WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Слово як конфліктоген - Реферат

Слово як конфліктоген - Реферат


Реферат на тему:
Слово як конфліктоген.
Напевне, мало хто знає про існування в Україні Національної служби посередництва і примиреня. В листопаді минулого року вона, відзначаючи 5-річчя своєї діяльності, рапортувала про врегулювання 7 тисяч конфліктів. Цим справді можна пишатися, бо тільки така цілеспрямована повсякденна праця сприяє просуванню до консолідації суспільства. Вважаємо, що це і найголовніша на сьогодні соціально-психологічна проблема, і одна з передумов завершення трансформаційних процесів, які за визначенням є непередбачуваними, стихійними, обмежено керованими.
Сподіваємось, назавжди відійшло в минуле замовчування факту неминучості конфліктів, котрі є нормою життя і аж ніяк не аномалією, тим більше - патологією. Однак сьогодні деякі вчені переконані, що антагоністичні протиріччя не можуть бути врегульовані шляхом компромісу: вони передбачають знищення однієї сторони іншою. Хочеться нагадати цим авторам думку письменника В. Сьоміна: "Людина, котра не готова до компромісу, - монстр... Терпимість - продукт високої цивілізації... Компроміс визнає, що світ складний, що самообмеження - єдиний шлях зберегти його прийнятним для всіх... Тиранія і лицемірство - це два способи обійтися без компромісів".
Власне, ця публікація, як і кілька попередніх (див. журнал "Віче", № 10, 2003 р. та збірник "Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні, Матеріали науково-практичної конференції", м. Київ, листопад 2003 р.), розглядаються автором як скромна ілюстрація до наведеної вище надзвичайно актуальної тези письменника.
В англомовних країнах полюбляють визначати найпопулярніші слова і висловлювання. Так от 2001 року на першому місці у першій десятці опинився вислів граунд зеро, що означає "місце, яке звільнилося" (після зруйнування веж-близнюків Всесвітнього торговельного центру в Нью-Йорку). З терористичними актами 11 вересня пов'язані також слово джихад (тобто ісламська визвольна війна проти невірних) і назва хвороби сибірка. На восьмому місці - суфікс стан (він зобов'язаний своєю популярністю "гарячим точкам" - Афганістану, Пакистану та іншим). Не випадково, що в такому тривожному світі люди покладаються на Бога та чарівника. Ці два слова також згадуються в переліку. Хоча запобігти епідемії ящура можна було й без допомоги Всевишнього. Назва цієї хвороби - останнє слово в десятці.
Основні трагедії 2002 року пов'язані зі словами терор та епідемії. Терор - втілення в життя ідеології залякування шляхом порушення встановленого порядку. Міжнародні терористичні організації творять хаос в Індонезії і Росії, Йємені і Фінляндії, Ізраїлі і Кенії. Їхніми жертвами стали тисячі невинних людей. Після 11 вересня для багатьох терор перетворився на загрозу № 1. Але сучасний тероризм почав формуватися ще на початку 90-х років, коли все очевиднішими ставали процеси глобалізації. Вони викликають численні соціальні конфлікти. Насамперед тому, що ставлять під сумнів національні традиції і мову. Водночас співвідношення сил втрачає симетричний, двохполюсний вигляд. Знову на планеті бере гору "право меча", а США іноді називають "жандармом", для якого "весь світ - Ірак, а люди в ньому - Саддами". В подібній ситуації вже терористи за принципом "святе місце порожнім не буває" виступають проти імперських амбіцій американців. Раніше такою противагою довго був соціалістичний табір.
Зараз досить часто історію людства розглядають як історію епідемій. На кожному етапі існування людство супроводжують різні інфекції. Епідемії холери, чуми майже знищували населення деяких країн, спричиняли повстання. Водночас вони сприяли поліпшенню екологічних умов, розвиткові гігієни та медицини. Значно зріс авторитет релігії у суспільстві після проникнення сифілісу з Америки до Європи. Церква вважала його карою Божою для грішників.
Нині щороку туберкульоз забирає життя 2 - 3 мільйонів людей. Приблизно 2,7 мільйона - малярія. Ознакою епохи "повільних інфекцій" став СНІД, від якого померло вже понад два десятки мільйонів чоловік. І ось нещодавно з'явилася атипова пневмонія, "пташиний грип". Відтак постійно "збагачується" значення слова епідемія.
Суїцид - вже теж епідемія. Самогубством закінчують життя в Україні в півтора раза більше громадян, ніж гине від рук злочинців. Причому це вже не стільки шизофреники, скільки психічно здорове, працездатне населення. Нерідко причиною трагічного вибору стає безперспективність життя. Отже, як і тисячі років тому, епідемія викликає непереборне почуття беззахисності перед силою обставин.
Конфліктогенами називають слова і дії (або бездіяльність), що можуть призвести до конфліктів [4]. Важливо при цьому розрізнювати слова, які стали конфліктогенами ситуаційно, від тих, що є такими за змістом. Але, так чи інакше, в них віддзеркалюються вчинки, помилки, таємні та явні протиріччя, конфлікти. Ці слова стають засобом діагностики хворобливих, напружених станів. Мову взагалі розглядають ще й як найкоротший до підсвідомості шлях.
Все незрозуміле, неоднозначне в житті починається зі слів, смисл яких тлумачать по-різному. На цьому тримається поезія, а для науки це біда: визначте сенс слів, і ви позбавите світ від половини помилок (Р. Декарт). Політика не виняток. Яка, наприклад, бомба уповільненої дії закладена в саму суть поняття комунізм! За В. Далем, це не тільки вчення про рівність станів, спільність володіння, але й про право на чуже майно. Заохочення заздрості на державному рівні й досі дивує непередбачуваними наслідками.
А от взаємопов'язані слова війна і насильницька смерть у кожної здравомислячої людини відразу викликають цілком певний асоціативний, нескінченний ланцюжок уявлень. І хоча страх смерті іноді розглядають як джерело енергії, С. Хусейн залишається злочинцем, який став правителем. На відміну від Й. Сталіна, котрий перетворився з правителя на злочинця. Хусейн мав за зразок Сталіна, в їх характерах, біографіях багато схожого.
В кожному конфлікті, коли вдуматися без зайвих емоцій, завжди є прихована насмішка над поведінкою людей, прояв їхньої обмеженості і дурощів. Тільки з урахуванням цього можна зрозуміти, чому обидва згадані лідери дуже довго знаходили підтримку, виправдання своїх дій серед підлеглих. Багатьох з них в даному випадку важко назвати громадянами. Підгрунтям їх "любові" до диктаторів був страх. Страх - постійний супутник життя й самого диктатора.
Один з піонерів політичної психології Дж. Пост майже сорок років керував спеціальним відділом американської розвідки. Там створювали психологічні портрети перших осіб багатьох держав. Зокрема, Дж. Пост, визнаний одним з найкращих аналітиків ЦРУ, ретельно вивчав промови, інтерв'ю, біографію та політичні рішення Хусейна. Вони не давали підстав вважати диктатора божевільним, хоча самоатестація "я - останній арабський герой" наводить на певні роздуми.
Вчинки Хусейна "цілком адекватні", а діагноз, який ставить Дж. Прост, зветься "хворобливим нарцисизмом". Не випадково ця хвороба особливо поширена серед амбітних політиківй інших країн.
"Всі ми родом з дитинства". Іракський диктатор не виняток. Під час вагітності матері вмирають майже одночасно батько і старший брат Саддама. У стані
Loading...

 
 

Цікаве