WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості сприймання мовлення - Реферат

Психологічні особливості сприймання мовлення - Реферат

що існує оптимальна тривалість фрази, при якій розбірливість буде максимальною. Якщо ж фраза характеризується значною тривалістю, то спостерігаються пропуски, пов'язані з нестачею часу на поточний перегляд і встановлення символу. Тобто, якщо фраза довга, то образ слова втрачається, і тоді рішення про нерозпізнану частину фрази може прийматися лише "за здогадом", на основі тільки лінгвістичних ймовірностей, без обмеження ознаками слова і, як наслідок, з великою ймовірністю помилки.
Значну роль у сприйманні окремих сегментів відіграє контекст. Тому прийняття рішень про слово і, скажімо, фразу відбувається на вищому рівні, ніж прийняття рішень про фонему і склад.
Розглянемо детальніше фактори, які впливають на сприймання різних одиниць мовлення, а, зокрема, слів, висловлювань, тексту.
О. Леонтьєв вказував, що головним шляхом дослідження специфіки слова є його дослідження в процесі реального мовленнєвого функціонування, тобто виявлення психологічних закономірностей мовленнєвої діяльності [6, с. 219 - 248].
Фактори, що впливають на сприймання слів, детально досліджувалися Л. Зіндером і А. Штерном [5]. Вони з'ясували, що при розпізнаванні слів можуть використовуватися різні властивості мовленнєвих сигналів - їх фонетичні характеристики (або під час читання - графічні), семантичні і семантико-граматичні особливості, їх імовірнісні характеристики. Крім того, в різних умовах сприймання під час розпізнавання домінуючими можуть бути різні класи ознак мовленнєвого сигналу. Наприклад, коли рівень сигналу значно вищий рівня шуму, то використовуються насамперед фонетичні ознаки; при середній інтенсивності шуму активна опора здійснюється на семантичні ознаки; коли ж рівень шуму дуже високий - переважаючою стає частотність. Але найсуттєвішим у сприйманні слів є, мабуть, те, що слухач (реципієнт) постійно враховує співвідношення сигналу й шуму і обирає загальний оптимальний спосіб сприймання.
Механізми сприймання висловлювань вдало описала І. Зимня [3]. Вона, зокрема, з'ясувала, що стратегія сприймання класу висловлювань і тактика сприймання окремого висловлювання дуже відрізняються, оскільки залежать від лінгвістичних і психологічних характеристик певного висловлювання чи класу висловлювань. Дослідниця наголошує, що механізм сприймання може значно залежати від індивідуального досвіду реципієнта. І, нарешті, вона вважає, що сприймання окремого висловлювання залежить від сприймання цілісного тексту.
Сам механізм сприймання мовленнєвого висловлювання, за І. Зимньою, можна описати так: на основі ототожнення слова приймається рішення про смислову ланку (синтагму, дослівне сполучення), потім - про зв'язки між смисловими ланками, після цього настає фаза "смислоформулювання", яка полягає для слухача в узагальненні результату всієї цієї перцептивно-мисленнєвої роботи і переведенні його (результату) на одну цілу, неподільну одиницю сприймання - загальний смисл сприйнятого повідомлення [3]. Як вказувала у своїх працях І. Зимня, сприймання певного висловлювання значно залежить від сприймання цілісного тексту.
Текст, на думку таких дослідників, як О. Леонтьєв, Л. Мурзін, А. Штерн, характеризується двома основними властивостями - зв'язністю і цілісністю [5].
Зв'язність тексту - категорія лінгвістики тексту (мовлення). Вона визначається на двох чи кількох послідовних реченнях (3 - 7). Речення, що характеризуються ознаками зв'язності, реципієнт сприймає як єдність. Ознаки зв'язності тексту можуть бути різними (синтаксичними, фонетичними тощо), і реципієнт використовує їх не як опору для відновлення загальної структури тексту, а лише як сигнали, що визначають спосіб його поточного опрацювання.
Цілісність тексту, як вказував О. Леонтьєв, характеризує його як смислову єдність і визначається на всьому тексті (або на окремих його фрагментах, що є відносно закінченими в змістовому відношенні) [5].
Сутність феномена цілісності полягає в ієрархічній організації програм мовленнєвих висловлювань, які реципієнт використовує для сприймання певного тексту. Зовнішні (мовні і мовленнєві) ознаки цілісності стають для реципієнта сигналами, що дозволяють йому, не очікуючи повного сприймання тексту, прогнозувати його можливі межі, обсяг, змістову структуру і використовувати ці дані для полегшення адекватного сприймання.
