WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості самооцінки особистості з девіантною поведінкою - Реферат

Психологічні особливості самооцінки особистості з девіантною поведінкою - Реферат

СО, що вже дозволяє мати на увазі роботу, в основному, з усвідомлюваними компонентами СО.
На нашу думку, незалежно від відзначених нами недоліків, запропонований Г. Валіцкасом підхід дозволить підійти до проблеми девіантної поведінки з позицій взаємозв'язку між реальною і демонстрованою самооцінками.
Для вирішення завдань дослідження використовувався такий комплекс методик: для визначення реальної СО - методика КІСС, яка характеризується достатньо високою валідністю і надійністю [12]; для демонстрованої СО - методика Т. Дембо - С. Рубінштейн в модифікації Т. Габріял [7]. Модифікація полягає в тому, що кожна шкала поділялась на сім рівновіддалених категорій, що забезпечує повніше визначення рівня самооцінки на відміну від використання п'яти чи дев'яти градацій поділу [8].
Якщо при порівнянні рівня реальної і демонстрованої СО розходження становило чотири і більше інтервалів, то їх співвідношення вважалось конфліктним. Тестування (для визначення стійкості СО)проводилося двічі з перервою у два - три тижні. СО вважалась стійкою, коли загальна та щонайменше три чверті парціальних СО були в межах одного - двох рівнів та не спостерігалося тенденції до перепадів у 3 - 4 рівні. Адекватність демонстрованої СО перевірялась порівнянням самооцінкових характеристик з експертними оцінками.
В експерименті брало участь 205 військовослужбовців, серед яких 65 не мали відхилень у поведінці (вони увійшли до першої групи) та 140 військовослужбовців з девіантною поведінкою (друга група). Для самооцінювання експериментальним шляхом було виокремлено 22 особистісні риси й характеристики, віднесені за сферою їх прояву до спілкування, поведінки та діяльності.
Аналіз співвідношення характеристик реальної і демонстрованої СО в групі без відхилень у поведінці показав, що таким військовослужбовцям притаманні узгоджені реальна і демонстрована СО. Їх на 74 % більше, ніж осіб з неузгодженою СО. Демонстрована СО розміщувалась в середньо-високому і, за окремими шкалами, у високому секторі, а реальні СО - в низькому і зрідка в середньо-низькому діапазоні. Конфліктність реальної і демонстрованої СО супроводжується стійким неадекватно завищеним самооціночним профілем.
Для виокремлення психологічних особливостей СО військовослужбовців з девіантною поведінкою проводилось порівняння рівня і стійкості реальної та демонстрованої самооцінок. Внаслідок аналізу їх співвідношення визначено дві підгрупи. До першої увійшло 25 % осіб, у яких демонстрована та реальна СО узгоджені. Вони або повністю співпадають, або ж наближаються одна до одної так, що різниця між ними, згідно з t-критерієм Стьюдента, несуттєва (р і 0,05). Профіль реальної та демонстрованої СО розміщується в середньому секторі. Зазначені тенденції підтверджуються і кореляційним аналізом з обчисленням коефіцієнта рангової кореляції Ч. Спірмена. Стійкі високі показники коефіцієнта кореляції встановлені для загальної СО (r=+0,87), для групи особистісних рис, пов'язаних із спілкуванням (r не менше +0,78), діяльністю (r не менше +0,46), поведінкою (r не менше +0,79).
При узгодженості реальної та демонстрованої СО загальна і майже три чверті парціальних демонстрованих СО, пов'язаних з спілкуванням та діяльністю, характеризуються адекватним рівнем. Неадекватно заниженими виявилась СО більшості особистісних рис, пов'язаних з поведінкою. Глибина розходжень становила в середньому 3,8±1,44 % і, згідно з t-критерієм Стьюдента, була суттєвою (р Ј 0,05). Встановлений рівень свідчить про сприяння узгодженості реальної і демонстрованої СО адекватному оцінюванню себе в зазначених сферах активності особистості.
Узгодженість реальної і демонстрованої СО супроводжується і стійкістю обох самооціночних профілів. Глибина зрушень між першим та другим тестуванням для показників реальної СО становила 2,5±0,08 %, а для показників демонстрованої СО - 2,8±0,09 % і в обох випадках була несуттєвою (використовувався t-критерій Стьюдента) .
До складу другої підгрупи ввійшли 75 % девіантів з конфліктними демонстрованою та реальною СО. Специфіка полягала в розходженні демонстрованої і реальної СО за 80 % шкал на чотири і більше рівнів. При високій та середньовисокій демонстрованій СО реальна СО була низькою і середньонизькою (р Ј 0,01). Самооціночний профіль мав такий вигляд: високим парціальним демонстрованим самооцінкою рис і характеристик, пов'язаних з діяльністю і спілкуванням, відповідали їх низькі реальні СО, а середньовисокі демонстровані парціальні СО особистісних рис, що проявляються в поведінці, супроводжувались відповідними середньонизькими реальними СО. Високій загальній демонстрованій СО відповідала середньонизька і низька реальна СО.
Конфліктність самооцінок пов'язана з незначними змінами рівня лише окремо взятих демонстрованих самооцінок. Реальна самооцінка характеризується стійкістю майже за кожною особистісною рисою. Глибина розходжень між першим і другим тестуванням не перевищувала 3-5 % і була несуттєвою за t-критерієм Стьюдента (р і 0,05). Конфліктність самооцінок супроводжувалась неадекватно завищеною демонстрованою самооцінкою. Особливо завищувались парціальні СО особистісних рис та характеристик, які в більшій мірі виявляються під час спілкування та діяльності (р Ј 0,01).
В результаті порівняння підгруп встановлено, що типовим для девіантів є конфліктне співвідношення реальної та демонстрованої СО. Респондентів з таким типом СО спостерігається на 50 % більше, ніж осіб з узгодженими реальною та демонстрованою СО. Профіль узгоджених між собою реальної і демонстрованої СО мав середній рівень - на відміну від високого і середньовисокого рівня характерного профілю демонстрованої СО і низького та середньонизького рівня, характерного профілю реальної СО при конфліктній самооцінці. Глибина розходжень між показниками демонстрованої СО в середньому становила 34,37±5,4 %, а між показниками реальної СО - 39,7±6,8 % виявилась суттєвою - згідно з t-критерієм Стюдента (р Ј 0,01). Як при конфліктній, так і при узгодженій будові
Loading...

 
 

Цікаве