WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Рефлексивні механізми свідомості виборців - Реферат

Рефлексивні механізми свідомості виборців - Реферат

атрибується протилежна "точка зору".
Наступним емпірично підтвердженим психологічним механізмом, що забезпечує регуляцію політичної свідомості виборців, є механізм рефлексивної ідентифікації. Його варто розглядати як один із найважливіших регуляторів, що зумовлює процес політичної ідентифікації виборців (1) та їхню політичну поведінку (2). Аналіз результатів дослідження дає підстави визначити психологічний зміст цього механізму як такий, що полягає у формуванні політичної ідентичності виборців з тими учасниками політичної взаємодії, які рефлексуються як такі, що ототожнюють самих себе з громадянами. Отже, можна з великою часткою впевненості говорити, що виборці ідентифікують себе з тими учасниками політичної взаємодії, які, на їхню думку, ототожнюють самих себе з електоратом. У буденному тезаурусі зазначений механізм найбільш адекватно може вербалізуватися в мовному патерні "Ми обираємо тих, хто обирає нас". Потрібно особливо підкреслити, що цей механізм виявляється єдиним, який, на думку виборців, "не рефлексується" іншими учасниками політичної взаємодії. Отже, з точки зору виборців, інші учасники політичної взаємодії не усвідомлюють значущих причин політичної ідентифікації громадян. Відповідно, ними також "не рефлексуються" й основні потреби виборців.
Однією з аксіом сучасної психосемантики є ідея про те, що моделювання суб'єктивного простору відбувається шляхом відображення особистісних характеристик самого суб'єкта оцінювання. Таким чином, конфігурація семантичного простору значною мірою стає відображенням, "проектуванням" особистісних якостей самого суб'єкта. Саме в рамках такого підходу нам видається можливим розкрити психологічний зміст механізму проекції суб'єктів рефлексії, що в нашому дослідженні поділився на дві складові, а саме - позитивну проекцію та негативну проекцію. Попри різновекторність цих механізмів, спільне психологічне наповнення дає підстави для загального визначення їх психологічного змісту. Психологічний зміст механізмів проекції полягає в проектуванні виборцями особистісно-бажаних якостей на об'єкти політичної ідентифікації (механізм позитивної проекції) та власних небажаних характеристик - на об'єкти політичного відособлення (механізм негативної проекції).
Відтак, проекція є одним із найважливіших механізмів моделювання суб'єктивного образу дійсності, що зумовлює формування та підтримку опозиції, заданої у свідомості виборців, як "Я - не Я" або "схожі на мене - не схожі на мене". В такий спосіб механізми позитивної та негативної проекції служать співвіднесеності "внутрішнього" і "зовнішнього" світів виборців - особистісної та соціальної (політичної) ідентичностей. Роль рефлексивних механізмів проекції об'єктивується тут і самим психологічним змістом політичної взаємодії: "хорошим" учасникам інтеракції приписуються переважно позитивні якості, тоді як "поганим" - негативні. Очевидно, що в такий спосіб досягається конгруентність (несуперечливість) образу модельованої реальності. Таке розуміння дає підстави розглядати механізми проекції в контексті механізмів групового захисту (або захисту образу інгрупи), функціональний зміст яких покликаний на захист "Ми-образу" або так званої групової ідентичності виборців. Відтак, механізм позитивної проекції в цьому контексті слід інтерпретувати як один з механізмів "інгрупового фаворитизму", а негативної проекції - "аутгрупової дискримінації".
Виборцями добре рефлексується і зворотний бік власної проекції, а саме: яким чином проективні риси самих виборців "усвідомлюються" іншими учасниками політичної взаємодії. На метаіндивідному рівні рефлексивний механізм проекції поділився, як і в попередньому випадку, на дві складові: механізм позитивної та негативної проекції. Таке розщеплення також зумовлюється віднесеністю об'єкта рефлексії (учасника політичної взаємодії, який, на думку виборців, "рефлексує" ці механізми) до кластеру ін- або аутгрупи.
Наступним у системі рефлексивних механізмів віддзеркаленої суб'єктності виборців виявився механізм диференціації впливу. Було визначено, що в процесі політичної взаємодії виборці диференціюють вплив, виходячи з його "суб'єкта", самого "джерела" цього впливу. Встановлено, що виборці інтерналізують впливи членів інгрупи і прагнуть до "протидії", не сприймаючи вплив членів аутгруп. Психологічний зміст механізму диференціації впливу дає підстави встановити, що виборці прагнуть до інтерналізації впливів членів інгрупи, які буквально "розділяють" політичну ідентичність виборців, та відсторонення від впливів "ворожих" членів аутгрупи. Отже, можна констатувати, що психологічний зміст цього механізму полягає у визначенні виборцями власного ставлення до впливу залежно від його суб'єкта (члена ін- чи аутгрупи).
Прикметно, що дія цього механізму "рефлексується" учасниками політичної взаємодії зі змістом, протилежним змістові механізму диференціації впливу. Учасники політичної взаємодії, як визначають виборці, "приписують" їм механізм політичної стереотипізації. Психологічне наповнення його дає підстави вважати, що учасники політичної взаємодії (як вони усвідомлюються виборцями) "рефлексують" недиференційованість сприймання виборців. Механізмом такого недиференційованого сприйняття є політична стереотипізація. Отже, виборці рефлексують себе тут як таких, що буквально вважають усіх "суб'єктів політики" однаковими, типовими. Водночас вони вважають себе загалом такими, що добре диференціюють учасників політичної взаємодії.
Виходячи з аналізу психологічного та функціонального змісту досліджених категоріально-рефлексивних структур свідомості виборців, уявляється можливим побудувати теоретичну модель "розгортання" рефлексивних механізмів свідомості виборців відповідно до етапів політичної взаємодії. Отже, на першому етапі відтворення смислового образу політичної взаємодії та її провідних учасників виборцями, як суб'єктами рефлексії, передовсім рефлексується ставлення до себе "значущих інших". Віддзеркалення цього ставлення відбувається на основі рефлексивних оцінних конструктів, що забезпечують усвідомлення "дзеркального "Я-образу" виборців. На цьому етапі у свідомості виборців відбувається визначення власної об'єктної ролі в процесі політичної взаємодії, що, на їхню думку, відводиться ним іншими. Провідним механізмом на цьому етапі виявляється рефлексія. За її допомогою виборці визначають, насамперед, ставлення до себе "значущих інших" і відтворюють власний дзеркальний "Я-образ". В результаті рефлексивних процесів, які відбуваються на першому етапі відтворення образу політичної взаємодії та її учасників, виборцями рефлексується певна небезпека щодо власної особистісної та соціальної ідентичності.
Необхідним етапом визначення безпосереднього джерела загрози ідентичності є детальніша диференціація образів провідних суб'єктів політичної взаємодії. Таким чином, на другому етапі відбувається поступовадиференціація образів суб'єктів політичної взаємодії, визначення їх за смисловим критерієм "свій" - "чужий", чи, у буквальному розумінні, такий, що
Loading...

 
 

Цікаве