WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Рефлексивні механізми свідомості виборців - Реферат

Рефлексивні механізми свідомості виборців - Реферат

рівня) відбувався під час виборів народних депутатів України в березні 2002 року; другий (визначення рефлексивних механізмів метаіндивідного рівня) - під час довиборів у червні 2003 року. Загальна вибірка респондентів обох етапів склала понад 400 осіб 1. Як основний метод дослідження в обох випадках було використано метод модифікованого ОСД. Результати піддавалися статистичному опрацюванню методом факторного аналізу з обертанням Варімакс. Для визначення рефлексивних механізмів свідомості виборців матрицю емпіричних даних було модифіковано і представлено у вигляді "тримірного куба даних" [7] 2.
Результати дослідження
Емпірично визначена система особистісних конструктів виборців дає змогу виокремити найзначущіші критерії, за якими вони оцінюють і категоризують учасників політичної взаємодії (схема 1) 3.
Схема 1
Система особистісних оцінних конструктів виборців
Виявлені особистісні оцінні конструкти суб'єктів рефлексії можна поділити на дві групи - згідно з домінуючими критеріями: особистісних соціально-значущих рис і політичних характеристик суб'єктів інтеракції. Посилаючись на результати факторизації даних, зазначимо, що провідна роль у системі особистісних оцінних конструктів належить, передусім, особистісним характеристикам. Отже, першою особливістю системи особистісних оцінних конструктів виборців слід визнати їхню спрямованість на відтворення образів суб'єктів політичної взаємодії мовою особистих рис. Можемо констатувати, що суто "політичні" (або "політологічні") типології залишаються другорядними в побудові вичерпних смислових образів суб'єктів політичної взаємодії. Така, за висловом політичного психолога О. Петрунько, "мова особистих рис" виявляється інтуїтивно зрозумілішою для виборців, ніж "мова політичних характеристик" [6]. Можна констатувати, що саме завдяки цьому учасники політичної взаємодії визначаються виборцями, в першу чергу, не за їх політичною належністю та позицією, а за зрозумілими для громадян особистісними смисловими конструктами, природа яких тісно пов'язана з феноменом і механізмами каузальної атрибуції.
Провідну роль особистісних характеристик у побудові образів "значущих інших" потрібно, з одного боку, інтерпретувати як простіший і традиційний для пересічного виборця спосіб побудови смислового конгруентного образу суб'єкта, що сприймається. Тобто, "еталонні" критерії соціального пізнання (визначення інших за критеріями їхньої "людяності") виборці (буквально) "переносять" і в контекст соціально-політичних відносин. "Ієрархія" оцінних конструктів дає підстави вважати, що лише після формування загальної емоційної оцінки, яка здійснюється на основі смислових шкал "соціальний - асоціальний" і дає змогу визначити суб'єкта сприймання як "свого" (психологічно близького) або "чужого", відбувається "політизація" його образу, подальша категоризація за політологічними характеристиками.
Прикметно, що сам критерій "соціальності" політика (кандидата) виборці визначають в контексті "спільності життя", "дотримання норм поведінки", "схожості на виборців". Отже, можемо констатувати, що бажаними для електорату є, насамперед, "соціальна типовість", психологічна єдність з виборцями. Саме так (як такий, що ототожнює себе з народом: політик - висуванець народу, народний політик, представник інтересів народу тощо) у свідомості виборців уявляється "бажаний" політик або кандидат як "перспективний" об'єкт політичного вибору.
У глибокому психологічному розумінні оцінний критерій "соціальність" варто, на нашу думку, розуміти, як експектацію виборцями зворотної просоціальної ідентифікації учасників політичної взаємодії, прагнення до визначення громадянами своєї соціальної значущості для цих інших. Таку віддзеркалювану виборцями зворотну просоціальну ідентифікацію ми визначили як рефлексивну ідентифікацію, що може об'єктуватися, передусім, прагненням виборців до усвідомлення власної референтності для учасників політичної взаємодії, необхідністю відчуття своєї "політичної значущості".
Другою особливістю особистісних оцінних конструктів ми визнали їх рефлексивний характер, спрямованість на визначення виборцями суб'єктів політичної взаємодії по відношенню до себе, як заданих спільним контекстом політичної взаємодії. Такий "проникний" характер особистісних оцінних конструктів спрямований, насамперед, на відтворення виборцями образів значущих інших і наповнення їх смислом відносно себе, що має важливе значення у спільній інтеракції.
"Проникний" характер особистісних оцінних конструктів дозволяє розкрити і третю їхню особливість, яка полягає в спрямованості особистісних оцінних конструктів на захист політичної ідентичності виборців. Розглядаючи психологічний зміст відтворених оцінних конструктів свідомості виборців у термінах ієрархії потреб А. Маслоу, маємо підстави говорити про базову потребу виборців в афіліації (прагнення до відчуття своєї значущості щодо суб'єктів політичної взаємодії, психологічної близькості з ними) й безпеці (захищеності). Виходячи з цього, як "перспективний" об'єкт політичної ідентифікації виборці розглядають, передусім, такого політика або кандидата, який, з одного боку, здатний до психологічної "близькості" з електоратом, а з другого - до забезпечення їхнього суб'єктивного відчуття психологічної захищеності. Таку захищеність, за Е. Ериксоном, можна розуміти як відчуття убезпеченості в умовах загрози політичної ідентичності, що відчувається виборцями в політичному процесі.
Якщо система особистісних оцінних конструктів виборців зумовлює їхнє власне "бачення" себе та інших учасників політичних взаємодій, то система рефлексивних оцінних конструктів зумовлює "себебачення" (дзеркальний "Я-образ") виборців як об'єктів сприймання "значущими іншими" (схема 2).
Схема 2
Система рефлексивних оцінних конструктів виборців
Психологічний зміст системи рефлексивних оцінних конструктів виборців істотно різниться зі змістом особистісних конструктів виборців. З'ясовується, що виборці рефлексують своє "дзеркальне Я" за змістовно іншим ладом критеріїв порівняно з тими, на основі яких відбувається їхня оцінка самих суб'єктів політичної взаємодії (особистісними оцінними конструктами).
Смислове наповнення системи рефлексивних конструктів виборців дає підстави стверджувати, що вони розуміють своє сприйняття як об'єкт впливу у процесі політичної взаємодії. Психологічний зміст рефлексивних оцінних конструктів задається усвідомлюваним виборцями прагненням впливу на них з боку інших учасників політичної взаємодії, визначенням змінності чи незмінності їх політичних настанов та поведінки. Інакше кажучи, у свідомості виборців домінує уявлення, що "узагальнені інші" (як учасники політичної взаємодії) оцінюють їх, головним чином, за критеріями готовності до зміни політичних уподобань, настановлень як складових більш загального феномена політичної ідентичності. Отже, провідним психологічним змістом виділених конструктів єдомінуюче самоусвідомлення виборців як об'єктів впливу значущих інших у процесі політичної
Loading...

 
 

Цікаве