WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Рефлексивні механізми свідомості виборців - Реферат

Рефлексивні механізми свідомості виборців - Реферат

змісту на різних рівнях рефлексії та побудова динамічної моделі "розгортання" відповідно до етапів політичної взаємодії.
Гіпотези дослідження:
свідомість виборців як суб'єктів політичної взаємодії істотно опосередковується складною системою рефлексивних механізмів як "віддзеркалених регуляторів" свідомості; зміст рефлексивних механізмів перебуває в тісному взаємозв'язку з категоріальними оцінними структурами свідомості виборців; особливості відтворення виборцями образів суб'єктів політичної взаємодії й рефлексії свого дзеркального "Я-образу" зумовлюють функціональний зміст рефлексивних механізмів.
Теоретична модель дослідження
Ми виходили з того, що в політичної взаємодії, цій складній рефлексивній системі, свідомість виборців як її суб'єктів визначається, насамперед, особливостями "бачення" себе в інтеракції з іншими суб'єктами та узалежнюється від рефлексованого сприймання себе іншими. Отже, найперше слід визначити, яким чином (за якою системою смислових критеріїв) виборці характеризують інших суб'єктів політичної взаємодії і як вони уявляють своє рефлексивне сприймання "очима" цих інших, наділяючи їхні дії суб'єктивною системою смислів. Ми також дотримувалися думки, що під час зазначених процесів відбувається "розгортання" відповідних рефлексивних механізмів свідомості виборців.
Представлені рівні рефлексивних процесів (відтворення образів суб'єктів політичної взаємодії та рефлексія власного "дзеркального "Я-образу") ми, услід за В. Петровським, визначаємо як інтер- і метаіндивідні рівні рефлексії [5]. Аналіз цих щаблів рефлексивних процесів дає, на думку деяких дослідників, можливість вичерпно охарактеризувати особистість, а отже відповісти на два ключові запитання: "Хто з інших людей і яким чином репрезентується (інтеріоризується) у мені як особистості?" і "Як я сам і в кому відбуваюся як значущий "інший", зумовлюючи чиюсь свідомість та поведінку?" [5].
Відтак дослідження інтеріндивідного рівня рефлексії передбачає вивчення процесу відтворення виборцями образу політичної взаємодії та її основних учасників і виявлення тих рефлексивних механізмів, які актуалізуються на цьому етапі. Ми визначаємо ці механізми як "рефлексивні механізми інтеріндивідного рівня". Вивчення метаіндивідного рівня рефлексії передбачало визначення того, як виборці уявляють своє сприймання з боку інших суб'єктів політичної взаємодії та дослідження рефлексивних механізмів, що опосередковують даний процес на цьому етапі. Назвемо ці механізми "рефлексивними механізмами метаіндивідного рівня". Таким чином, вивчення інтер- і метаіндивідного рівнів рефлексії дало б нам змогу дослідити особливості смислової реконструкції виборцями образів "значущих інших" у політиці та вивчити їхнє "себебачення" очима цих інших, а також визначити особливості "розгортання" відповідних рефлексивних механізмів на кожному з цих рівнів, що дало б підстави для відтворення вичерпного смислового політичного "Я-образу" виборців.
На інтер- і метаіндивідному рівнях рефлексії ми припустили існування системи оцінних конструктів виборців, що виконують важливу роль диференціації об'єктів оцінювання шляхом категоризації їх за шкалами певних значущих для громадян смислів [10]. За умов рефлексивного характеру політичної взаємодії реконструкція смислових образів її учасників повинна відбуватися із залученням як особистісних (іманентних самим виборцям у процесі диференціації учасників політичної взаємодії), так і рефлексивних (таких, що атрибуються виборцями "значущим іншим") конструктів.
Під особистісними оцінними конструктами ми, спираючись на точку зору Дж. Келлі та ін., надалі будемо розуміти систему смислових оцінних критеріїв, спрямованих на відтворення виборцями образів суб'єктів політичної взаємодії та себе як її учасника. Під рефлексивними оцінними конструктами розумітимемо ті оцінні критерії, за якими, як вважають виборці, відбувається їхня оцінка з боку інших суб'єктів політичної взаємодії.
Методика та організація дослідження
Типологія соціально-психологічних механізмів політичної свідомості виборців [8] була покладена нами в основу словника механізмів, застосованого для опитування експертів. З цього словника експерти відібрали дев'ять механізмів, які, на їхню думку, відіграють найзначнішу роль у регуляції свідомості виборців у ході політичної взаємодії, а саме: сугестію (навіювання), зараження, проекцію (перенесення), автономізацію, ідентифікацію, негативізм (нехтування), стереотипізацію (соціальне порівняння), ескапізм (утеча від реальності), конформізм. На основі аналізу психологічного змісту відповідних механізмів та методик, спрямованих на їхнє емпіричне вивчення, було розроблено оцінні шкали- дескриптори для методу модифікованого особистісного семантичного диференціалу. До цих шкал ми додали дескриптори, які відображали загальне ставлення до політики на когнітивному, емоційному та поведінковому рівнях [7].
У якості об'єктів оцінювання респондентам було запропоновано образи провідних суб'єктів політичної взаємодії, репрезентовані умовними "кластерами":
Кластер провідних "прямих" суб'єктів політики. Тут у якості безпосередніх учасників політичної взаємодії для оцінки було обрано оцінних персонажів: діючих політиків (кандидатів) як потенційних об'єктів політичного вибору громадян; лідерів політичних партій. Імена та прізвища конкретних політиків в опитувальнику не фігурували; респонденти мали домислити запропонований їм образ "хорошого" чи "поганого" політика тощо.
Кластер "непрямих" учасників політичної взаємодії. До цієї групи було віднесено "латентних" суб'єктів політичної інтеракції як "медіаторів" взаємодії між політиками (кандидатами) і виборцями. Головним критерієм їхнього добору був істотний вплив на свідомість виборців у ході політичної взаємодії. Такими "непрямими" суб'єктами взаємодії ми визначили персонажів, що були "на слуху" у громадян напередодні виборів, а саме: журналіста, політтехнолога і т. д.
Кластер професійного та безпосереднього соціального оточення. Важливим смисловим навантаженням його було врахування впливу референтних груп на поведінку виборця. До цієї категорії персонажів включили найближче оточення індивіда - знайомих людей, які характеризувалися б як негативним, так і позитивним ставленням з боку респондента.
Умовний кластер інваріантів "Я-образу" самих респондентів, репрезентований образами виборців. До цього кластера включили оцінний прототип самих виборців (представлений в опитувальнику, як "Я"), і оцінний персонаж "Я, як виборець". Останній, на нашу думку, повинен був стати своєрідним "уявлюваним "Я" виборців: "Я-реальним", "Я-ідеальним" або ж навіть "Я-небажаним". Обрання цього "уявлюваного Я" залежало від сприймання себе як виборця, свого "політичного" "Я-образу" самими респондентами.
В ході опитування респонденти шкалювали десять оцінних об'єктів ("політичних персонажів") за тридцятьма шкалами-дескрипторами за п'ятибальною системою. Перший етапдослідження (вивчення рефлексивних механізмів інтеріндивідного
Loading...

 
 

Цікаве