WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Відображення питань автоматизації формування бібліотечних фондів - Курсова робота

Відображення питань автоматизації формування бібліотечних фондів - Курсова робота

літератури, призвели до зменьшення обсягів нових надходжень у бібліотеки всіх типів. Так, по ЦБ регіонів вони склали у 1994 р. (у середньому по Росії) 29 % від рівня 1981 - 1985 рр., при цьому з місцевих бібліотечних колекторів ЦБ отримали документів в 5 разів меньше й з ЦКНБ - в 4 рази меньше. З 1990 по 1994 р. приріст фондів ЦБ склав в средньому 1 %, причому спеціалісти на місцях відмічають в якості хронологічної "негативної" точки 1993 р. Загальне збільшення їх у державних бібліотеках з 880 млн. прим. у 1985 р. до 935 млн. прим. у 1994 р. відбулось в основному завдяки включенню колишніх профспілкових бібліотек у державну, муніципальну бібліотечну мережу (1991 - 1993). В той же час середні розміри фондів державних масових бібліотек (у розрахунку на одну) стабілізувалися й залишаються приблизно на рівні 15 тис. од.
У нових умовах не міг не змінитися підхід до списання літератури. У перебудовний и постперебудовний період бібліотеки отримали деяку свободу при очищенні фондів від видань, що застарілі або мало використовуються. В результаті з причини "застарілість за змістом" з ЦБ вибуло в средньому 46 % літератури, що на 11 % більше, ніж у 1981 - 1985 рр. Однак за ветхістю в тому ж році в середньому вибуло 25 % документів від загального списання, що на 5 % меньше, ніж у 1981 - 1985 рр.; майже наполовину скоротилося списання літератури, що мало використовується. Це пояснюється ненадійністю як комплектування новими надходженнями, так і докомплектування (через фінансові обмеження). Після деякого уповільнення (1990 - 1992) фонди регіональних УНБ знову почали швидко зростати й складають приблизно 145 млн. од. (за даними 1994 р.). Однак є небезпека поступового їх старіння у масових та наукових бібліотеках.
Найважливішим показником зацікавленості населення у суспільних фондах традиційно вважається кількість абонентів. Важке економічне становище у багатьох регіонах Росії призвело до рішення місцевої влади та керівників деяких підприємств та організацій про закриття бібліотек, що значно зменьшило в цілому по Росії кількість зареєстрованих читачів. Однак кількість абонентів в загальнодоступних державних бібліотеках (регіональних УНБ та ЦБС) майже не скоротилося, а в багатьох випадках навіть збільшилося завдяки притоку колишніх читачів технічних та профспілкових бібліотек, що були закриті (через недосконалість форм статистичної звітності мы утримуємось від посилань на опубліковані дані загальноросійської чисельності читачів й обмежимося спробою викласти загальну тенденцію ).
1993 - 1995 рр. для бібліотек стали часом стабілізації. Вони почали адаптуватись, освоювати нові взаємовідносини з суспільством, грати все більшу роль в культурній політиці. В 44 регіонах Росії відзначається рост кількості читачів, перш за все у Володимирській, Архангельській, Кемеровській, Свердловській областях. Особливо міцний интерес до суспільних фондів у молоді, учнів. Книговидача зросла в загальнодоступних державних бібліотеках всіх типів и склалала в 1994 р. коло 1,2 млрд. Причин багато: потреба населення у підвищенні кваліфікації та перекваліфікації, у освоєнні нових учбових програм; невідповідність зросту цін на книжкову продукцію та доходів населення та ін.
В ЦБ регионів відмічаеться збільшення основних показників, котре особливо помітно при глибокому хронологічному порівнянні. Так, в 1994 р. на 10 % більше, ніж в 1980 р. стала кількість абонентів і на 13 % - кількість відвідин. Звісно, другий показник відобразив добре відоме фахівцям зниження зафіксованих відвідин,що позначилися після 1985 р. й викликане тим, що послаблення вимог "згори" привело до змін в обліку. В совокупності обидва показники знаменують достатньо високий рівень збільшення читацького контингенту ЦБ регіонів. Цей відрадний факт викликає на практиці певні.труднощі Традиційно приоритетні для регіональних УНБ категорії - фахівці і вчені в наш час стали посилено цікавитися документальними ресурсами головної бібліотеки регіону. Аналогічні дані досліджень й по іншим типам бібліотек. За результатами опитування, проведеного Російською книжковою палатою у академічних центрах країни, у 1993 р. серед співробітників, що постійно користуються науковими виданнями, зверталися до послуг бібліотек 61 % (у 1991 р. - лише 11 %). Однак небачений до того наплив учнівської молоді робить проблематичним якісне й оперативне обслуговування читачів як одної, так і іншої категорії. Це змушує по-новому осмислити перспективи функціонування ОУНБ, зважуючи на місцях реальні можливості забезпечення різноманітних учбових запитів. Тенденція к приведенню обсягів і складу книжкових зібрань у відповідність з потребами населення, що все більш посилюється - основний позитивний підсумок першої половини 90-х рр.
Зараз на шляху вдосконалення бібліотечних фондів стоїть ряд, хоча й тимчасових, але достатньо потужних перешкод. Це недостатнє фінансування комплектування; непідготовленість внутрішньої технологічної та нормативної бази бібліотек до зменьшення розмірів надходжень й збільшення трудомісткості процесів комплектування; разпад національної системи депозитарного зберігання; неповнота нових надходжень у основні фонди найбільших національних бібліотек країни у звязку з запізнілою розробкою законодавства про обов'язкові примірники. Деякі спеціалісти вважають негативним фактором реструктуризацію видавничого потоку у змістовному, видовому та інших відношеннях. Ми з цим не згодні. Реструктуризація слугує явному покращенню її складу з точки зору масового споживача. Надходження літератури, що мало використовується у державні бібліотеки практично закінчилося, розширилися потенційні можливості вибору книжок, з'явилися альтернативні джерела комплектування.
Розглянемо всі вказані аспекти, по можливості, у технологічній послідовності процесів на шляху книги від видавництва до бібліотеки.
загальновідомо, що тільки належним чином сформований фонд в змозі забезпечити реальний доступ до книги, задовольнити інформаційні потреби різних соціальних прошарків суспільства. При цьому мова йде не тільки і не стільки про національні та інші великі бібліотеки, скільки про загальнодоступні регіональні, міські, районні й сільські. Нижче ми приводимо деякі дані аналізу тієї частини книжкового потоку, який є основою комплектування масових бібліотек (анализ проведений за скороченим комплектом друкованої картки РКП на книжки).
В загальному потоці галузевих та художніх видань середньорічний їх обсяг складає відповідно 49,2 % та 50,8 %, що в цілому корелює зі структурою книговидачі у загальнодоступних бібліотеках. По комплексу художньої літератури щорічно фіксується більше 1000 найменувань, що видані накладом до 100 тис. пр., та більше 1400 найменувань - накладом вище 100 тис. пр. Переоважає (56 %) наклад в інтервалі від 50 тис. до 100 тис. Лідирують тут недержавні видавництва. Їх частка складає 75 % репертуару літературно-художніх творів, а на державні - тільки 24 %. Цесприяє, на наш погляд, великій жанровій, тематичній й ідейній різноманітності репертуару. Однак тільки п'яту частину з видаваємої художньої літератури можна віднести до
Loading...

 
 

Цікаве