WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологія перемоги: віртуальні та реальні чинники - Реферат

Психологія перемоги: віртуальні та реальні чинники - Реферат

адміністративного ресурсу. Хоча, як справедливо зауважували про віру влади в майже містичний вплив цього чинника на підсумки виборів, "як і зброя, адміністративний ресурс буває ефективним лише в руках того, хто розуміє, як він працює і вміє кваліфіковано його використовувати. В іншому випадку, гучний постріл цілком може піти в "молоко" [10, с. 16]. Що й сталося…
Сьомим фактором стала проблема фінансування виборчої кампанії. Як з'ясувалося, гроші під час виборів вирішують багато, але не все. Згідно з твердженням деяких експертів, команда В. Януковича витратила 900 мільйонів - 1,5 мільярда доларів США, команда В.Ющенка - 50 мільйонів доларів США. Отже, якщо перерахувати витрачені кошти на кількість отриманих голосів, то виходить, що команда "помаранчевих" діяла в 20 - 30 разів ефективніше, ніж конкуренти [3].
Не факт, що ці астрономічні суми (звичайно, якщо джерела не перебільшують) були плідно використані. Цілком можливо, що значна їх частина пройшла в ролі "захмарних" гонорарів керівників і членів штабів "біло-синіх" та команд підтримки. Орієнтація лише на "своїх" могла бути не тільки даниною регіональному патріотизму, а й прагненням не допустити "чужих" до розподілу "пирога". В цьому плані політтехнологи-варяги (яких цікавили лиш фінансові питання) через свою керованість добре вписалися в ці структури. Виборчим підрозділам В. Януковича став би в нагоді так званий "реінжиніринг" - системна перевірка на кризову стійкість [18, с. 53]. Ці заходи вчасно визначили б слабкі ланки та персоналії, що допомогло б внести відповідні корективи. Але цього не сталося.
Можна визначити і низький рівень використання "біло-синіми" можливостей Інтернету. Викликає здивування і тактика ігнорування штабом В. Януковича навіть тих електронних зразків, що були розроблені як пілотні проекти незаангажованими комп'ютерними дизайнерами. Наприклад, професійно зроблено цикл "Здоровий глузд попереджає: "Маніпулювання свідомістю шкодить вашому здоров'ю" (малюнок 1), присвячений проблемі використання молоді в ході акцій протесту, практично не привернув уваги політтехнологів штабу "біло-синіх" [21].
Малюнок 1 Малюнок 2
Тим часом "помаранчеві" досить активно, щоб не сказати більше, використовували можливості Інтернету. Як говорять фахівці [3], найважливіші опозиційні сайти стали реальними засобами формування громадської думки. Під час "помаранчевої революції" відвідування Інтернету, як свідчить опитування його користувачів, зросло в десятки разів, переважна їх більшість підтримувала В. Ющенка [3].
На нашу думку, перевагою комп'ютерних дизайнерів ("помаранчевих") було те, що вони мали чітку концепцію позиціювання іміджу конкурента та послідовно її реалізовували. Йдеться про "зниження" за допомогою гумору рівня особистості конкурента та вписування його в стереотип так званої "дефіцитарної особистості". Під "дефіцитарною особистістю" американський психолог А. Маслоу мав на увазі наявність у неї таких ознак: цинізм, примітивні потреби, споживацьке ставлення до людей, підозрілість, похмуро-агресивний настрій - і це все на тлі збідненої когнітивної сфери особистості [12, с. 50].
Дефіцитарна особистість прагне створити середовище, в якому зможе одержати соціальне визнання, що жодною мірою не пов'язується з її реальною корисністю для суспільства. Треба визнати, що саме показ в Інтернеті В. Януковича як дефіцитарної особистості найбільше вдався прихильникам "помаранчевих".
Подолання "емоційної депривації" - ще одна мета, якої прагне дефіцитарна особистість у стосунках зі світом. Перш за все, йдеться про введення всіх, хто залежить від такої персони, в депресивнй стан - своєрідне "підрівнювання" під свій емоційний стан [12, с. 53].
