WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Сексуальність як детермінанта жіночої ідентичності - Реферат

Сексуальність як детермінанта жіночої ідентичності - Реферат


Реферат на тему:
Сексуальність як детермінанта жіночої ідентичності
Проблема жіночої ідентичності в сучасному суспільстві прямо пов'язана з проблемою жіночої сексуальності, а отже й проблемою жіночності. Для багатьох жінок самовираження через почуттєві відносини часто стають серйозною психологічною проблемою, з якою вони змушені звертатися до психотерапевта. Бути асексуальною в нашому суспільстві вважається такою ж вадою, як колись у вікторіанській Англії одержувати задоволення від сексу.
Ця стаття є результатом рефлексії автора, як теоретичної, так і практичної, щодо проблеми жіночої сексуальності та жіночої ідентичності, про взаємозв'язок і роль цих явищ у житті сучасних жінок.
Постановка проблеми
Сексуальна розкутість, популярна в другій половині ХХ століття, привела до несподіваного результату - втрати жінкою інтересу до сексуальних задоволень і, відповідно, самого сексуального задоволення. Сексуальність перестала бути заборонною, але вседозволеність, зведена до технічних прийомів, і сексуальна освіченість обернулися внутрішньою тривогою щодо власної жіночої сексуальної ідентичності і сексуальної привабливості. За словами Р. Мея, "дівчата і жінки в цій неоднозначній ситуації почасти є жертвами сильного придушення в них самих і в нашому суспільстві еросу і пристрасті, а почасти - надмірної доступності сексу, що став знаряддям придушення" [4, с. 68]. А. Тьомкіна зазначає, що "існують різні пояснення даного "гендерного розриву", які пов'язують його з особливостями жіночої анатомії і психології, з особливим придушенням жіночої сексуальності культурою, з її принциповою невимовністю. Сексуальність як соціальна практика в індивідуальному досвіді наділяється тими змістами, що пропонуються культурою і соціумом. Але жоден з цих змістів і супутні їм дискурсивні практики не є гендерно-нейтральними. Сексуальність завжди конституюється як гендерно-визначена" [6].
Жінка початку ХХІ століття продовжує вбачати в собі об'єкт сексуальної взаємодії. Жіноча ідентичність залишається такою тільки при наявності в ній якостей, що описуються в термінах пасивності, залежності, некомпетентності, тобто при позиціонуванні себе як об'єкта чоловічої дії і бажання. Засоби сексуальної ідентифікації жінки формуються залежно від "погляду" і оцінки значимого Іншого, тобто чоловіка.
Методика практичного дослідження
У практичній роботі ми аналізували тексти жінок, зібрані на семінарі "Гендерна ідентичність і несвідоме", що відбувся у березні 2004 року під орудою професора Таврійського національного університету ім. В. Вернадського Н. Каліної. Семінар носив почасти навчальний характер для майбутніх психотерапевтів, почасти мав сприяти саморозвиткові жінок, що брали в ньому участь. Слухачам серед багатьох інших завдань пропонувалося й таке: написати оповідання під назвою "Спокушаюча/спокуслива" і методика за типом "незакінчені речення", модифікована Н. Каліною і спрямована на виявлення групової та гендерної ідентичності жінок, а також на визначення ролі, яку жінка відводить собі у відносинах з чоловіками.
Рамки інтерпретації задавалися значимими смисловими рядами, тобто домінуючими темами розповідей. До них належать: сім'я/народження дітей, різниця між чоловіками й жінками, визначення своєї ролі в соціумі, позиціонування себе як жінки, самоствердження і самовизначення.
Аналіз та узагальнення результатів
Базова гендерна ідентичність жінки ґрунтується на потребі бути об'єктом чоловічого бажання (що так чи інакше фіксується у всіх оповіданнях). Ця потреба (як і небажання) наділяється онтологічним статусом і сприймається як природна. Г. Рубін пише: "З точки зору системи потрібна така жіноча сексуальність, яка б відповідала бажанням інших [чоловіків], а не така, яка б активно бажала і шукала відповіді" [5, с. 10]. Саме тому "жінка сексуальна" - завжди об'єкт гетеросексуального бажання. "Затребуваність" як психологічний конструкт становить ядро жіночої ідентичності. Ідентичність чоловіка - це "чоловік, що бажає", для якого секс є джерелом самоствердження. Жінка найчастіше виступає лише в ролі інструмента для одержання сексуального задоволення. "Я завжди думав, що жінка кінчає тоді, коли кінчає чоловік" - характерне переконання одного з учасників семінару, чоловіка.
Дискурс жіночого майже у всіх оповіданнях визначається як дискурс об'єкта чийогось бажання. У сімейних відносинах, у своєму контитуюванні себе як жінки, авторки оповідань прагнуть чітко дотримуватися певних нормативних ролей, заданих суспільством (дружина, мати, коханка). Жіноча ідентичність у цих оповіданнях визначається як набір певних ролей, а не як щось індивідуальне, притаманне жінці, її сутності. Реалізація жінки відбувається згідно з гендерними ролями і стереотипами, накладеними суспільством. "Я жінка, а це означає - хороша мати, вірна дружина, палка коханка" - досить характерне висловлювання однієї з учасниць семінару. При цьому дуже мало говоритися про жіночу насолоду, задоволення, спокусу. Адже об'єкт, яким вважає себе більшість жінок, не здатний одержувати насолоду, він дарує його іншим.
