WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна дистанція як фактор організаційного клімату - Реферат

Психологічна дистанція як фактор організаційного клімату - Реферат

допускає) між собою та іншими.
Можна припустити, що психологічна дистанція - це явище, що охоплює весь континуум взаємин, а фактори, що виступають його критеріями, ідентичні як для міжособистісного, так і для міжгрупового рівнів.
Психологічна дистанція - це компонент психологічного ставлення до суб'єктів взаємодії в емоційно забарвлених образах. (Соціальна дистанція - різниця в статусах, ролях, становищі). Психологічна дистанція, виникаючи на основі реальних розходжень, припускає їх суб'єктивне сприйняття.
На підставі теоретичного аналізу висловлювалося припущення про існування єдиних факторів психологічної дистанції як для міжособистісних, так і для міжгрупових відносин.
М. Обозов, аналізуючи основні типи міжособистісних відносин [13], показав, що для товариських стосунків характерне зближення поглядів, надання підтримки одне одному для підвищення стійкості, а для дружніх взаємин, на думку І. Кона, [6] характерні глибина, довіра і взаємна прихильність. Я. Коломінський [5] у спектрі дружніх відносин виокремив утилітарну та емоційну складові. Тобто на міжособистісному рівні значимими є психологічні феномени з емоційним забарвленням.
Прискіпливий аналіз міжособистісних стосунків дозволив виокремити такі компоненти психологічної дистанції: надійність, приязнь, передбачуваність, взаємні зобов'язання та інтерес, повага, довіра. Останній компонент А. Купрейченко [8] підкреслює особливо, хоча й відзначає неоднакове його розуміння різними групами досліджуваних через неоднакове співвідношення когнітивної та емоційної складових.
Безпосередньо стосується вивчення психологічної дистанції процес категоризації й адаптації. Конструюючи поведінку в групі або в діаді, людина тим самим знижує невизначеність інформації для встановлення психологічної дистанції. Категоризація - це процес, що упорядковує стратегію поведінки і визначає психологічні відносини особистості.
Однак категоризація оточення розглядається як процес руху суб'єкта за осями довіра - недовіра, приязнь - ворожість, передбачуваність - невизначеність тощо, і являє собою певну протяжність, у ході якої вибудовуються відносини та відбувається міжособистісна (міжгрупова) адаптація в соціальному просторі. Цей висновок дозволив провести дослідження адаптації, що розглядалася як проекція на встановлення змістової сторони взаємин у контексті психологічної дистанції: надійності, єдності, передбачуваності тощо з окремими традиційними складовими психологічного клімату.
У дослідженні особистісного адаптаційного потенціалу [11] взяли участь 45 тренерів-викладачів різних видів спорту віком від 21 до 65 років і стажем роботи від 1 до 33 років. Кореляційний аналіз дозволив установити, що системоутворюючим фактором особистісного адаптаційного потенціалу є адаптаційні здібності. За цим показником (а всього їх чотири) всі учасники експерименту були зараховані до двох груп із середнім і низьким рівнем розвитку адаптаційних здібностей.
Різниця в рівні адаптаційних здібностей дозволяє розглядати досліджуваних з огляду на варіативність їхньої психологічної дистанції. Вона може бути статичною або гнучкою і, по суті, вказувати на "швидкість" руху суб'єкта в соціальному просторі залежно від адаптаційних здібностей чи адаптаційного потенціалу в цілому.
Для досліджуваних з низьким рівнем адаптаційних здібностей характерні: неадекватність самооцінки, ригідність дій і висловлювань, невисокий рівень самосвідомості і рефлексії, що дозволяє віднести їх до суб'єктів зі статичною психологічною дистанцією. Вони зазнають труднощів у просуванні по осях довіра - недовіра, приязнь - ворожість, надійність - ненадійність і, отже, консервують сформований організаційний клімат.
Для досліджуваних із середнім рівнем адаптаційних здібностей характерні емпатія, товариськість, конгруентність, адекватна самооцінка, активність творчої уяви і критичність мислення, що дозволяє розглядати їх як суб'єктів, яким властива гнучка психологічна дистанція. Такі люди спроможні конструктивно змінювати взаємини, встановлювати контакти в організації, а відтак і оптимізувати клімат.
Одержані дані як підтверджують положення про певний баланс зовнішніх і внутрішніх факторів у детермінації організаційного клімату, так і пояснюють природу його формування як інтегрального результату паритетної взаємодії різних факторів.
