WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Складання й оформлення службових документів - Реферат

Складання й оформлення службових документів - Реферат

видання;
17 - гриф затвердження;
19 - заголовок до тексту (має чітко визначати коло питань, об'єктів та осіб, на якіпоширюються вимоги інструкції, й може входити в назву виду документа, наприклад, "посадова інструкція інспектору з обліку й реєстрації листів громадян", "ІНСТРУКЦІЯ з діловодства";
21 - текст;
- - позначка про те, що дана інструкція є додатком до розпорядчого документа (оформляють у разі потреби);
23 - підпис (підписує керівник підрозділу-розробника);
24 - гриф погодження (оформляють у разі потреби);
25 - візи (оформляють у разі потреби);
28 - позначка про виконавця (оформляють у разі потреби).
Текст інструкції викладають у логічній послідовності й групують за розділами, кожний з яких має становити завершену частину Документа. Текст має бути коротким, точним, зрозумілим (оскільки інструкція - це документ, що призначається для постійного користування), директивного характеру, тому в ньому доцільно використовувати чіткі формулювання зі словами: "повинен", "слід"; "необхідно", "не допускається" тощо.
Інструктивний характер мають також рекомендації, методичні рекомендації, методичні вказівки та інші подібні документи.
У комплексі організаційних документів підприємств (організацій, установ) особливе місце належить посадовим інструкціям.
На підставі посадової інструкції розробляють трудовий договір (трудовий контракт) із працівником. Трудовий договір (трудовий контракт) і посадову інструкцію використовують у разі виникнення конфліктних ситуацій між роботодавцем та працівником.
Посадову інструкцію (дод. 11) розробляє інспектор відділу кадрів чи інший спеціаліст, який відповідає за роботу з кадрами, обов'язково погоджує з юрисконсультом і подає на затвердження керівникові підприємства (організації, установи). Всі зміни до посадової інструкції вносяться з відповідного наказу (розпорядження) по підприємству (організації, установі).
У посадовій інструкції обов'язково мають бути такі розділи:
1 Загальні положення (Зазначають сферу діяльності працівника, порядок його призначення на посаду та звільнення з неї, порядок заміщення працівника в разі його тимчасової відсутності, вимоги щодо кваліфікаційної підготовки, підлеглість працівника, коло посадових осіб, які підпорядковуються даному працівникові. Наводиться також перелік нормативних документів, якими працівник повинен керуватися в своїй роботі.)
2 Функції
3 Посадові обов'язки
4 Права
5 Відповідальність
Як доповнення до основних розділів посадової інструкції може додаватися розділ, у котрому регулюються трудові відносини між посадовими особами (визначається коло службових зв'язків, порядок подання звітної інформації тощо).
Посадові інструкції зберігають протягом трьох років після заміни новими.
ПРАВИЛА
ПРАВИЛА - це службові документи організаційного характеру, в яких викладаються настанови, норми або вимоги, що регламентують певний порядок якихось дій, поведінку тощо.
За формою й змістом правила подібні до інструкцій; іноді вони становлять їхню складову частину (наприклад, "Правила оформ-ення вихідних документів", "Правила обліку й реєстрації " стів громадян" входять до "Інструкції з діловодства"). Оформляють правила на загальних або спеціальних бланках формату A4. Доцільно використовувати бланки з кутовим розташуванням постійних реквізитів, оскільки має бути гриф затвердження.
- РЕКВІЗИТИ ПРАВИЛ:
10 - назва виду документа (ПPАВИЛА);
11 -дата;
12 - індекс;
14 - місце видання;
17 - гриф затвердження;
19 - заголовок до тексту (може поєднуватися з назвою виду документа);
21 - текст (може складатися з розділів, підрозділів, пунктів, під-пунктів);
23 - підпис;
24 - гриф погодження (оформляють у разі потреби на другому примірнику);
25 - візи (оформляють у разі потреби на другому примірнику);
28 - позначка про виконавця (оформляють у разі потреби на другому примірнику).
Правила обов'язкові для виконання кожним, кого вони стосуються, тому їх можна віднести до правових документів.
Так, "Правила внутрішнього трудового розпорядку" (дод. 12) мають на меті зміцнення трудової й виконавської дисципліни, правильну організацію праці та відпочинку, повне й раціональне використання робочого часу, підвищення якості й продуктивності праці. Вони обов'язкові для виконання всіма працівниками підприємства.
Правила (витяг із правил) мають вивішуватися на видному місці, тому допускається художнє оформлення їх.
СЛУЖБОВІ ЛИСТИ
СЛУЖБОВІ ЛИСТИ належать до основних засобів обміну інфор-мацією між підприємствами, організаціями, установами, фірмами. На них припадає чимала частина вхідної й вихідної документації.
Є різні види службових листів: o інформаційні; o рекламні; o листи-запрошення; o супровідні; o листи-повідомлення; o листи-підтвердження; o листи-нагадування; o гарантійні; o ініціативні, o листи-відповіді; o листи-прохання та ін.
Працівники служби документування повинні намагатися скорочувати обсяг документообігу, тобто кількість документів, що надійшли до організації й створені нею за певний період, а отже, обгрунтовано братися за складання документів цієї групи. Службові листи рекомендується оформляти лише тоді, коли неможливо вирішити питання в усному спілкуванні - очно чи телефоном.
Виклад тексту службового листа має бути лаконічним, послідовним, переконливим і коректним. Факти й події слід висвітлювати об'єктивно, всі аспекти розглядуваного питання викладати зрозуміло, стисло, але достатньою мірою повно. В службових листах допускається також порушувати кілька питань. Проте слід ураховувати, що такі листи доводиться обробляти набагато довше. Тому все ж доцільніше оформити кілька листів. Декілька питань в одному листі можна порушувати тоді, коли вони взаємопов'язані.
Текст листа, як правило, складається з двох логічно пов'язаних частин: вступної та основної. У вступній частині зазначають факти, події, обставини, що спричинили написання листа, а також посилаються на факти, документи, дати нормативних чи інструктивних матеріалів. Наприклад:
В основній частині тексту листа викладають його головну мету у формі пропозиції, відмови, гарантії, зауваження, висновків тощо. Наприклад:
Залежно від призначення службового листа й від того, на чому -ОГО автор хоче сконцентрувати увагу адресата, порядок розташування логічних частин тексту може бути різним.
Якщо враховувати невпинне зростання потоку інформації, то для активізації її сприйняття рекомендується починати текст службового листа з основної частини, а докази й підстави викладати нижче.
Службові листи з нескладних питань, що були обговорені заздалегідь, можуть містити лише основну частину. Наприклад:
Службові листи надсилають, аби спонукати адресата до дії, роз'яснити йому щось, переконати його в чомусь. Це
Loading...

 
 

Цікаве