Майже всі респондентки написали, що самореалізація жінки можлива тільки в сім'ї з чоловіком, тобто із суб'єктом бажань. "Найважливіше для жінки - це кохати і бути коханою, виховувати дітей, і щоб це не заважало кар'єрі", - вважає одна з учасниць семінару, що й підтверджує попередню думку. "Бути коханою" - конструкт, що організує життя жінки, її сексуальну поведінку, відносини з чоловіками. "Бути звабливою", на думку більшості жінок, означає уміти привернути увагу чоловіків, зацікавити собою, зробити так, щоб тебе бажали, а не ти сама обирала бажаного.
Оскільки семінар носив навчальний характер, то наприкінці необхідно було організувати написання оповідань у вигляді незакінчених речень на аналогічні теми (жіноча сексуальність, жіноча ідентичність та індивідуальність) для з'ясування можливих змін у поглядах жінок на власну сексуальність і відповідні поведінкові особливості. Спостерігалася очевидна динаміка зміни позиції об'єкта на позицію суб'єкта, що виражалося у відмові жінки від нав'язаної соціальної ідентичності як сутнісної, у спробі знайти власну індивідуальну жіночу ідентичність, що може виражатися через задоволення, насолоду, спокусу. В ході семінару відбулася переоцінка власної сексуальності, звільнення від почуття сорому і провини (у багатьох учасниць), внаслідок чого жіноча сексуальність почала звільнятися від стереотипів і суспільних настанов, ставати "природною" і стала сприйматися як власна індивідуальна якість. Багато в чому відбулося перевизначення гендерної ідентичності, жінки змогли наділити себе якостями сексуальної компетентності і відповідальності.
Основні висновки
Отже, сучасні дискурси про жіночу сексуальність акцентували місце задоволення і відкрили простір для його вербалізації в публічній сфері та у взаємодіях. Задоволення стало очікуваним, бажаним і примусовим. Воно виступає як референція, щодо якої на рівні індивідуальногодосвіду визначається вдалість/невдалість сексуального життя і всього життя з партнером у цілому. Суспільство, досить чітко обмежуючи рамки взаємодії чоловіка і жінки, звертається до чоловіка як до суб'єкта бажання, а до жінки - як до об'єкта, і інтерпретація базової жіночої ідентичності традиційно можлива тільки як ідентичність "сексуально затребуваної (жаданої) жінки".
На теперішньому етапі розвитку суспільної моралі з'явилися можливості для створення і рефлексивної комунікації жінок. Можливість довідатися про свою сексуальність і про себе щось нове і застосувати це в буденному житті, з одного боку, сприймається як спосіб подолання репресованої сексуальності, а з іншого - як примус, що знецінює особистий унікальний досвід. Одночасно формуються засоби нових репрезентацій та інтерпретацій жіночого сексуального досвіду. Однак, як і раніше, значна частина інформації, а, отже, й нових можливостей, залишається недоступною для основної маси жінок, що продовжують у своїх відносинах з чоловіками позиціонувати себе як об'єкт.
Проведене дослідження відкриває нові можливості для вивчення жіночої сексуальності і задоволень, що їх одержує жінка в сексуальному житті залежно від способу репрезентації гендерної ідентичності. Дослідження розширює межі розуміння жіночої сексуальності та жіночої ідентичності не тільки в якості об'єкта, але і як суб'єкта власного бажання. Це дає можливість досліджувати особливості функціонування і поведінки жінки, яка вважає і позиціонує себе в суспільстві як суб'єкт свого бажання, тобто жінки активної, шукаючої.
Література:
1. Бадрияр Ж. Соблазн. М.: Изд-во Фирма, "Ad Marginem", 2000.
2. Митчелл Дж. Женская сексуальность // Введение в гендерные исследования. Харьков ХЦГИ - СПб: Изд-во "Алетейя", 2001. Ч. 2. С. 534 - 560.
3. Офіційний сайт Харківського центру гендерних досліджень - www.gender.univer.kharkov.ua
4. Мэй Р. Любовь и воля. - М.: "Рефл-бук", К. "Ваклер", 1997.
5. Рубин Г. Размышляя о поле: заметки о радикальной теории сексуальных политик // Гендерные исследования. № 3. С. 5 - 63.
6. Темкина А. Динамика сценариев сексуальности в автобиографиях современных российских женщин: опыт конструктивистского исследования сексуального удовольствия // Гендерные тетради. Под ред. Клецина А. Вып. 2. C. 20 - 54.
7. Электронный словарь гендерных терминов - www.owl.ru/gender/index
8. Хлопунова І. Сексуальність як детермінанта жіночої ідентичності // Соціальна психологія. - 2005. - № 1 (9). - C.158-161
9. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве