WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологу, пізнай себе! - Реферат

Психологу, пізнай себе! - Реферат


Реферат на тему:
Психологу, пізнай себе!
У статті досліджується роль та сутність глибиннопсихологічної корекції майбутнього психолога-практика, взаємозв'язок психокорекції з іншими галузями, зокрема вихованням та психотерапією. В основі розгляду проблеми - гуманістичний підхід, що реалізується в груповій психокорекційній практиці за методом активного соціально-психологічного навчання (АСПН), а також "Модель внутрішньої динаміки психіки", розробленої академіком АПН України Т. Яценко. Представлено можливості глибинної психокорекції у процесі групової взаємодії.
В сучасних умовах поступу практичної психології та розвитку психологічної служби існує проблема фахової підготовки психологів-практиків. Якісно по-новому постає проблема особистісної психологічної корекції майбутнього фахівця в галузі практичної психології, оскільки робота психолога передбачає, насамперед, місію психологічного оздоровлення як окремих особистостей, так і суспільства в цілому.
Підготовка майбутніх психологів потребує нових методів та способів професійної освіти і професійної корекції, про що свідчать численні сучасні дослідження (М. Бадалова, А. Дмитренко, Р. Немов, А. Осипова, В. Панок, Н. Пов'янкель, В. Семиченко, Н. Чепелєва, Т. Яценко та ін.), а також формування специфічних професійних і особистісних якостей, що визначаються загальним поняттям "психокорекція". Оскільки на сьогодні "ще не існує детально розробленої моделі спеціаліста - психолога-практика, не визначено найголовніші речі - структуру і рівень його професійної освіти; зміст підготовки психологів-практиків і критерії (методики) визначення готовності до професійної діяльності" [10, с. 5], то, на нашу думку, удосконалення фахової підготовки практичних психологів має бути пов'язане, насамперед, з їх власною глибинною психокорекцією, зокрема з розвитком у майбутніх психологів-практиків здібностей до власної психокорекції як важливої передумови їх професіоналізму.
Актуальність зазначеної проблеми зумовлена тим, що в сучасних умовах розвитку практичної психології існує проблема формування професіоналізму майбутнього психолога-практика, що включає дослідження сутності глибиннопсихологічної корекції; майже зовсім не висвітлено проблему специфіки глибиннопсихологічної корекції, яка забезпечується методом активного соціально-психологічного навчання (АСПН), розробленим академіком АПН України Т. Яценко.
Об'єкт дослідження: процес глибиннопсихологічної групової психокорекції за методом АСПН.
Предмет дослідження: роль глибинної психологічної корекції, яка забезпечується в груповому психокорекційному процесі за методом АСПН для професійного становлення майбутнього психолога-практика.
Мета дослідження: вивчити сутність особистісної психокорекції.
Провідна ідея: в основу розгляду проблеми покладено гуманістичний підхід, що реалізується у психокорекційній практиці за методом АСПН і передбачає цілісний та феноменологічний підхід до корекції дисфункційних проявів психіки, зумовлених особистісною проблемою.
Гіпотеза дослідження: у процесі групової психокорекції відкриваються можливості вивчення особистісної проблематики майбутнього психолога-практика, що веде до нівелювання деструктивних тенденцій його психіки, а, отже, і до особистісного та професійного зростання.
Термін "психокорекція", пов'язаний з розвитком нової галузі психологічної науки - практичної психології, набув поширення на початку 70-х років у галузі групової психотерапії і використовується у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі на позначення специфічного виду діяльності психолога-практика, спрямованої на коректування дисфункцій психіки. У більшості вітчизняних психологічних словників подається стисле визначення поняття психокорекції, яке часто підмінюється поняттям психотерапії. Вказується також на тотожність термінів "психокорекція" і "психологічне втручання". Останнє вживається в зарубіжній літературі як синонім психокорекції. Психологічна корекція у психотерапії - це "спрямований психологічний вплив на певні психологічні структури з метою забезпечення повноцінного розвитку та функціонування індивіда" [12, с. 592 - 593]; у спеціальній педагогіці - "виправлення (часткове чи повне) вад психічного або фізичного розвитку в дітей, порушення тієї чи іншої психічної функції у дорослих" [15, с. 149]; у практичній діяльності психолога - "діяльність з виправлення (коректування) тих особливостей психічного розвитку, які за усталеною системою критеріїв не відповідають "оптимальній" моделі" [14, с. 246].
А. Осипова визначає поняття психокорекції як систему заходів, спрямованих на виправлення вад психології або поведінки людини за допомогою спеціальних засобів психологічного впливу, тому у процесі психокорекції виявляються недоліки, що не мають органічної основи і не являють собою стійкі якості, котрі формуються достатньо рано і в подальшому практично не змінюються [8, с. 7]. Останнє твердження не узгоджується з психодинамічною теорією, що розробляється академіком АПН України Т. Яценко, яка стверджує, що психокорекція повинна реалізувати цілісний підхід до сприйняття особистості суб'єкта в його свідомих і несвідомих проявах. Т. Яценко зазначає, що у найзагальнішому вигляді психокорекція - це психозміна певних, вже усталених характеристик суб'єкта, стабілізованих в процесі життєдіяльності, що має на меті актуалізацію внутрішнього потенціалу "Я" суб'єкта шляхом розв'язання особистісних проблем. "Психорекція - це шлях аналізу цілісних явищ психіки в єдності свідомого і несвідомого аспектів психіки суб'єкта" [18, с. 20].
Згідно з психодинамічним підходом до розуміння психіки, процес психокорекції покликаний оптимізувати стосунки особистості з оточенням, відкоректувати деструкції психіки суб'єкта, і у цьому він може нагадувати виховання. Спільність психокорекції і виховання полягає у тому, що ці види психологічного впливу зорієнтовані на розвиток особистості, однак виховання вносить прямі поправки у поведінку вихованців і лише опосередковано позначається на структурних особливостях психіки. Процес психокорекції стосується виявлення глибинних причин поведінкових розладів, внаслідок чого на латентному рівні відбуваються новозміни у психіці. Певною мірою можна визначити психокорекцію як процес перевиховання дорослої людини. Результативність виховання залежить від пластичності психічних процесів, тобто їх здатності до змін і розвитку у процесі взаємодії суб'єкта з вихователем, і стосується дітей. "Психокорекційний же процес покликаний відродити пластичність, мобільність психіки дорослої людини і тому зорієнтований на вивчення усталених якостей психіки та на виявлення їх дисфункцій" [18, с. 18]. Це зумовлено тим, що психіка дитини перебуває у розвиткові, становленні, вона є пластичною, тому піддається прямому впливу вихователя. Психокорекція спирається на розумовий, когнітивний потенціал, мислительні можливості суб'єкта, що піддається психокорекції. Дитяче ж мислення не настільки зріле і сформоване, не здатне доабстрактних узагальнень, систематизації отриманої інформації, тому психокорекція щодо дитини при необхідності застосовується у єдності з педагогічними аспектами. Виховний процес пов'язаний із впливом на суб'єкта. Психокорекція ж передбачає взаємодію та рівність позицій.
Як зазначалося вище, процес
Loading...

 
 

Цікаве