WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічний вік тренера-викладача в особистісному вимірі - Реферат

Психологічний вік тренера-викладача в особистісному вимірі - Реферат

пов'язані - остання не грунтується на досягнутих раніш спортивних успіхах, наявних умовах і обставинах. Факторами виникнення симптомів кризових явищ у тренерів-викладачів також можуть бути й кардинальні зміни в професійній ситуації розвитку: новий різновіковий колектив, інша ієрархічна система міжособистісних відносин, нові професійні цінності, інша соціальна роль, принципово новий вид провідної діяльності. Слід зазначити, що тренери-викладачі, як чоловіки, так і жінки, на етапі професійної адаптації досить песимістично оцінюють перспективи власного майбутнього (діаграма 2 а).
З поданих на діаграмі 2 (а, б, в, г) результатів видно, що між рівнем освоєння способів виконання провідної діяльності тренером-викладачем і його умінням аналізувати картину свого життєвого шляху "з різних часових позицій" існує складна лінійна залежність. Порівняльний аналіз графіків життя спортивних педагогів дозволив зафіксувати зменшення "кривизни" і кількості спадів у процесі професійного становлення. Іншими словами, з віком життєвий шлях переоцінюється позитивніше.
Діаграма 2
Середні оцінки насиченості подіями життя (графік життя) у чоловіків тренерів-викладачів (1-ий ряд) та жінок тренерів-викладачів (2-ий ряд)
Примітки: 1 - перше п'ятиріччя життя 1-5; 2- друге п'ятиріччя 6-10; 3 - 11-15; 4 -16-20; 5 - 21-25; 6 - 26-30; 7 - 31-35; 8 - 36-40; 9 -41-45; 10 - 46-50; 11 - 51-55; 12 - 56-60; 13 - 61-65; 14 - 66-70; 15 - 71-75; 16 - 76-80; 17 - 81-85; 18 - 86-90.
Так, своє минуле (віковий період з 25 років до 30) на етапі майстерності тренер-викладач оцінює як продуктивніший в плані самореалізації. Більш продуктивними у самосвідомості тренерів-викладачів у віці 37 - 48 років стають періоди від 50 - 55, 55 - 50, 61 - 65 років. Це, очевидно, пояснюється унікальною здатністю людини позитивно переоцінювати минуле, бачити щось нове для себе в процесах самореалізації в майбутньому, збільшувати значимість поточного періоду життя. З'ясовується досить цікавий факт: у процесі професійного становлення спортивного педагога очікувана тривалість життя збільшується з 74 до 78 років.
Подібно до того, як реальна тривалість життя вважається основним об'єктивним показником рівня здоров'я населення, так оцінка очікуваної тривалості є суб'єктивним показником. Цей віртуальний конструкт - феномен людської свідомості, що являє собою не необґрунтовану фантазію, а відбиває об'єктивну картину тривалості життя.
Заслуговують на увагу результати порівняння середньої очікуваної тривалості життя чоловіками-тренерами і жінками-тренерами в процесі професійного становлення. З результатів, показаних на діаграмі 3, видно, що суб'єктивний показник рівня здоров'я впродовж професіоналізації у чоловіків-тренерів постійно знижується, а в жінок-тренерів його динаміка хвилеподібна з тенденцією до зростання. Так, чоловіки на етапі професійної адаптації оцінюють свої перспективи на 0,5 року нижче, ніж жінки; на етапі первинної професіоналізації - на 1,9 року нижче, ніж жінки; на етапі вторинної професіоналізації - вже на 9,8 року нижче, ніж жінки; на етапі майстерності - на 7,6 року нижче, ніж жінки.
Діаграма 3
Середня очікувана тривалість життя чоловіками-тренерами (1-ий ряд) та жінками-тренерами (2-ий ряд) різного віку
Примітки:
1 - етап професійної адаптації
2 - етап первинної професіоналізації
3 - етап вторинної професіоналізації
4 - етап майстерності
Отже, майже на всіх життєвих етапах жінки сподіваються прожити довше, ніж чоловіки (у середньому відповідно до 79,3 і до 73,6). Зниження показників самооцінки очікуваної тривалості життя у чоловіків можна розцінювати як сигнал тривоги, а ще більші зниження цих показників - як критичні. Відтак можна зробити висновок, що у чоловіків-тренерів суб'єктивні показники рівня здоров'я значною мірою відбивають їх об'єктивний стан і безпосередньо пов'язані з професійною діяльністю.
Порівняння отриманих нами результатів з результатами досліджень, проведених під керівництвом Є. Головахи і О. Кроніка [5], дозволило виявити, що жінки-тренери оцінюють свої перспективи на 2,3 року вище, а чоловіки на 3,4 нижче, ніж їхні ровесники інших професій. Така картина цілком зрозуміла, адже для професійної діяльності тренера характерні високі емоційні навантаження, регулярна перевтома, часті стресові ситуації.
Актуальним напрямом дослідницької роботи є вироблення і впровадження психопрофілактичних заходів, спрямованих на самопізнання, підвищення рівня аутопсихологічної компетентності, формування навичок рефлексії, які доцільно запроваджувати в загальну систему психологічного супроводу професійної діяльності спортивного педагога.
Висновки
1. Інтегральним показником ставлення людини до часу свого життя виступає психологічний вік.
2. Значна частина досліджуваних тренерів-викладачів (69 %) відчуває неузгодженість між хронологічним і психологічним віком. Його збільшують (44 %) або зменшують (25 %).
3. Зміни відображення категорії часу у тренерів-викладачів відбуваються відповідно до етапів їх професійного становлення й обумовлюються основними психологічними новоутвореннями відповідного періоду розвитку.
4. Висока оцінка насиченості подіями життя спостерігається в тренерів-викладачів, починаючи з першого п'ятиріччя, і зберігається протягом усього життєвого шляху.
5. Порівняльний аналіз графіків життя спортивних педагогів дозволив зафіксувати зменшення "кривизни" і кількості спадів у процесі професійного становлення. Іншими словами, з віком відбувається позитивна переоцінкажиттєвого шляху.
6. Суб'єктивний показник рівня здоров'я впродовж професіоналізації у чоловіків-тренерів постійно знижується, а в жінок-тренерів його динаміка є хвилеподібною з тенденцією до зростання.
7. Наявність реальних механізмів негативного впливу професійного середовища на особистість спортивного педагога актуалізує завдання розробки і впровадження відповідних психопрофілактичних заходів, які необхідно впроваджувати в загальну систему психологічного супроводу його професійної діяльності.
Література:
1. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. - М.: Мыль, 1991. - 301 с.
2. Ананьев Б. Г. Современные проблемы человекознания. - М.: Наука, 1977. - 380 с.
3. Глуханюк Н. С., Гершкович Т. Б. Поздний возраст и стратегии его освоения. Екатеринбург: Изд-во Рос. Гос. проф.-пед. ун-та, 2003. - 112 с.
4. Демина Л. Д., Ральникова И. А. Психическое здоровье и защитные механизмы личности. - Алтай: Алтайский государственный университет, 2000. - 123 с.
5. Кроник А. А., Ахмеров Р. А. Каузометрия: Методы самопознания, психодиагностики и психотерапии в психологии жизненного пути. - М.: Смысл, 2003. - 284 с.
6. Ложкин Г. В., Волянюк Н. Ю. "Эмоциональное выгорание" тренера // Материалы Международной научной конференции психологов спорта и физической культуры "Рудиковские чтения". - М.: Российский государственный университет физической культуры, спорта и туризма, 2004. - С. 50 - 52.
7. Ложкин Г. В., Терешина Е. Б. Личностное время в сознании спортсмена // Наука в олимпийском спорте. - №1 (4). - 1996. - С. 31 - 39.
8. Молчанов Ю. Б. Труды международного общества по изучению времени // Вопросы философии. - 1977. - №5. - С. 159 - 166.
9. Сколько Вам лет? (Линии жизни глазами психолога) / Под ред. А. А. Кроника. - М.: Школа-Пресс, 1993. - 112 с.
10. Титаренко Т. М. Жизненный мир личности: структурно-генетический подход: Дис. … д-ра псих. наук: 19.00.01 / АПН Украины, Институт психологии. - К., 1994. - 305 с.
11. Волянюк Н. Психологічний вік тренера-викладача в особистісному вимірі // Соціальна психологія. - 2004. - № 5 (7). - C.130-140
12. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве