WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічне визначення сутнісних характеристик людського буття - Реферат

Психологічне визначення сутнісних характеристик людського буття - Реферат

іншого до ролі засобу, не робити з нього знаряддязахисту від самотності [12].
Якщо людина спроможеться визнати ситуацію своєї ізольованості в житті та мужньо зустріти її, то вона зуміє з любов'ю звернутися до інших. Якщо ж, навпаки, її охопить жах перед безоднею самотності, то вона не стане близькою з іншими, а замість цього буде бити по них лише заради того, щоб не потонути у морі існування.
На загал проблема ізоляції не має "вирішення". Вона є частиною існування, й люди повинні дивитися їй в обличчя та знайти засіб сприйняти її. Духовна спільність з іншими - важливий та доступний усім засіб пом'якшити страх перед ізоляцією. Ми усвідомлюємо нашу абсолютну самотність і безпорадність. Але водночас наше почуття ізольованості відкриває нам шлях до співчуття іншим, і страх стає вже не таким сильним. Невидимий зв'язок з'єднує індивідів, причетних до одного переживання, нехай то буде життєвий досвід, спільний за часом і місцем, або просто досвід свідків однієї й тієї ж події [12].
Отже, узагальнюючи викладене, можна говорити, що люди приреченні наодинці зі своєю смертністю самостійно створювати основи свого життя. І ця приреченість проявляється в тому, що ці основи людського життя "діють", "живуть" незалежно від бажання самої людини. Відтак людина приречена зробити й наступний крок - визначити своє ставлення до кінцевих даностей існування через усвідомлення їхньої присутності в її житті.
Однак будь-яка інформація на рівні індивідуальної свідомості (тобто - після усвідомлення людною цієї інформації) трансформується у внутрішньому категоріальному просторі індивідуума в результаті дії суб'єктивної інтерпретації. Звідси сутнісні характеристики людського буття ("кінцеві даності існування") перетворюються суб'єктом на нове інформаційне поле, яке вже й буде обумовлювати його особистий спосіб буття. Основними складовими цього інформаційного поля є біполярні протилежності, між якими суб'єкт має зробити вибір.
Інакше кажучи, на рівні індивідуального існування сутнісні характеристики загальнолюдської екзистенції спрямовують людину до самовизначення серед таких протилежностей (ознаки, подані у цій схемі, розкривають полюс так званого живого буття [3]):
між "я" є та "мене немає"
· я існую, живу, відчуваю,
· я існую лише в момент переживання, бачення та усвідомлення,
· я усвідомлюю буття на основі свого внутрішнього відчуття того, що я існую,
· я відкритий до свого внутрішнього відчуття,
· я живий, тому що я відчуваю себе;
між "я є рух, потреба" та "я є незмінність, стабільність"
· я хочу, бажаю, прагну,
· я постійно в чомусь відчуваю потребу,
· якщо я перестану бажати, я замру,
· якщо я замру, то завершу своє існування,
· я живий, тому що змінююсь;
між "я є вільний" та "я ні за що не відповідаю"
· я обираю, вирішую,
· я довіряю своєму внутрішньому відчуттю,
· я не залежу від абстрактних принципів та чужої думки,
· я не є "жертвою обставин",
· я вільний, тому що приймаю відповідальність за можливість вибору;
між "я є процес" та "я є результат"
· я реалізую, здійснюю, досягаю,
· я є процес актуалізації та реалізації своїх прагнень,
· я не є продуктом свого життя, своїх дій,
· "той, ким я був, мертвий…" [3, c. 318],
· я живий, тому що я рухаюся;
між "я є міра всіх речей" та "я нічого не вартий"
· я оцінюю, приміряю, порівнюю,
· я орієнтуюсь на своє внутрішнє відчуття,
· я створюю порівняльні еталони,
· я живий еталон, тому що приміряю на себе;
між "я пов'язаний" та "я суверенний"
· я можу, вмію, здатен брати обов'язки,
· я хочу і розділяю свою свободу з іншими,
· я приймаю обмеженість своєї свободи,
· я турбуюсь про когось, але я не зливаюсь з іншими,
· я живий, тому що я окремий-але-пов'язаний;
між "я незавершений" та "я неповноцінний"
· я маю, володію, вміщую в собі,
· я володію обмеженим "набором" якостей,
· моя незавершеність відкриває можливості для самовдосконалення,
· моє самовдосконалення є рухом,
· я живий, тому що в мене завжди є можливість рухатися [3; 8].
Нерозв'язання людиною цих конфліктних протилежностей є основною симптоматикою екзистенціальної кризи. Й чим гостріше людина переживає конфлікт (застряє в ньому, відмовляється від вибору, обирає "неживе буття"), тим більше вона наближається до тієї кінцевої даності, що стоїть за цим конфліктом.
Щоправда, простежити, яка саме кінцева даність провокує конфлікт в конкретній ситуації, досить важко, оскільки, як правило, вони співіснують єдиним симптомокомплексом [12]. Наприклад, в основі вирішення конфлікту "я є процес" - "я є результат" на рівні індивідуальної свідомості може стояти "переломлення" таких кінцевих даностей існування, як смерть, смисл життя (безглуздість) та свобода (безгрунтовність).
Звідси (висновок) людині досить зустрітися хоча б з якимось із цих явищ безпосередньо, переживши якусь травматичну подію, як вона знову ж буде змушена по-новому обирати між цими конфліктними протилежностями, по-новому вирішувати цей конфлікт.
В цілому можна сказати, що описане вище переломлення загальних законів людської екзистенції на індивідуальному рівні потребує (перспектива) свого подальшого вивчення як з процесуального боку (розкриття його етапності), так й зі змістового (визначення психологічних механізмів, які забезпечують цей процес).
Література:
1. Абрамова Г. С. Возрастная психология. - Екатеринбург: Деловая книга, 1999. - 621с.
2. Балл Г. А. Психологическое содержание личностной свободы: сущность и составляющие // Психологический журнал. - 1997. - Т. 18. - № 5. - с. 7 - 19.
3. Бьюдженталь Дж. Наука быть живым - М.: "Класс", 1998. - 336 с.
4. Камю А. Миф о Сизифе. Эссе об абсурде // Сумерки богов / Под ред. А. А. Яковлевой. - М.: Политиздат, 1989. - с. 222 - 318.
5. Конончук Н. В. О психологическом смысле суицидов // Психологический журнал. - 1989. - Т. 10. - № 5. - с. 95 - 102.
6. Мэй Р. Вклад экзистенциальной психотерапии // Экзистенциальная психология. Экзистенция/ Пер. с англ. М. Зандворова, Ю. Овчинниковой. - М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. - с. 141 - 200.
7. Сартр Ж. П. Экзистенциализм - это гуманизм // Сумерки богов / Под ред. А. А. Яковлевой. - М.: Политиздат, 1989. - с .319 - 344.
8. Татенко В. А. Психология в субъектном измерении. - К.: "Просвіта", 1996. - 404 с.
9. Франкл В. Человек в поисках смысла. - М., 1990.
10. Фромм Э. Бегство от свободы. - М.: Прогресс, 1989.
11. Чудновский В. Э. Смысл жизни: проблема относительной эмансипированности от внешнего и внутреннего // Психологический журнал. - 1995. - Т. 16, № 2. - с. 15 - 26.
12. Ялом И. Экзистенциальная психотерапия. - М.: Класс, 1999. - 576 с.
13. Лановенко Ю. Психологічне визначення сутнісних характеристик людського буття // Соціальна психологія. - 2004. - № 2 (4). - C.146-154
14. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве