WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічний портрет злочинця - Реферат

Психологічний портрет злочинця - Реферат


Реферат на тему:
Психологічний портрет злочинця
Кримінально-процесуальне законодавство України безпосередньо не регламентує діяльність психологів зі складання й використання психологічних портретів злочинців. Але було б помилкою відмовлятися від їх використання у правоохоронній діяльності, обґрунтовуючи це складністю самої процедури і браком фахівців. Незважаючи на те, що психологічні портрети не є доказами в кримінальних справах, їх можна застосовувати при пошуку доказів, а також при здійсненні оперативних і слідчих дій щодо встановлення винних.
Практика боротьби зі злочинністю знає багато прикладів ефективної взаємодії оперативних і слідчих працівників з фахівцями криміналістичної психології. Останнім часом у слідчій практиці використовується система моделювання і прогнозування злочинної поведінки особи (невідомого злочинця) через складання її психологічного портрета. Психологічні особливості людини, яка підозрюється у скоєнні злочину, в будь-якому віці - у значній мірі продукт її онтологічного (прижиттєвого) розвитку. Психологічні особливості особистості - результат життєвого досвіду людини, яка вчинила злочин, що є інтегральним результатом усієї сукупності умов, способу життя, власної активності. Тому, отримавши інформацію про життя людини, можна із значною часткою вірогідності припустити наявність у неї психологічних особливостей, що вплинули на прийняття рішення про вчинення певного виду злочину.
Оскільки робота зі складання психологічних портретів злочинців є одним з основних напрямів криміналістичної психології, то, у свою чергу, при здійсненні інтегрованого психологічного аналізу належить дотримуватися таких психологічних принципів, як:
Науковість. Цей принцип полягає у дотриманні науково-обґрунтованих, валідних методів при складанні психологічного портрета. Але, в першу чергу, слід враховувати емпіричну корисність теоретичних підходів, концепцій, ідей тощо.
Об'єктивність. Відомо, що форма і суть вчинку часто не співпадають. Психологічною суттю вчинку є мотив. У соціальному плані вчинок оцінюється за його результатами, тому для дотримання принципу об'єктивності в судочинстві слід будь-який протиправний вчинок розглядати з урахуванням мотиву дії правопорушника.
Всебічність. Цей принцип полягає в судово-психологічному аналізі не тільки самого злочину, але й особистості злочинця. При цьому можуть виникати такі обставини: злочин вчинено, але особистість у соціально-психологічному плані може бути позитивною. Тому під час слідчих дій ці фактори треба враховувати, щоб забезпечити всебічність дослідження.
Конкретність. Під час психологічного вивчення злочину й особистості завжди слід враховувати індивідуальні особливості правопорушення та особливості конкретного правопорушника.
Комплексність. Використання під час слідчих дій не одного, а цілої низки судово-психологічних методів, що необхідно для взаємоперевірки отриманих психологічних даних і забезпечення достовірності результату дослідження. Нині розрізняють такі основні методи судово-психологічних досліджень: спостереження, бесіди, узагальнення незалежних характеристик, психологічний аналіз продуктів діяльності, експеримент, аналіз документів, узагальнення слідчо-судової практики, анкетне опитування, судово-криміналістичні та судово-психолого-психіатричні експертизи тощо.
Професійна компетентність. Цей принцип передбачає залучення спеціально підготовлених фахівців у цій галузі знань: це є важливим чинником при проведенні оперативно-слідчих дій [12].
Складання психологічних портретів доцільно проводити не хаотично, а за чітким алгоритмом, який дозволяє, насамперед, систематизувати одержану інформацію для досягнення ефективності та послідовності у проведенні роботи.
Не всі методики зі складання психологічного портрета є однаковими. Це обумовлено переважно незадовільною професійною підготовкою осіб, що виконують це задання. Фактично техніка створення психологічного портрета базується на індуктивності та дедуктивності. З правової точки зору, портрет - це сукупність поведінкових ознак, які формують характерний спосіб дій або емоційні реакції, що вказують на психологічні стани індивіда. Отже, структурно-логічна схема психологічного портрета складається з таких розділів:
1. Дослідження та інтерпретація усіх речових доказів, таких як: фотографії, відеозаписи та протоколи з місця події; слідчі довідки; покази свідків і сусідів; опис жертви тощо.
2. Дослідження жертви. Якщо жертва залишилась живою, то вона стає дуже ефективним джерелом інформації. Визначення того, як, де, коли і чому саме ця особа була обрана жертвою, може допомогти відновити (ідентифікувати) особистість злочинця.
3. Надання характеристики особистості злочинця та його поведінці (підслідного, підозрюваного) включає у себе вивчення: соціально-демографічної характеристики злочинця (стать; сімейний стан; національність; в якій сім'ї виховувався (повна чи не повна); місце проживання відносно до місця, де було вчинено злочин; житлові умови; склад сім'ї; матеріальне становище та соціальний статус сім'ї; фізичне здоров'я всіх членів сім'ї; психічне здоров'я; стосунки між членами сім'ї; дотримання асоціального стилю життя членами сім'ї (зловживання алкоголем, наркотиками, здійснення протиправних дій, сексуальна розбещеність тощо); способу життя злочинця (наявність кваліфікованої праці; наявність постійної роботи; кримінальний досвід; частота зміни місця роботи, тривалість трудової діяльності на одному місці; джерело матеріального доходу (випадковий заробіток, утримання, жебрацтво, здійснення злочину); дозвільний спосіб життя; бродяжництво; спілкування з друзями; спілкування з сім'єю; спілкування з випадковими знайомими; звички; ставлення до алкоголю; ставлення до наркотичних речовин; сексуальна орієнтація та поведінка); спрямованості особистості (ставлення до навчання, праці; ставлення до сім'ї; прагнення до оволодіння знаннями та професією; бажання та шляхи досягнення матеріального добробуту; оцінка прожитого етапу життя (досвід минулого); плани на майбутнє (цілі та перспективи); інтелектуальних особливостей (рівень освіченості; якості розуму (здатність до аналізу та синтезу, швидкість, гнучкість розумових процесів); властивості пам'яті; властивості уяви; словниковий запас тощо); рис характеру: ставлення до себе (самооцінка - адекватна, підвищена, занижена); рівень домагань (вважає, що здатний домогтися багато чого, сприймає існуюче становище реалістично, вважаючи, що так і повинно бути); впевненість у власних силах; егоїзм; схильність до самообвинувачення; схильність до рефлексії; схильність до ретрофлексії; ставлення до людей (поважливе ставлення до людського життя; поважливе ставлення до особистості; доброзичливість; здатність до емпатії; товариськість, уміння легко входити в довіру, встановлювати міжособистісні контакти; ставлення до особистості, виходячи з фізичних, інтелектуальних ознак, а також з її соціально-економічного становища; використання ненормативноїлексики (стосовно кого); брехливість; агресивність; жорстокість; уміння підкоряти собі; навіювання; конфліктність (причини виникнення, шляхи вирішення); ставлення до речей, матеріальних цінностей: ощадливість; марнотратність; жадібність; схильність до накопичення; корисливість; ставлення злочинця до вчиненого ним злочину; способи прийняття рішень (самостійність; сміливість; продуманість;
Loading...

 
 

Цікаве