Уміння людей орієнтуватися в соціальному просторі, адекватно сприймати й оцінювати собі подібних, встановлювати психологічну дистанцію є основою для вибору конструктивних стратегій не тільки поведінки, але й вирішення можливих конфліктів.
Стан внутрішнього і зовнішнього конфлікту особистості може справити деструктивний вплив на організаційний клімат. У зв'язку з цим слід виокремити конфліктну психологічну дистанцію, за якої відбувається наростання напруженості між сторонами взаємодії, поглиблення протиріч, зниження критичності й усвідомлення того, що відбувається. Проявляється дистанція такого типу як у період конфліктної взаємодії, так і після її вирішення.
Деструктивна взаємодія може розглядатися як вороже дистанціювання. Позиція "Я - хороший", "Ти - поганий" набуває чіткого забарвлення. Такі відносини можуть торкатися не тільки соціальної, але й інтимної сфери особистості.
Можна виокремити й конструктивну психологічну дистанцію, що виникає в період перебігу конфлікту, коли обидві сторони прагнуть дійти згоди, використовуючи стратегії компромісу і співробітництва. Поява конструктивної дистанції свідчить про новий виток відносин між конфліктуючими сторонами. Вона виконує інтегруючу функцію і сприяє розвиткові відносин співробітництва, а відтак іпозитивного організаційного клімату.
Висновки
Психологічна дистанція є категоризацією суб'єктом соціального простору і являє собою компонент міжособистісних відносин, що визначають організаційний клімат, представлений в емоційно забарвлених образах. Поєднання двох психологічних феноменів - конфліктності та дистантності уявляється перспективним науковим завданням у вивченні організаційного клімату. Усвідомлення суб'єктом психологічної дистанції в оточенні визначає вибір того чи іншого типу поведінки при взаємодії з представниками різних соціальних груп.
Література:
1. Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А. Психологический словарь-справочник. - Минск-Москва: Харвест АСТ, 2001. - 574 с.
2. Журавлев А. Л., Купрейченко А. Б. Нравственно-психологическая регуляция экономической активности. - М.: Изд. ИПРАН, 2003. - 435 с.
3. Забродин Ю. М. Психологический анализ структуры и динамики социально-экономического пространства // Психологическая газета. - 2003. - №4. - С. 8-10.
4. Коломинский Н. Л. Психология педагогического менеджмента. - К.: МАУП, 1996. - 170 с.
5. Коломинский Я. Л. Психология взаимоотношений в малых группах. - Минск: ТетраСистемс, 2001. - 431 с.
6. Кон И. С. Дружба. - М.: ИПЛ, 1999. - 348 с.
7. Корнєв М. Н., Коваленко А. Б. Соціальна психологія. - К., 1995. - 302 с.
8. Купрейченко А. Б. Индивидуальные особенности межличностного доверия // Психология управления в современной России. - Тверь: Изд. "Альба", 2001. - С. 66 - 68.
9. Ложкин Г. В. Психологический климат трудового коллектива. - К.: Знание, 1998. - 47 с.
10. Ложкин Г. В., Волянюк Н. Ю. Психология взаимодействия в системе "тренер-спортсмен" // VII Международн. конгр. "Соврем. олимп. спорт". - М.: РГУФКСТ, 2003. - Т.1. - С. 307-309.
11. Маклаков А. Г. Личностный адаптационный потенциал: его мобилизация и прогнозирование в экстремальных условиях // Психол. журн. - 2001. - Т. 22. - №1. - С. 16 - 24.
12. Максименко С. Д. Общая психология. - М.: "Рефл-бук", К.: "Веклер", 1999. - 523 с.
13. Обозов Н. Н. Психология межличностных отношений. - К.: Лыбедь, 1990. - 241 с.
14. Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління. - Івано-Франківськ: Плай, 2001. - 694 с.
15. Платонов К. К. Краткий психологический словарь-хрестоматия. - М.: Высшая школа, 1974. - 133 с.
16.. Платонов К. К. Краткий словарь системы психологических понятий. - М.: Высшая школа, 1981. - 174 с.
17. Шихирев П. Н. Современная социальная психология. - М.: ИП РАН: КСП+, 1999. - 488 с.
18. Ложкін Г., Волянюк Н. Психологічна дистанція як фактор організаційного клімату // Соціальна психологія. - 2004. - № 4 (6). - C.36-42
19. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве