WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціальні риси мережних спільнот - Реферат

Соціальні риси мережних спільнот - Реферат


Реферат на тему:
Соціальні риси мережних спільнот
Широкий розвиток та освоєння комп'ютерних мереж створили сприятливі умови для виникнення нових соціальних утворень - мережних спільнот. У статті розглядається проблема соціологічного аналізу притаманних їм рис. Автор висвітлює соціальну специфіку цього феномена, умови його формування та перспективи розвитку.
Розвиток інформаційних технологій за останні два десятиліття набув настільки масового й динамічного характеру, що наукова спільнота не встигає осмислювати та оцінювати його соціальні наслідки. Суспільство отримує такі технологічні засоби, до яких воно ще не завжди буває готовим. Інформатизація змінює як соціум, так і саму людину, а відтак вивчення соціологічних і антропологічних наслідків цього процесу стає надзвичайно актуальною справою.
Комп'ютерні мережі стали потужним засобом вирішення бізнесових, освітніх, комунікативних проблем суспільства. З їх появою виникла й можливість нових форм спілкування та взаємодії - мережних, окреслилась і проблема впорядкування такого спілкування, формування культурних та організаційних його засад як у просторі комп'ютерних мереж, так і поза ним. Виявилося, що традиційні (політичні, юридичні) засоби нормування тут не досить дієві, та й світова правова практика не завжди адекватна особливостям нового соціального середовища. Тому дослідження спільнот, які формуються внаслідок взаємодії людей у новому, мережному кіберпросторі, а також те, яку роль вони відіграють у соціальних процесах сучасності, є надзвичайно важливими для соціології.
Метою пропонованої статті є розгляд основних рис і особливостей мережної спільноти як специфічного соціального конструкта. Для цього слід вирішити такі завдання: по-перше, визначити основні підходи до розуміння спільноти взагалі та, по-друге, визначити найважливіші риси віртуальної спільноти як її специфічного різновиду.
Спочатку розглянемо загальні риси такого прояву мережної взаємодії у позакомп'ютерному просторі, як флешмоб (flash mob - миттєва юрба) - несподівана поява людей у заздалегідь обумовленому місці в обумовлений час, організовна шляхом передавання сценарію спільних дій через мобільні телефони та спеціалізований інтернет-сайт. При цьому, як правило, учасники виконують заздалегідь домовлені дії і швидко розходяться. Зазвичай флешмоби проводяться без якоїсь серйозної мети, просто "для задоволення".
Починаючи з середини 2003 року, у різних країнах світу один і той же персонаж - юрба, стала здійснювати незвичні акції. Перший флешмоб відбувся в Нью-Йорку: понад 150 чоловік одночасно увійшли до відділу меблів магазину "Macy's" і попросили за десять тисяч доларів "любовний килим" для "приміської комуни". В Римі близько 300 молодих людей завітали до книгарні й попросили неіснуючу книжку. Такий же за кількістю "миттєвий натовп" на кілька хвилин "просто так" заполонив лондонський меблевий салон. У Берліні 250 жартівників протягом трьох хвилин пили перед американським посольством шампанське з вигуками: "За Наташу!" В Москві юрба зустрічала на вокзалі якогось Володимира Володимировича. Рекордний за кількістю учасників флешмоб стався у серпні 2004 року, коли майже 1500 човнів з роздягнутими людьми пропливли озером Норман у США.
Перший в Україні флешмоб відбувся 16 серпня 2003 року о 17-й годині в "Глобусі" під майданом Незалежності. Зібралося з півтора десятка молодих людей у чорних окулярах, вони плескали в долоні та фотографували "об'єкт пальму". За сценарієм молодики мали ще крикнути: "О, яка штука!", але, мабуть, засоромилися. Подібні акції відбувалися й у Дніпропетровську, Львові, Луцьку.
Ідею флешмобу, як вважають, запропонував Г. Рейнгольд (Howard Rheingold), креативник і дослідник мережної культури. У книзі "Розумна юрба: наступна соціальна революція" ("Smart Mob: The Next Social Revolution") він пов'язує це явище з новою можливістю "групи людей організувати пряму колективну дію, яку вони були не здатні здійснити раніше, до появи Інтернету та мобільного телефону". Г. Рейнгольд прогнозує у найближчі десятиліття як позитивні, так і негативні наслідки дій "розумної юрби" в усіх сферах суспільного життя. Прикладами такого впливу є, зокрема, дії антиглобалістів, які координують спільні акції протесту через Інтернет та мобільну телефонію, дії противників президента Філіппін, які добилися його відставки, розсилаючи протестні повідомлення на мобільні телефони.
На думку все того ж Г. Рейнгольда, флешмоб - породження й симптом мережного устрою нинішнього суспільства, провісник розвитку "розумної юрби", яка спроможеться на організовані дії без участі попередньо організованих структур, діятиме лише на засадах усвідомлення необхідності спільної дії усіма індивідами, з яких вона складається. Згідно з такою точкою зору, не класи, етноси чи держави, не монополії чи корпорації, не владні вертикалі чи бандитські зграї визначатимуть структуру суспільства у найближчому майбутньому, а мережний зв'язок людей, що одночасно належать до різних і майже тотально віртуальних спільнот.
Саме у зв'язку з перспективою виникнення такого майбутнього і варто пильніше придивитися до флешмобу. Цей молодіжний рух свідомо ставить себе поза політикою, комерцією, екологією та будь-якими цілями, що їх можна осмислено сформулювати. Безглуздість проголошується єдиною і найвищою метою флешмобів. Деякі аналітики виводять цей рух із "рольових" об'єднань молоді - від хіппі, пацифістів і толкіеністів до футбольних фанатів, кіберпанків та "грибних ельфів". У Росії спостерігалися спроби використовувати модний і "розкручений" бренд флешмобу різними політичними силами (зокрема, КПРФ) для агітації та "вуличної дії", на що, звісно, зреагували органи правопорядку.
Водночас висуваються пропозиції про використання флешмобу як своєрідної соціальної технології на користь суспільству. Так, А. Єрмолін, керівник одного з найбільших молодіжних рухів Росії - "Лига дела" та дитячо-юнацької "Российской ассоциации навигаторов/скаутов", заявив про запровадження програми "контртерористичної просвіти" з використанням мережних технологій. Констатуючи єдність принципів проведення флешмобу і спецоперацій (скритність висування, невідомий оточенню сценарій, високий рівень координації дій у часі, анонімність, включення кожного учасника до єдиної керованої інформаційної мережі), А. Єрмолін пропонує культивувати в населення (і, насамперед, у молоді) схильність до миттєвих узгоджених спільних дій за зовнішніми сценаріями, щоб використовувати такі навички для вирішення антитерористичних завдань, а також під час ліквідації наслідків катастроф. "Флешмобери" - прообраз своєрідної піонерії завтрашнього дня?
Технологічна база сучасних соціальних комунікацій дозволяє підтримувати інтерактивний зв'язок з тими чи іншими спільнотами на рівні індивідів. Але сама людина та суспільство не готові до користування такими технологіями. Ми звикли, що люди створюють спільну систему діяльності (суспільство) лише опосередковано, через входження до складу
Loading...

 
 

Цікаве