WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Регіональні особливості параметрів етнічної ідентичності студентської молоді - Реферат

Регіональні особливості параметрів етнічної ідентичності студентської молоді - Реферат

росіян перебувають на певній відстані. Така різниця, скоріше за все, пояснюється титульним статусом українців - бути українцем означає для них як етнічну, так і національну належність. Росіяни ж в умовах іншого статусу не пов'язують своє українське громадянство з етнічною належністю. Регіональна ідентичність найактуальніша для етномаргінальної групи росіян - 4,1 % або 7 рангове місце, а у східних українців вона йде за етнічною ідентичністю. Найменш вона актуальна для західноукраїнської молоді - 2,44 %, або 12 місце.
Цікаво було порівняти отримані дані з результатами досліджень інших авторів. Але в містах, де проводилось наше дослідження, даних ми не знайшли, хоча певна регіональна близькість все ж була. Маються на увазі дослідження П. Гнатенко та В. Павленко на Слобожанщині, у Харкові [2], О. Васильченко в Києві [1], К. Коростеліної у АР Крим [3 - 4], О. Проценко в Сумах, Коломиї та Херсоні [7].
Слід зазначити, що всі автори розглядали різні аспекти етнічної та національної ідентичності через систему соціальних та особистісних ідентичностей, але окрім тесту М. Куна та Т. Макпартленда, що застосовувалися в нашому дослідженні, вони користувалися й іншими методиками. Крім того, існують й інші аспекти, які не дозволяють повною мірою проводити паралелі між їхніми та нашим дослідженням.
По-перше, автори застосовували скорочений варіант тесту, тобто респонденти називали лише 5 самохарактеристик; по-друге, кожен з дослідників використовував власний категоріальний апарат, з різною кількістю категорій, для проведення контент-аналізу; по-третє, не існує загальної узгодженості стосовно операціоналізації актуальності параметра. В одних працях автори наводять значення у відсотках від загальної кількості самохарактеристик [1; 3; 4; 8], інші наводять значення актуальності, що віддзеркалюють кількість респондентів, які ужили дану категорію в списку самовизначень [2; 7]. Окрім того, дослідження проводились у різні часи, що не могло не позначитися на актуальності етнічної та національної ідентичності. І, нарешті, в дослідженнях наводяться дані по різних вікових групах. Так, В. Павленко наводить дані дослідження 1996 року в Харкові для дітей 6 - 15 років, де в останній групі (15 років) рівень актуальності етнічної ідентичності констатується на рівні 20 % для підлітків українців та 15 % для росіян. Рейтингових місць етнічної ідентичності в загальній структурі ідентифікаційної матриці не наводиться.
У дослідженні В. Проценко (2001 рік) дані наводяться також недиференційовано за етнічною належністю, а загалом по регіонах: на Північному Сході (Суми) 40 %, Заході (Коломия) - 46,34 %, та на Півдні (Херсон) - 30,5 % 1. О .Васильченко у дослідженні студентів київських вузів одержала 3,6 % рівень актуальності етнічної ідентичності. Автор вважає його "нормально сформованим, але мало актуальним", хоча, на жаль, не дає дефініції цього конструкту. В роботі також нема й відомостей про те, з яких регіонів студенти приїхали навчатись до Києва, хоча зрозуміло, що в столичних навчальних закладах одержують освіту студенти з усієї України.
В. Коростеліна для кримської вибірки в 1999 - 2000 роках зафіксувала 9 % як для росіян, так і для кримських татар. На жаль, в її роботах взагалі немає даних для українців, хоча це досить велика етнічна група, яка складає 22,4 % населення автономної республіки 2.
Для порівняння результатів ми визначили також кількість респондентів в групах, які застосували етнічну належність в загальній ідентифікаційній матриці (таблиця 3).
Таблиця 3
Етнічне самовизначення
УУ УРН РР РУН УУз
Актуальність ЕІ (%) 19,47 14,86 10,34 11,54 20,00
Отже, можна констатувати відносний збіг результатів з даними В. Павленко, яке, скоріше за все, пояснюється регіональною близькістю досліджень. З цього випливає висновок про сталість значень даного параметра в часі.
В дослідженнях російських авторів також спостерігаються суттєві розбіжності в показниках параметрів етнічної ідентичності. В дослідженнях В. Ядова російська ідентичність в системі соціальних ідентичностей, як і нашому випадку, на дев'ятому місці, а на перших позиціях - ідентичність з родиною та роботою. Наступний за ієрархією комплекс солідарностей (в авторській термінології) люди тієї ж професії, віросповідання, жителі свого міста, громадянство. Найнижча в ієрархії - загальнолюдська солідарність [10].
За даними Г. Солдатової [8], етнічна ідентичність - четверта після родинної, професійної і статевої належності. Тобто, як можна бачити, ані в теоретичному, ані в емпіричному плані не існує спільних уявлень або порівнюваних показників актуальності етнічної ідентичності.
Значущість етнічної ідентичності
Як вже зазначалося, стосовно такого параметра етнічної ідентичності, як значущість, не існує єдності думок щодо її змісту, а відтак і способів емпіричного вивчення. З двох підходів її операціоналізації (через рангове місце в загальній ідентифікаційній матриці та свідомого визначення певних категорій у власному ідентифікаційному списку як значущих), ми обрали перший варіант, бо, здається, в другому випадку в свідомості респондентів актуалізується більше образ "ідеального Я". Кожному ранговому місцю надавався певний бал за дзеркальним принципом - якщо категорія в списку була на першому місці (23 бали), на другому - 22 бали і так далі. В кожній групі порівняння бали для кожної категорії підсумовувались, а потім визначався відсоток в загальній сумі балів. Одержані значення інтерпретувались як значущість параметра. Отже, для етнічної ідентичності, так само, як і у випадку актуальності, значення перебувають на дуже низькому рівні. Найбільший відсоток в групі УУзах -1,28 %, найменший - у росіян з адекватним етнічним самовизначенням 0,84%.
Зрозуміло, що значущість та актуальність етнічної ідентичності для індивіда - досить ситуаційні параметри, які перебувають під впливом як об'єктивної соціальної реальності (перехідність суспільства, етнічні конфлікти, міграції тощо), так і суб'єктивних факторів - наприклад, рівня освіти або політичних уподобань індивіда.
Взагалі самоідентифікація відбувається не тільки за етнічними ознаками, тому етнічність може перебувати напериферії особистісної мотивації. В умовах стабільних етнічних відносин або в моноетнічному оточенні етнічна свідомість зазвичай не тільки індивідів, але й цілих етнічних груп, може бути не актуалізованою.
Емпірично доведено, що певні фактори можуть підсилювати роль етнічної ідентифікації. Так, в гетерогенному етнічному середовищі рівень етнічної ідентичності зазвичай вищий у недомінуючої групи. Міграційні процеси також здатні значно змінювати ці параметри. Широкомасштабні дослідження, проведені в Росії, свідчать, що згадування про "руськість" у місцях, де росіяни домінували, зустрічалося не часто. Але ситуація змінювалася в іноетнічному оточенні, в Казахстані, наприклад [9]. Тому досить цікаво порівняти параметри етнічної ідентичності, одержані в інших соціально-політичних умовах сучасної Росії, та простежити закономірності каузальності проявів параметрів, що досліджуються. Це уявляється правомірним через відносну минулу порівнянність ситуації в республіках колишнього СРСР - в тому розумінні, що за радянських часів етнічна ідентичність російського населення на території Росії, як і українського в Україні, не була істотним фактором повсякденного життя індивіда. Слід зазначити, що дані наводяться за результатами того ж тесту М. Куна та Т. Макпартленда.
Отже, в центральній частині Росії нині фіксується збільшення значення етнічної ідентичності в житті російського (етнічні росіяни) населення. Якщо 1986 року за даними соціологічних опитувань 78 % етнічних росіян визнавали себе радянськими та тільки 15 % - росіянами, то вже через 10 років ситуація дуже
Loading...

 
 

Цікаве