WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Відображення питань автоматизації формування бібліотечних фондів - Курсова робота

Відображення питань автоматизації формування бібліотечних фондів - Курсова робота

доларів);
ў необхідний матеріал можна зразу ж роздрукувати на прінтері чи перенести на дискету, а не переписувати від руки;
ў інформація на нетрадиційних носіях швидше доходить до читача, при цьому заощаджується настільки дефецитний папір;
ў видання джерел інформації на CD-ROM дозволяє ефективно вирішити проблему додаткових тиражів, а у бібліотеках організовувати централізоване докомплектування.
При формуванні фондів аудіовізуальних матеріалів потрібно буде вирішити ряд суттєвих проблем. Компакт-диски потребують "додатку" - персонального комп'ютера та спеціального дисководу. Строк використання оптичних дисків з записаною інформацією - від 10 до 40 років. Тому їх необхідно періодично оновлювати. Важкою є проблема обліку цих матеріалів. При складанні сьогоднішніх державних стандартів з обліку й бібліографічного опису не приймалися до уваги особливості електронних та оптичних носіїв інформації, в результаті чого їх статистичний облік не відповідає дійсності.
При впровадженні довідкового обслуговування на основі електронних носіїв інформації нашим бібліотекам не слід винаходити свої форми, ігноруючи світовий досвід та багаточисельні міжнародні служби, вже доступні російським споживачам.
Певні складності пов'язані з удосконаленням структури фондів великих регіональних УНБ, що обумовлені появою в них перспективних форм носіїв інформації. У цій галузі спостерігається певна еволюція поглядів . Виділення фондів, що спеціалізовані по тим чи іншим принципам, розширить можливості використання всього документного зібрання головної бібліотеки регіону. Однак на структуру фондів різних УНБ значний вплив становлять місцеві умови: з одного боку, це ресурси, що маються, з іншого - характер інформаційних потреб користувачів. Діє й суб'єктивний фактор. Співпадаючи з власним розумінням доцільності, УНБ підбирають оригінальні варіанти структури фонду з різним ступенем дрібності ланок, що виділяються.
У сучасних умовах необхідний перегляд традиційної технології формування депозитаріїв. Головне - створення розподілених депозитарних фондів, відхід від традиційних уявлень про них як про концентровані сховища всіх видів документів. Це передбачає посилення довідково-інформаційної роботи, створення єдиної інформаційної системи, чіткої координації діяльності бібліотек. Посилюється роль бібліотек низової, районної ланки, в тому числі, у формуванні фондів місцевих малотиражних, періодичних й аркушевих видань. Необхідно використовувати як канал комплектування вторинний відбір документів з вже сформованих фондів, активно включитись у процес поточного комплектування. Вирішального значення набуває поміркована державна політика цільового фінансування регіональних УНБ - зональних депозитаріїв, а при необхідності їх капітального будівництва.
У межах Федеральної програми "Збереження й використання пам'ятників історії та культури, унікальних історико-культурних й природних територій музейних і бібліотечних фондів" (1993 - 1995) йшла підготовка серії путівників по бібліотекам та небібліотечним документним зібранням Росії. У наступні роки буде здійснюватись видання чотирьох випусків путівників,що охоплювали б бібліотеки Росії від найзначніших до бібліотек районного й міського рівнів й розкривали фонди, довідково-бібліографічний аппарат, послуги, що надаються (ця робота повинна й надалі фінансуватись в рамках федеральної програми).
Проведення комплексу заходів (консервація й реставрація видань, переведення на мікроносії історично цінної літератури, необхідний протипожежний захист, створення системи охорони фондів та ін.) дозволить забезпечити умови для більш активного їх використання на базі нових технологій, бо добре відомо, що доступ до фондів більш широкого кола користувачів вимагає посилення уваги до їх збереженності.
Особливо слід відмітити значення людського фактора. Крім бібліотечного професіоналізму необхідно враховувати ціннісно-моральні орієнтації осіб, що приймають управлінські рішення при комплектуванні, матеріальний добробут і моральне задоволення (в тому числі, потрібність професії бібліотекаря у суспільстві). Про актуальність проблеми і в той же час про її малу розробленість свідчать публікації, що епізодично з'являються .
Виходячи з матеріалів вибіркових спостережень, що ми маємо, можна зробити висновок, що особи, що приймають управлінські рішення у галузі комплектування бібліотек, забезпечення збереження фондів та їх доступності для користувачів, є спеціалістами досить високої кваліфікації.
Бібліотекам середньої управлінської ланки - заступники директорів, зав. Відділами та секторами - у більшості своїй мають стаж бібліотечної роботи від 21 року до 25 років й знаходяться у віці 43 - 47 років. Це люди зі сталим світоглядом, сформованою системою моральних настанов, що здатні приймати помірковані та зрілі рішення. До другої категорії управлінців відносяться спеціалісти "нової хвилі" з 11 - 15 річним стажем у віці 33 - 37 років. Частина комплектаторів мають крім бібліотечної, другу вищу освіту (університет чи педагогічний інститут) та, відповідно, володіють широким базисом у галузі культури. Названі фактори навіть в умовах змістовної строкатості книжкового потоку дають можливість кваліфікованого відбору документів у фонд. Однак в результаті поганого фінансування відбувається зуження фронту робіт по комплектуванню й обробці видань, що тягне за собою скорочення штатів. Іншою причиною втрати цінних кваліфікованих кадрів як серед управлінської ланки, так і серед рядових співробітників є вкрай низька заробітна плата. Непрестижність бібліотечної професії у суспільстві призвела до того, що випускники інститутів культури знаходять застосування своїм знанням й здібностям у інших галузях діяльності. Втечка кадрів каталізує утворення важковідновних прогалин у складі фондів, а відповідно, ставить певні бар'єри на шляху до створення повноцінного інформаційного суспільства.
І наостанок. Найближчим часом передбачається збільшення попиту бібліотек на методичне забезпечення управлінських рішень, що торкаються формування документних фондів на місцях. У зв'язку з цим необхідно підтримувати відповідні науково-дослідні розробки як базу оптимізації керівництва формуванням фондів.
Перехід радянської економіки на ринкові умови створює передумову запозичення досвіду інформаційних установ зарубіжних країн, що використовують маркетинг. Це повинно викликати інтерес не тільки у державних установ культури, якими є бібліотеки, але й у інших служб, які будуть працювати на принципах госпрозрахунку.
Сьогоднішня система організаціїрозповсюдження інформації як бібліотеками, так і іншими інформаційними установами, не відповідає світовим вимогам, що в свою чергу, не відповідає зростаючим потребам соціального, науково-технічного й культурного прогресу у СРСР. Адже тільки ЦНБ АН УРСР ім. В. І. Вернадського може використовувати базу даних ІНІСН АН СРСР; ще декілька Пристосовно до бібліотечної справи, дана концепція дозволить при відповідному моніторингу уникнути помилок визначення пріорітетних напрямків розвитку інформаційних
Loading...

 
 

Цікаве