Зв'язок між особливостями сприймання тексту і його структурою розглядав В. Адмоні. Він, зокрема писав, що текстові структури навдивовижу різні. Це пов'язується з багатоманіттям породжуючих текст когнітивних (концептульно-смислових) настановлень, які створюються в результаті впливу різних соціально-історичних факторів і викликаних ними зрушень в умовах і формах мовленнєвої комунікації, а також під впливом відмінностей в індивідуальному підході автора до тексту [1, с. 88 - 89].
Отже, процес сприймання мовлення є видобуванням смислу, що міститься за зовнішньою формою мовленнєвих висловлювань.
Багаторівневість сприймання відображає як послідовність опрацювання мовленнєвих сигналів, так і багаторівневий характер побудови мовленнєвих повідомлень. При цьому, сприймання форми мовлення вимагає знання психологічних та лінгвістичних закономірностей її побудови. Сприймання писемного мовлення здійснюється шляхом стрибкоподібних рухів очей. Навіть якщо слова написано з помилками, але вони нагадують слова, знайомі реципієнтові, то і сприймаються як знайомі. Коли ж значення словаконкурує з його формою, виникають труднощі під час читання. Важливу роль у сприйманні слів відіграє його багатозначність, при цьому в процесі сприймання слово співвідноситься з іншими словами того ж семантичного поля.
На результат сприймання мовлення впливає його емоційність [2; 9]. Сприймаючи мовленнєве повідомлення, людина співвідносить сказане з дійсністю, зі своїм досвідом. Вона може відновлювати пропущені елементи, черпаючи інформацію зі своєї свідомості. В процесі сприймання людина активна, висуває гіпотези стосовно подальшого змісту і здійснює смислові заміни.
Отже, сприймання змісту мовлення в цілому являє собою процес видобування смислу, що міститься за зовнішньою формою мовленнєвих висловлювань. О. Леонтьєв, вважаючи, що процес сприймання мовлення відбувається за тими ж законами, що й будь-яке сприймання взагалі, зробив спробу класифікувати всі відомі в цій галузі теорії. Але загальновизнаною ця класифікація не стала, оскільки й донині не існує загальної теорії сприймання мовлення, з якою б погоджувалась, принаймні, більшість дослідників.
Загальновизнаною, як ми з'ясували, є думка про ступінчастість (або багаторівневість) сприймання, а також трактування процесу сприймання мовлення як ієрархічної системи, характерною властивістю якої є рух від нижчого сенсорного до вищого понятійного цілісного рівня.
Розглядаючи фактори, що впливають на сприймання різних одиниць мовлення, ми знову ж таки побачили, що дослідники трактують їх по-різному.
Відтак, можна зробити загальний висновок: сучасна психологічна наука ще не виробила однозначного уявлення про одиницю, механізми і структуру мовленнєвого сприймання. Це пояснюється не стільки труднощами розробки адекватних методів досліджень, скільки складністю самої проблеми сприймання мовленнєвих повідомлень в ході комунікації.
Література:
1. Адмони В. Г. Система форм речевого высказывания. - СПб.: Наука, 1994. - 160 с.
2. Витт Н. В. Эмоциональная регуляция в речемыслительных процессах // Психологический журнал. - 1988. - № 3. - С. 52 - 61.
3. Зимняя И. А. Смысловое восприятие речевого сообщения // Смысловое восприятие речевого сообщения в условиях массовой коммуникации. - М.: Наука, 1976. - 250 с.
4. Ланге Н. Н. Психологические исследования. - Одесса. - 1893.
5. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. - М.: Смысл, 1997. - 335 с.
6. Леонтьев А. А. Слово в речевой деятельности. - М.: Наука, 1965. - 430 с.
7. Лурия А. Р. Язык и сознание. - Изд-во МГУ, 1998. - 336 с.
8. Миллер Дж. А. Психолигвисты: Пер. с англ. - Л.: Прогресс, 1968. - 236 с.
9. Носенко Э. Л. Эмоциональное состояние и речь. - К.: "Вища школа", 1981. - 196 с.
10. Смысловое восприятие речевого сообщения / Под ред. Т. М. Дридзе, А. А. Леонтьева - М.: Наука. 1976.- 264 с.
11. Чистович Л. А. Автоматическое распознавание слуховых образов. - Новосибирск, 1966. - 152 с.
12. Чистович Л. А. Физиология речи. Восприятие речи человеком. - Л.: Наука, 1976. - 386 с.
13. Тхорук Л. Психологічні особливості сприймання мовлення // Соціальна психологія. - 2005. - № 2 (10). - C.160-166
14. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве