WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Ділова дискусія. Культура проведення суперечки. - Реферат

Ділова дискусія. Культура проведення суперечки. - Реферат

Якщо Ви програли суперечку, якщо керівник так і не зрозумів Ваших доводів, визнайте це, не озлобляючи, але не утрачаючи свого "Я". Якщо Ви почнете сердитися, демонструвати своє явне незадоволення результатом обговорення, це може привести до розриву відносин і до відчуженості з боку керівника.

Ну а якщо Ви "виграли" суперечку, будьте скромні й спокійні, не радійте по даному приводу. Не вставайте в позу – "Я ж говорив Вам". Краще висловіть вдячність керівнику за те, що він Вас вислухав, зрозумів і прийняв Ваше речення.

А.Петренко у своїй роботі "Безпека в комунікації ділової людини" приводить наступні практичні рекомендації із правил відстоювання своєї точки зору, по техніці переконання партнера.

  1. Оперуйте простими, ясними і точними поняттями.

  2. Ведіть аргументацію коректно стосовно партнера:

  1. відкрито і відразу визнайте правоту партнера, якщо він правий;

  2. продовжуйте оперувати тільки тими аргументами й поняттями, що вже прийняті Вашим партнером;

  3. спочатку відповісти на аргументи партнера, а вуж потім тільки приводите свої власні;

  4. у будь-якій ситуації зберігайте ввічливість.

  1. Враховуйте особистісні особливості Вашого партнера:

  1. націлюйте Вашу аргументацію на цілі й мотиви партнера;

  2. намагайтеся уникати простого перерахування фактів і аргументів, краще покажіть їхньої переваги;

  3. використовуйте тільки зрозумілу партнеру термінологію;

  4. порівнюйте темп і насиченість Вашої аргументації з особливостями її сприйняття Вашим партнером.

  1. Намагайтеся як можна наочніше викласти партнеру свої ідеї, розуміння, докази, не забуваючи при цьому стратегії й модальності партнера.

  2. Помнете про те, що зайво докладна аргументація, "розжовування" для партнера Вашої ідеї, може викликати різке неприйняття з боку партнера, а пару яскравих доводів, порою, досягає більшого ефекту.

  3. Використовуйте спеціальні прийоми аргументації:

Метод перелицювання. Поступове підведення партнера до протилежних висновків шляхом поетапного простежування процедури рішення проблеми разом із ним.

Метод "Салямі". Поступове підведення партнера до повної згоди з Вами шляхом одержання від нього згоди спочатку в головному, а потім у необхідних для повної згоди подробицях.

Метод розчленовування. Поділ аргументів партнера на невірні, сумнівні і помилкові з наступним доказом неспроможності його загальної позиції.

Метод позитивних відповідей. Ваша розмова з партнером будується таким чином, щоб він на Ваші перші питання відповідав: "Так...Так...". У наступному йому буде набагато простіше погоджуватися з Вами і по більш істотних питаннях.

Метод класичної риторики. Погоджуючись із висловленням партнера, Ви раптово спростовуєте всі його докази за допомогою одного сильного аргументу. Цей метод особливо гарний, якщо партнер занадто агресивний.

Метод уповільнення темпу. Навмисне уповільнення проказування вголос найбільш слабких місць в аргументації партнера.

Метод двосторонньої аргументації. Ви вказуєте партнеру як сильні, так і слабкі місця того, що Ви пропонуєте. Такий метод найкраще застосовувати при дискусії з інтелектуальним партнером.

  1. Вчасно робіть узагальнення й висновки за результатами проведеної дискусії.

Принципи ведення суперечки

Мова йтиме про найважливіше з того, чим потрібно опанувати: про принципи ведення суперечки, які:

  1. дозволять краще підготуватися до ведення суперечки;

  2. організують і мобілізують Вас на перемогу в суперечці;

  3. дозволяють логічно правильно аргументувати і послідовно відстоювати свою позицію;

  4. учать враховувати достоїнства і бути терпимим до недоліків ваших опонентів;

  5. орієнтують Вас на використання своїх достоїнств і подолання своїх недоліків.

Отже, про які принципи варто пам'ятати в процесі дискусії-суперечці?

Принцип попередньої підготовки до ведення суперечки. Відповідно до цього принципу попередня підготовка до ведення суперечки дозволяє вам не тільки мобілізуватися, але і багато чого обміркувати і навіть змоделювати найбільш імовірний хід дискусії-суперечці, зробити деякі "заготівлі", зібрати й осмислити деяку вихідну інформацію.

Принцип терпимого відношення до інакомислячого.Сутьпринципу полягає в тім, що протилежна сторона, так само, як і ви, має право на свою думку. Вона так само, як і ви, прагне до істини, але процес ії пошуку повинний бути коректний по обидва боки.

Принцип послідовного аналізу альтернатив. Суть цього принципу полягає в тім, що практично будь-яка проблема чи задача мають, як правило, кілька можливих підходів, способів рішення. Однак не всі підходи, способи рішення проблем є в однаковій мірі оптимальними. Уже два різних способи в залежності від умов, цілей, засобів можуть служити істині в різному ступені.

Більш того, розгортаючи, аргументуючи той чи інший підхід, ми часто в самому процесі пошуку істини допускаємо істотні прорахунки й помилки. Те ж саме відноситься і до наших опонентів. От чому ми висуваємо принцип послідовного аналізу альтернатив у процесі ведення спора.

Принцип коректного ведення спора. Це один з основних принципів ведення споров, переговорів, що полягає в тім, що чим коректніше будуть Ваші судження й дії, тим у вас більше шансів на гідну перемогу над супротивником, опонентом.

Принцип "відсторонення" у процесі ведення спора. Давно помічено, що суперечку виграє не тільки той, хто є найерудованіший і аргументованіше говорить, але саме той, хто, як би зі сторони спостерігаючи за ходом дискусії-суперечці, бачить усе що відбувається в цілому і здатний по ходу коректувати свої недоліки й промахи, піднятися над особистими інтересами і перебороти психологічні бар'єри. Відсторонення означає зненацька новий напрямок суджень і дій, що використовується яким-небудь з учасників суперечки, як людиною оригінальним і творчої.

Принцип подолання психологічних бар'єрів у процесі ведення спора. Суть цього принципу полягає в тім, що існує цілий ряд помилкових внутрішніх установок, станів, без подолання яких ефективність вашої аргументації знижується. Це може бути, наприклад, установка на те, що протилежна сторона краще підготовлена, чим ви, і тому сильніше вас. Чи, наприклад, страх виглядати гірше, ніж ваш опонент, уже сам по собі стримує і ховає ваші судження й дії.

Принцип поетапного просування до істини. Суть цього методу полягає в тім, що ефективність ведення спора й просування до істини напряму залежить від того, наскільки чітко вичленяються і позначаються фази, етапи ведення спора, альтернативні підходи до рішення проблеми і кожна з альтернатив чітко висуває свої аргументи "за" і "проти" того чи іншого підходу до рішення проблеми.

Принцип поетапного просування до істини в процесі ведення спора припускає наступні стадії:

  1. Вставне інформування. Ведучий, організуючу дискусію, ініціатор зустрічі зацікавлених сторін інформує учасників про проблему, цілі і саму ситуацію, що породила дискусію-суперечку.

  2. Аргументація сторін. Кожна зі сторін, що має свою позицію, свою точку зору на рішення проблеми, висловлює й аргументовано відстоює свою точку зору.

  3. Опонировання, критичні судження. Кожна зі сторін, що сперечаються, виступає по відношенню друг до друга як опонента, висловлює критичні судження, сумніви, відстоюючи свою позицію.

  4. Активне протиборство сторін. Продовження дискусії, спора, пошук додаткових аргументів і прихильників, підключення всіх бажаючих взяти участь у споре. Контраргументація й зіставлення альтернатив.

  5. Пошук компромісних варіантів рішення проблеми. На цьому етапі кожна із протиборчих сторін повинна піти на прийнятні поступки. Частковий відхід від своєї позиції, ії активний перегляд. Аналізуються й зіставляються всі можливі варіанти рішення проблеми.

  6. Пошук прийнятного рішення. Іде активний пошук і узагальнення всього конструктивного, позитивного, що було висловлено в процесі дискусії/суперечки, відслідковуються точки дотику, зближаються позиції, виробляються взаємоприйняті рішення.

  7. Завершення суперечки, узагальнення результатів. На цьому етапі підводяться підсумки суперечки, резюмуються результати, констатується, що досягнуто і якою ціною.

Принцип поваги особистості опонента. Суть цього принципу полягає в тім, що дійсна воля думок, суджень припускає високу культуру ведення дискусій і споров. А для цього, як мінімум, необхідно поважне відношення до інакомислення, тобто опонента. Думкам, судженням повинні протиставлятися більш переконливі, більш доказові судження і думки і ні в якому разі не образливі випади.

Принцип аргументованої конструктивної критики. Суть цього принципу полягає в тім, що критикуючи точку зору, протилежну вашої, не можна обмежуватися тільки цим, необхідно висловити свої конструктивні речення, нові підходи чи способи рішення проблеми. Іншими словами, критика повинна містити в собі не голе заперечення, але і конструктивні речення, альтернативи.

Список літератури

  1. Алякринский Б. С., "Общение и его проблемы".-М.:Прогресс, 1982.

  2. Андреев В. И., "Конфликтология (Искусство спора, ведения переговоров, разрешения конфликтов)".-М.:Фактор, 1995.

  3. Булыгина А., "Этика делового общения".-Новосибирск:Тубус, 1995.

  4. Дейл Карнеги, "Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей".-М.: Центр "Русская тройка", 1990.

  5. Дэна Даниэль, "Преодоление разногласий. Как улучшить взаимоотношения на работе и дома".-СПб.:Нева, 1994.

  6. Кузин Ф., "Культура делового общения".-М.:Прогресс, 1996.

  7. Поварнин С.И., "Спор:о теории и практике спора"-СПб.:Библиополис, 1996.

Loading...

 
 

Цікаве