WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціальні риси мережних спільнот - Реферат

Соціальні риси мережних спільнот - Реферат

заможливостями створення мережних норм, тобто фактично за статусами.
Соціальна ієрархія виникає за трьома показниками: по-перше, за доступом до мережних ресурсів (власники фрагментів Мережі, постійні її користувачі), який є продовженням "традиційної" соціальної ієрархії; по-друге, за навичками користувача мережних технологій (адміністратори, хакери тощо); по-третє, за креативними здібностями (досвідчені спеціалісти у позамережних питаннях).
Можна сказати, що в загальному вигляді виник розподіл на "офіційну" частину Інтернет-середовища (провайдери, модератори, ситемні адміністратори, юзери) та комп'ютерний андеграунд. Останній можна визначити як сукупність соціокультурних груп, що виникають та існують поза офіційно визнаними або інституційованими практиками використання комп'ютерних мереж. Андеґраунд містить досить строкату палітру субкультур - від тих, хто негативно ставиться до нинішнього світоустрою, до тих, хто прагне позитивно його змінити, використовуючи новітні технології. До їх числа відносять хакерів (їх нараховується до дев'яти різновидів), крекерів, "піратів", кібертерористів, санітарів, вірусмейкерів, кардерів, фрікерів, "інших".
Цікаво, що одні й ті ж особи можуть одночасно належати до обох цих середовищ, використовуючи "офіційні" та "неофіційні" можливості кібермережі для задоволення своїх потреб. Прикладом такої двоїстості донедавна були порносайти. З одного боку, провайдери офіційно не визнавали їх необхідність, а з іншого - підтримували їх існування, бо користувачі специфічного інформаційного продукту забезпечували на початкових стадіях розвитку всесвітньої Мережі до 80 відсотків трафіку, тобто створювали фінансову основу там, де не було прямих інвестицій у технології.
Описові дослідження інтернет-комунікацій констатують наявність специфічних особливостей мови, соціальної ієрархії, індикаторів соціального статусу і соціальних норм, що, власне, й дозволяє говорити про віртуальні спільноти як про особливу соціальну субкультуру, що виникає на наших очах [15].
Зробимо деякі висновки
Одним з наслідків розвитку Інтернет-технологій є виникнення віртуальної спільноти, члени якої: по-перше, мають почуття колективної ідентичності, грунтоване на використанні особливого жаргону, комунікативних норм, поділу спільних цінностей та ідеалів; по-друге, мають власні інтереси, пов'язані з використанням Інтернету; по-третє, готові захищати ці інтереси; по-четверте, здатні створювати системи спільної дії як у комунікативній Мережі, так і поза її межами; по-п'яте, середовище та технологію мережних спільнот можуть використовувати і представники позамережних сил. Специфічною рисою мережних спільнот є їх нелокалізованість у просторі та здатність до високодинамічних дій і змін.
Інтернет сприяє розвиткові процесу символічного обміну, при якому індивідуальне саморозуміння індивідів опосередковується символічними матеріалами з різних джерел [16].
Можна погодитися з Е. Мейо та Е. Ретлісбергером, які запропонували опис подібної організації як окремого випадку людської спільноти, особливої соціальності. Ключовими для організації є відносини "людина - людина", "людина - група". Головним регулятором є прийняті в групі норми поведінки. Структура будується на підставі первинних відносин індивідів, що складаються стихійно на основі взаємної прихильності, спільних інтересів тощо. У випадку з мережними спільнотами, ці відносини опосередковані формами організації засобів кіберспілкування - інтерфейсами та власноруч створюваними візуальними і символічними образами.
Істотну роль в інтеракціях відіграють шкала престижу й лідерство. Такі середовища можуть виникати для утворення неформальних компонентів організацій, що задовольняють соціальні потреби індивіда - вони дозволяють регулювати його поведінку через локальну громадську думку. Традиційні методи управління тут малоефективні. Єдиний метод впливу - через включення в ширшу культурну систему і через це - на мотиви та настановлення [9]. На нашу думку, такий підхід може забезпечити досить повний опис соціальних рис спільнот, що виникають у кібернетичній мережі. Однак самі ці спільноти, по-перше, ще досить нові та не мають власних нормативних регуляторів і, по-друге, є локальними, а часом і взагалі одиничними утвореннями, дуже нестійкими та невизначеними в часі і просторі. Тому подальші дослідження вимагатимуть вироблення більш специфічних понять та концептуальних підходів у цій галузі.
Література:
1. Бахмин А. В. Сотрудничество и конфликт в виртуальном сообществе // Социологический журнал, 1997. №1/ 2. С. 65 - 92.
2. Белинская Е. П. К проблеме групповой динамики сетевого сообщества. 2-ая Российская конференция по экологической психологии. Тезисы. Москва, 12 - 14 апреля 2000 г. М.: Экопсицентр РОСС. - С. 249 - 251.
3. Войскунский А. Е. (1997) Групповая игровая деятельность в Интернете // Психологический журнал, т. 20. С. 126 - 132.
4. Иванов Д. В. Виртуализация общества // Социология и социальная антропология. СПб., 1997.
5. Кастельс М. Становление общества сетевых структур // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. Под ред. В. Л. Иноземцева, 1999. С. 494 - 505.
6. Круглов А. Ю. Компьютеро-опосредованное общение как социальное явление / Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата социологических наук, Санкт-Петербург, 2000.
7. Нестерова Е. И., Нестеров В. Ю. Некоторые аспекты коммуникационных процессов в Сети с точки зрения культурологии // 5-я Международная научно-практическая конференция Информационные системы и технологии "Виртуальный мир Инфосферы: практическое использование человеком". Владивосток, 1998.
8. Носов Н. А. Психологические виртуальные реальности. М., 1994.
9. Пригожин А. И. Современная социология организаций. Москва: Интерпракс. 1995. С. 23.
10. Див, напр. Balsamo, A. Signal to noise: On the meaning of cyberpunk subculture // Communication in the age of virtual reality. LEA's communication series. (Frank Biocca, Mark R. Levy, Eds.), pp. 347 - 368.
11. http://www.well.com/user/hlr/
12. http://www.socio.demon.co.uk/mphil/short.html Hamman R. Computer Networks Linking Network Communities: A Study of the Effects of Computer Network Use Upon Pre-existing Communities. 1999.
13. Wasserman S., Faust K. Social Network Analysis: Methods and Applications. Cambridge University Press. Р. 21.
14. http://www.rider. edu/users/suler/psycyber/identitymanage.html Suler J. Identity Management in Cyberspace. 1996
15. Reid, Elizabeth M. Cultural Formations in Text-Based Virtual Realities. 1994; http://www.ee.mu.oz.au/papers/emr/electropolis.htm Reid, Elizabeth M. Electropolis: Communication and Community On Internet Relay Chat.1991.
16. Thompson J. B. Social Theory and the Media. In: D. Crowley & D. Mitchel (eds.) 1995. Р. 44.
17. Щербина В. Соціальні риси мережних спільнот // Соціальна психологія. - 2005. - № 2 (10). - C.139-149
18. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве