WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічний портрет злочинця - Реферат

Психологічний портрет злочинця - Реферат

вчинили злочини корисливого типу, належать: злодії, яких класифікують згідно з основною їх спеціалізацією та пов'язаною з нею кваліфікацією за місцем вчинення злочину: на ринках і базарах ("ринковики"); в метро ("кроти"); на залізничному транспорті ("майданники"); в міському транспорті ("гонщики" або "маршрутники"); в магазинах і театрах ("магазинні", "театральні"); на вулицях ("вуличні").
За способом здійснення крадіжки визначають наступні кваліфікації.
За допомогою розтину одягу, сумок спеціальними технічними пристроями ("технарі"); під прикриттям рук різними предметами - плащами, букетами квітів, сумками тощо ("ширмачі"); крадіжки із сумок та гаманців за допомогою спеціально виготовлених гачків ("рибалки"); крадіжки за допомогою пінцетів, особливо з важкодоступних місць ("хірурги"); крадіжки без використання технічних засобів та "ширми" групою осіб при скупченні народу ("щипачі"); крадіжки за допомогою вибивання предметів точними швидкими рухами ("трясуни"); крадіжки з усіх видів жіночих сумок ("сумочники"); крадіжки речей із господарських сумок ("верхушечники").
Злочинці, які здійснюють крадіжки майна громадян з проникненням в їх квартиру, будинок, кваліфікуються на крадіжках: за допомогою спеціального інструмента; за допомогою підбору ключів; шляхом зламу або вибивання дверей і дверних коробок; під виглядом відвідування квартири посадовою особою, надання допомоги; з використанням віктимологічного фактора (відкритих дверей, вікон).
Злочинці, які здійснюють крадіжки з магазинів самообслуговування. Їх кримінальна кваліфікація базується на: крадіжках одягу шляхом перевдягання та залишення старого одягу; крадіжках шляхом вдягання нового одягу під старий; крадіжках взуття, предметів верхнього одягу за допомогою спеціально зроблених сумок з подвійним дном; крадіжках речей за допомогою дітей і підлітків.
Кримінальна кваліфікація злочинців, які здійснюють крадіжки з автотранспорту, диференціюється на: викрадення машин; технічне переоснащення і камуфляж (перефарбування, перебивання номерів на вузлах і деталях тощо); підроблення документів, технічних паспортів, довідок тощо; перепродаж вкраденого та домовленість про ціну (як правило, ще до крадіжки); перегоні крадених автомашин.
Крадії антикваріату кваліфікуються на: крадіжки культурних цінностей з музеїв, приватних колекцій і квартир; купівлі вкрадених цінностей культури.
Діяльність груп має чітко визначений характер, структуру взаємодії, функціональні обов'язки кожного з членів групи. До складу груп входять посередники (вони допомагають продати вкрадені культурні цінності колекціонерам, спекулянтам), а також оцінники ("комісіонери"), які здійснюють своєрідну експертизу краденого, лихварі тощо.
Кримінальна кваліфікація шахраїв багато в чому залежить від сфери їх діяльності. Тут можна виокремити: ігорних злочинців ("наперсточники"); осіб, які обдурюють за допомогою підміни одних предметів (речей) іншими ("ляльковики"); осіб, які крадуть гроші, чеки при їх розміні; осіб, які обдурюють під виглядом послуг, купівлі - продажу.
У розкраданні державних цінностей, майна розрізняють дві основні кваліфікації: за офіційною посадою злочинця та за злочинною діяльністю непосадової особи, яка призводить до розкрадання державного майна (валютники, спекулянти, фальшивомонетники та інші категорії).
До типових кваліфікацій злочинців, які вчиняють злочини корисливо- насильницького типу, належать:
1. Грабіжники, делінквентна діяльність яких пов'язана з відкритим загарбанням грошей на об'єктах фінансової системи; відкритим викраданням майна з житла громадян, що супроводжується насильницькими діями; відкритим нападом на громадян задля привласнення їх автомашин, особистих речей на вулицях.