Якщо розглядати все, що трапилось, в руслі підходу С. Файєра [19], то можна сказати, що політтехнологи "помаранчевих" побудували пару "В. Ющенко - В. Янукович" саме на підкресленні рис дефіцитарної особистості у провладного кандидата. В. Янукович потрапив під нищівний вогонь конрпропагандистських стратагем "Псевдовибір" та "Винний за асоціацією". Для цього широко використовувались в Інтернеті сцени з кінофільму "Джентльмени удачі" з прямими аналогіями щодо головного героя фільму - рецидивіста та провладного кандидата. Створивши певний бренд "Кінокомпанія "Веселі яйця" представляє блокбастер "Операція - Проффесор", автори в коротких роликах чітко транслювали в кожному з них лише одну головну думку, але так, що вона запам'ятовувалась.
Приклад. 1-а серія: "Это наш кандидат. Тому, що контрольований". 2-га серія: "У вас тут в президенты записывают?!" Сцена з кінофільму "Джентльмени удачі". 3-я серія: Шариков з балалайкою з кінофільму "Собаче серце" з гаслом "Янукович!". 4-та серія: Візит рахункової комісії до кандидата: "Чому всього по 2 рази проголосували????? Треба було по 25!". 5-та серія: Генеральна репетиція інавгурації - сцена в камері з кінофільму "Джентельмени удачі": "Спасибо, что выбрали меня!" Відповідь: "Тебе що? Знов яйцем довбонуло?!". 6-та серія: "Ми у другому турі виграли, хоча за нас і ніхто не проголосував...". 9-та серія: "На жалость давить будем!". 10-та серія: "И вот наш кандидат стал оппозиционером". Сцена з кінофільму "Звичайне чудо" [13].
Як спробу показати, перш за все, смішними прибічників провладного кандидата можна розглядати й Flash-аніме "Вулиця червоних ліхтарів" (кінокомпанія "Веселі яйця"). В цьому випадку у скляних вітринах "будинків побачень" їх розмістили у легковажних обладунках з підписами на кшталт "Політична повія", "Національна повія", "Валютна повія" [13].
Сюди ж можна віднести і зображення В. Путіна на тлі помаранчевих прапорів, який немовби підтримує опозицію (малюнок 2). Напис під композицією "Нічний кошмар В. Януковича" не лишає жодних сумнівів щодо спроб політтехнологів зробити кандидата від влади передусім смішним. Використання комп'ютерного гумору було розраховано і, очевидно, не безпідставно, на молодь. Оскільки молодь в будь-які часи завжди трохи іронічно ставиться до світу дорослих. Що і знайшло свій відгук.
Взагалі, "помаранчеві" активновикористовували нові інформаційні технології. Як приклад - трансляція 8 серпня 2004 року мітингу на Європейській площі через супутник в режимі реального часу [3]. Це була перша вдала спроба прориву інформаційної блокади з боку провладних ЗМІ.
Іншою перевагою опозиції були добре підготовлені активісти та їхні "польові командири", готові чітко виконувати накази Комітету національного порятунку. Активну роль у цьому процесі відіграла "Пора". Як стверджують деякі джерела, "ця організація добре структурована, відзначається високою дисципліною, в ній діють принципи підлеглості, налагоджено фінансування... Ще влітку члени організації проводили збори, виїздили в табори, де їх тренували" [14].
Зрозуміло, навіть добре вишколені активісти "Пори" мало б чого досягли, якби не масова підтримка киян, особливо студентів. Виявляється, життя не спростувало ленінського твердження: "Ідеї стають силою, коли вони оволодівають масами". Не випадково фахівці вважають, що саме масова участь киян в актах громадянської непокори стала одним з каталізаторів суспільних процесів. Так, за твердженням І. Жданова та Я. Якименка, "стратегічно важливо, щоб на мітинги на підтримку В. Ющенка пішли кияни. Адже вибори робляться у провінції, а революції - в столиці" [3].
Величезна помилка попередньої влади - ігнорування столичних виборців. Кияни вийшли на Майдан саме тому, що вважали себе ошуканими - "проголосували за одного, а переміг інший!" Саме ця особистісна, емоційно-забарвлена позиція і вивела людей на вулиці. Нинішня ситуація кардинально відрізнялась від кампанії "Україна без Кучми" (2001 р.), коли жителі Києва співчутливо розглядали учасників акцій протесту, але майже не брали участі в них. Це навіть не тактичний, а стратегічний прорахунок експертів і радників, які розробляли план виборчої кампанії провладного кандидата. З
Loading...

 
 

Цікаве