність. Отже, виявлення і прояв
Loading...

 
 

Цікаве