2. Злочинців, діяльність яких пов'язана з вимаганням. Вони діють за допомогою: погроз знищення майна, поширення про громадян інформації компрометуючого змісту; викрадання дітей, близьких людей з метою одержання викупу.
До типових кваліфікацій злочинців, які вчиняють злочини насильницького типу, відносять: маніакальних злочинців; вбивць, що завдали тілесних пошкоджень потерпілому з хуліганських спонукань, внаслідок чого настала смерть людини; вбивць, які завдали тілесних пошкоджень потерпілому з ревнощів, помсти, конфліктних міжособистісних стосунків, внутрішніх протиріч, внаслідок чого настала смерть потерпілого.
До злочинів насильницького типу слід віднести злочини й сексуального типу, а саме: зґвалтування та інші статеві злочини на ґрунті сексуальних спонукань; сексуальні домагання стосовно повнолітніх; сексуальні домагання стосовно неповнолітніх.
До випадкових злочинців, як правило, відносять осіб, які вчинили протиправні дії: з метою самозахисту; під насильницьким впливом осіб з кримінальною мотивацією.
Для детальнішого розгляду та аналізу питання класифікації злочинів та кваліфікації злочинців необхідно використовувати Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України [12].
Під час роботи необхідно дотримуватися того принципу, що психологічний портретзлочинця не обов'язково має вказувати на конкретну особу. Метою його складання є створення загального уявлення про тип особистості злочинця, вироблення стратегії, пропонування варіантів того, як знайти особу, що вчинила злочин. Якщо слідчі органи мають дані про осіб, які підходять під опис, то психологічний портрет може допомогти розробити тактику ведення допиту, проведення обшуку, затримання тощо.
Література:
1. Актуальные проблемы психологической теории и практики. - СПб.: Изд - во Санкт - Петербургского ун - тета, 1996. - 186 с.
2. Антонян Ю. М. Роль конкретной жизненной ситуации в совершении преступлений: Учебное пособие. - М.: Изд - во Акад. МВД СССР, 1973. - 72 с.
3. Антонян Ю. М. Психология убийства. - М.: Изд - во "Юристъ", 1997. - 303 с.
4. Антонян Ю. М. Методика ТАТ в изучении личности преступника // Личность преступника: методы изучения и проблемы воздействия: Сборник научных трудов. - М.: Изд - во ВНИИ МВД СССР, 1988. - С. 4 - 18.
5. Антонян Ю. М. Преступное поведение и психические аномалии. - М.: Изд - во "Юристъ", 1998. - 215 с.
6. Антонян Ю. М., Гульдан В. В. Криминальная патопсихология. -М. : Изд - во "Наука", 1991. - 248 с.
7. Антонян Ю. М., Еникеев М. И., Эминов В. Е. Психология преступника и расследования преступлений. - М.: Изд - во "Юристъ", 1996. - 336 с.
8. Васильев В. Л. Юридическая психология. - С.-Пб.: Изд - во "Питер", 1997. - 500 с.
9. Карвасарский Б. Психотерапевтическая энциклопедия. - С.-Пб.: Изд - во "Питер Kом", 1998. - 752 с.
10. Кримінальний кодекс України. - Будь-яке видання.
11. Личность преступника // Отв. ред. В. Н. Кудрявцев. - М.: Изд - во "Юрид. лит.", 1975. - 270 с.
12. Методичні рекомендації, альбом схем, таблиць на допомогу практичним психологам органів і підрозділів внутрішніх справ щодо складання психологічного портрета злочинця. // Упоряд. Ю. Майдиков, В. Сулицький, О. Комаров, О. Діденко - К.: ЦПП ДРП МВС України, 2005. - 112 с.
13. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України // Відп. ред. Кондратьєв Я. Ю., Яценко С. С. - К.: Вид - во "Юрінком", 1994. - 800 с.
14. Психология: Словарь. // Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. - М.: Изд - во "Политиздат", 1990. - 494 с.
15. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве