WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Рефлексивні механізми свідомості виборців - Реферат

Рефлексивні механізми свідомості виборців - Реферат


Реферат на тему:
Рефлексивні механізми свідомості виборців
В публікації продовжується висвітлення дослідження, про яке йшлося в статті "Соціально-психологічні механізми політичної свідомості виборців", опублікованій у першому числі журналу за 2004 рік. Йдеться про серію психосемантичних досліджень рефлексивних механізмів політичної свідомості громадян, проведених автором напередодні виборів та довиборів народних депутатів України у 2002 - 2003 роках. Узагальнюються психологічні особливості відтворення виборцями образів провідних суб'єктів політичної взаємодії та аналізується характер так званого віддзеркаленого себебачення виборців "очима" інших учасників політичних відносин. Визначено систему рефлексивних механізмів свідомості виборців та побудовано динамічну модель їхнього "розгортання" в процесі політичної взаємодії.
Відомо, що заданість особистості до соціально-політичної взаємодії істотно опосередковує її свідомість, а провідними механізмами такої регуляції виступають, насамперед, рефлексивні процеси [1; 2; 4]. Сам суб'єктивний образ політичної взаємодії, експектації її основних учасників, що рефлексуються виборцями, істотно впливають на формування їх політичної свідомості та визначають так званий політичний "Я-образ" - сукупність когніцій щодо себе як суб'єктів політичних відносин [1]. Природно, що змістове наповнення такого "політичного "Я-образу" має свою специфіку. В цьому контексті важливою є відповідь на запитання: які психологічні характеристики притаманні "Я-образу" виборців як суб'єктів політичного процесу? За допомогою яких механізмів регулюється політична свідомість виборців і змінюється їхнє ставлення до себе у ході політичної взаємодії?
Провідну роль у поясненні динаміки та результатів названих процесів деякі дослідники відводять "рефлексивним механізмам", що можуть тлумачитися як віддзеркалені регулятори свідомості особи, котрі актуалізуються в процесі соціально-політичної взаємодії. При з'ясуванні психологічного змісту рефлексивних механізмів доречно послатися на О. Бодальова, який зазначав, що соціальні функції, поведінка і мотивація тісно пов'язані з процесом віддзеркалення особистістю зовнішнього світу, особливостями соціального пізнання й пізнання себе через інших [3]. Отже, віддзеркалені експектації інших виступають для суб'єкта важливим регулятором його свідомості, засобом постійного уточнення його "Я-образу".
В сучасній соціально-політичній психології усталилося кілька точок зору щодо характеру, змісту та ролі рефлексивних механізмів у регуляції свідомості та самосвідомості особистості. Так, В. Ядов розглядає їх як "відрефлексовані стандарти суспільства", вплив яких істотно зумовлює свідомість суб'єкта. Вважається, що у простих ситуаціях (не пов'язаних із соціальною взаємодією) індивід керується елементарними настановленнями; у складніших соціальних ситуаціях поведінка індивіда регулюється базовими (соціально детермінованими) атитюдами, а в умовах складних соціальних взаємодій визначається, насамперед, вищими диспозиціями як "відрефлексованими стандартами суспільства" [9].
Аналізуючи розуміння рефлексивних механізмів з позиції когнітивної психології, доходимо висновку про надтісний зв'язок між категоріальними та рефлексивними структурами свідомості особи. Припускаємо, що тут система оцінних конструктів як певної категоріальної системи, на основі якої відбувається відтворення особою образу соціальної дійсності, істотно зумовлює сам психологічний і функціональний зміст та особливості "розгортання" відповідних рефлексивних механізмів. Відтак припускаємо існування специфічних категоріально-рефлексивних структур свідомості виборців, які поєднують рефлексивні механізми з тим змістом свідомості, який "задається" громадянам самим процесом політичної взаємодії.
Розглядаючи індивіда як суб'єкта соціального пізнання, потрібно відзначити, що базовим прагненням особистості в процесі конструювання соціальної реальності є тяжіння до логічної послідовності, несуперечливості суб'єктивного образу відображеної реальності (Osgood, 1955; Festinger, 1957; Heider, 1958). Визначивши такий підхід у якості певного методологічного підґрунтя, функціональну роль рефлексивних механізмів свідомості можна розширити відповідно до розуміння феномена "Я-концепції" особистості. Припускаємо, що рефлексивні механізми, які актуалізуються в процесі інтеракції, виконують функцію регуляції свідомості, що полягає у формуванні й підтримці балансу (конгруентності) "Я-образу", зумовлюваного дисонансом між особистим і віддзеркаленим себебаченням індивіда. Отже, маємо підстави говорити і про певну захисну функцію рефлексивних механізмів, спрямовану на дотримання стабільності "Я-образу".
Схожу позицію знаходимо в дослідженннях як вітчизняних, так і зарубіжних психологів. Зокрема, В. Петровський вважає основною функцією рефлексивних механізмів трансформацію "Я-образу" від "потенціального Я" у "наявне Я". В такий спосіб суб'єкт "стверджується у своїх очах.., пориває з образом.., що його не задовольняє, і формує образ, що його вдовольняє" [5, с. 133]. Під схожим кутом зору проблема рефлексивних механізмів аналізується у працях В. Лефевра, який дослідив так звані рефлексивні структури, що зумовлюють особливості поведінки особи у різних інтеракціях. Згідно з ними, людина поводиться так, як зазвичай уявляє себе, утворюючи в такий спосіб конгруентний "образ Я".
У працях інших вчених рефлексивним механізмам відводиться роль критичного осмислення "Я-образу" особистості, його коригування, зумовлюваного соціальною взаємодією. Роль рефлексивних механізмів тут, очевидно, зводиться до формування балансу між власним себебаченням та рефлексивним "Я-образом". В деяких дослідженнях рефлексивні механізми свідомості постають як необхідні засоби формування суб'єктності особистості, усвідомлення нею власної нетотожності з іншими, осмислення своєї ролі у взаємодії. Цю точку зору простежуємо і в працях, де рефлексивні механізми розглядаються як регулятори формування індивідуації людини, усвідомлення нею власної унікальності "самовіднесення" й "самодиференціації від інших".
Психологічний зміст рефлексивних механізмів свідомості аналізується й у "смисловій" парадигмі (О. Леонтьєв, 1999; Н. Артем'єва, 1980). Тут вони визначаються переважно як засоби осмислення особистістю зовнішньої дійсності, реконструкції суб'єктивного образу взаємодії, наділення суб'єктивно-значущим смислом її учасників.
Узагальнюючи наведені підходи, надалі під рефлексивними механізмами політичної свідомості виборців будемо вважати у широкому розумінні механізми регуляції свідомості індивіда в соціально-політичній взаємодії, що активізуються внаслідок віддзеркалюваних експектацій "значущих інших". Належить підкреслити, що сам психологічний та функціональний зміст рефлексивних механізмів свідомості виборців можна розкрити лише через їх зв'язок з категоріально-оцінними структурами.
Мета дослідження:
вивчення рефлексивних механізмів свідомості виборців,дослідження їх функціонального
Loading...

 
 

Цікаве