WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Симетричність функцій членів подружжя - Реферат

Симетричність функцій членів подружжя - Реферат

величезне значення, бо без нього підготовка дитини до ролі чоловіка (дружини) та батька (матері) не може бути повноцінною [1, с. 22].
Вважаємо, що проблемам материнства і батьківства в нинішніх умовах необхідно присвячувати особливу увагу. Материнство визначається біологічно, хоча очікування щодо поведінки матері багато в чому пов'язані з традиціями суспільства. А. Захаров виокремлює низку факторів розвитку материнського інстинкту:
· праобраз материнства;
· бажання мати дітей, установка на них;
· позитивний відгук на вагітність;
· ніжність до ненародженої дитини;
· почуття жалю та співпереживання до дитини;
· почуття близькості до дитини;
· емоційний відгук матері [3, с. 21 - 22].
Якщо інститут материнства є не тільки біологізованим, але й історичним, то тим більш історичним слід вважати інститут батьківства. Е. Фромм у праці "Мистецтво любові" говорить про два типи батьківської любові: материнський та батьківський. Він пояснює, що материнська любов безумовна, бо мати виносила та народила дитину і тим самим реалізувала свою потребу, тоді як любов батька обумовлена, її треба завоювати, тобто відповідати певним критеріям, дотримуватися встановлених традицій і норм [7, с. 56 - 58]. Хоча пізніше Е. Фромм зазначає, що охарактеризовані ним типи скоріш ідеальні, ніж реальні. Саме такі роздуми підводять до питання: яким є співвідношення біологічних та соціокультурних детермінант материнської і батьківської ролей? Спостереження за поведінкою батьків і матерів стосовно дитини, яка опинилася в складній ситуації (упала, порізалась, злякалась), доводять, що психофізіологічні реакції, які супроводжуються емоціями, майже однакові і в чоловіків, і в жінок [4, с. 96 - 97]. Істотно ця характеристика залежить від присутності сторонніх людей. Чим більше присутніх, тим активніше виявляє турботу і співпереживання жінка, оскільки така поведінка є ознакою добре розвинених природних материнських інстинктів. Відкритий прояв чоловіком співпереживання та стурбованості за дитину в присутності сторонніх осіб істотно зменшується, позаяк суспільна роль чоловіка не передбачає прояву таких почуттів і в певних випадках їх засуджує [4, с. 96 - 97].
4. У другій половині ХХ століття з'явились тенденції до заперечення "дітоцентризму". Сучасна жінка вже не може й не хоче бути тільки "вірною дружиною і дбайливою матір'ю". Її самоповага одержує, крім материнства, й інший ґрунт - професійні досягнення, соціальна незалежність, самостійно досягнуте суспільне становище. Це аж ніяк не скасовує цінності материнства і потреби в ньому, але суттєво змінює характер материнської поведінки [8, с. 56].
Поєднання жінкою професійної і сімейної ролей позначається на її духовних можливостях двояко. З одного боку, виробнича праця розширює коло контактів жінки, а вони сприяють збагаченню її особистості, стимулюють духовність, підвищують інтерес до соціальної інформації. З іншого ж боку, значне коло обов'язків у домашньому господарстві та догляду за дітьми в поєднанні з професійною роботою суттєво обмежують соціальну активність жінки [8, с. 57]. Хоча більшість чоловіків позитивно ставиться до професійної діяльності жінки в цілому, вони не завжди схильні поділяти обов'язки в домашньому господарстві та вихованні дітей і тим самим забезпечити жінці більше часу для соціального навантаження [8, с. 57].
Перевагу традиційно-патріархальному устрою віддають здебільш чоловіки, що живуть у сільській місцевості, оскільки історично сформовані гендерні стереотипи набагато повільніше руйнуються там, де пріоритетом є важка фізична праця. Освіта ж сприяє зворотній тенденції. Чим вищий рівень освіти у дружини, тим ймовірніше, що чоловік підтримає її бажання працювати у виробничій сфері [2, с. 29]. Проте більшість працюючих жінок вважає домашню роботу своїм обов'язком, а не загальносімейним пріоритетом.
Зафіксовано, що із збільшенням родини й тривалості сімейного життя все більше домашніх турбот перекладається на плечі жінки. Тому важливим завданням є перебудова чоловічої психології, а відтак і поведінки чоловіка в родині. Це не просто банальний перерозподіл обов'язків між чоловіком і дружиною, а формування нових гендерних стереотипів щодо поведінки в родинному колі [5, с. 55].
Що ж стосується виховної функції батька, то вона прямо пропорційна рівню освіти чоловіка. Людина з вищою освітою має більше можливостей для духовної компенсації в інших сферах (професійна, хобі, спілкування з однодумцями) і, відповідно, менше часу приділяє вихованню дітей, особливо якщо чоловік обіймає керівну посаду. При цьому варто зазначити, що чоловіки вважають свої стосунки з дітьми теплішими, ніж були у них в дитинстві з їхнім батьком [8, с. 133].
Необхідно звернути увагу й на істотні зміни у статевих стосунках, що відбулися внаслідок "сексуальної революції". Норми соціальної поведінки та моральні установки, що їм відповідають, швидко змінюються [8, с. 462]. Молодь не тільки раніш дозріває, а й раніше починає статеве життя. Причому дошлюбні статеві стосунки не засуджуються так, як це було досі. Тим часом, ранній початок статевого життя негативно впливає на здоров'я молодих людей, з чим вони зазвичай не погоджуються, називаючи цнотливість стереотипомконсерватизму. Отже, суттєво змінюється "гендерний дисплей" (різноманітність проявів, пов'язаних із суспільними вимогами до чоловічої і жіночої поведінки та взаємодії) щодо статевої поведінки представників обох статей [8, с. 416]. Змінилася сексуальна поведінка й у шлюбі. Поліпшене харчування сприяє підвищенню сексуальної активності, криза традиційних релігійних заборон та поява ефективних контрацептивів - відокремленню сексуально-еротичних стосунків від репродуктивної функції. Сучасна людина живе повнішим, інтенсивнішим статевим життям, ніж її предки. Таким є стереотип інформаційного суспільства [8, с. 416].
В останні десятиріччя різко зросла сексуальна активність жінок та їх вимоги до статевого життя. Жінки повністю відкидають принцип "подвійного стандарту", вважаючи його дискримінуючим. Вони часто скаржаться на психологічну черствість і сексуальну неграмотність чоловіків [8, с. 422]. Поширення концепції "сексуальної революції" призвело до того, що поняття "любов" стало активно замінюватися поняттям "секс". Особливо істотно це вплинуло на форми поведінки молоді і підлітків. Тенденція до індивідуалізації сексуальних почуттів і стосунків здійснюється на фоні і в рамках індивідуалістичного способу життя, і це породжує низку протиріч.
По-перше, секс розглядається як важлива сфера індивідуального самоствердження і стає для багатьох молодих людей "останньою межею", на якій вони прагнуть виявити власну індивідуальність [8, с. 468].
По-друге, секс стає розвагою, спортом, грою, які протиставляються серйозності, почуттю обов'язку, що негативно відбивається на моралі і відповідальності партнерів один перед одним [8, с. 469].
По-третє, деякі молоді люди вбачають у сексі форму протесту проти загального конформізму і можливість продемонструвати власне несприйняття нинішнього суспільства та його моралі. Ця проблема потребує серйозного соціально-політичного і психологічного дослідження [4, с. 406].
Проблеми, яких ми торкнулися, для сучасного суспільства є важливими і потребують високої особистісної відповідальності й уважного вивчення. Гендерна рівність поки що існує переважно формально. Для того, щоб реалізувати всі можливості наукового і виробничого потенціалу, необхідно спрямувати зусилля на створення нових гендерних стереотипів, які краще відповідатимуть вимогам сучасності, але не будуть нівелювати мораль та відповідальність перед своєю совістю, дітьми, суспільством.
Література:
1. Бондарчук О. І. Психологія сім'ї: Курс лекцій / МАУП. - К., 2001.
2. Гендерні аспекти державної служби: Монографія / М. Пірен, Н. Грицяк, Т. Василевська, О. Іваницька; за заг. ред. Б. Кравченка. - К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002. - С. 7 - 11.
3. Захаров А. И. Ребёнок до рождения.- СПб.: Союз, 1998. С. 21 - 22
4. Практикум по гендерной психологии / Под ред. И. С. Клециной.- Спб.: Питер, 2003. C. 95.
5. Приходько Е. А. Культурология. Культура семейно-брачных отношений: учебное пособие / Волгоградский гос. технич. ун-т. - Волгоград: Политехник, 2000, - С. 52 - 55.
6. Рибаченко В. Ф. Грані сумісності.- К.: Політвидав. У., 1987. -110 с.
7. Фромм Э. Искусство любви; исследование природы любви: Пер. с англ. Л. А. Чернышевой - ТПЦ Полифакт, 1990.
8. Шнейдер Л. Б. Психология семейных отношений. Курс лекций. - М.: Апрель- Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. - С. 413 - 418.
9. Галичанська А. Симетричність функцій членів подружжя // Соціальна психологія. - 2004. - № 5 (7). - C.155-161
10. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве