WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Клопотання - Реферат

Клопотання - Реферат


Реферат на тему:
Клопотання
Мета заняття: отримати знання про процес клопотання.
Короткий зміст теми заняття:
процес клопотання
методика підготовки звернення за допомогою
переконання донора про допомогу
планування церемонії вручення допомоги.
Клопотання - це безпосереднє прохання допомоги та її отримання.
Прохання є найвищою точкою, вершиною, до якої спрямована вся пiдготовча робота бiблiотеки та з якої витiкають усi позитивнi моменти. Вмiння переконати, довести необхiднiсть допомоги, визначити прiоритети є вирiшальними. В залежностi вiд можливостей донора розробляється методика роботи з ним. В Америцi визначається рейтинг донора, тобто його потенцiйнi фiнансовi можливостi. Але це ще тiльки здатнiсть, але не схильнiсть. Можливiсть та бажання дати пожертву виробляє прохач, який добре обiзнаний з фiнансовим становищем донора i визначає попередньо можливу суму пожертви, яка в бесiдi може бути змiнена. Певною мiрою прохач виступає як консультант з оподаткування та планування капiталовкладень. Вiн повинен умiти вiдповiдати на основнi запитання i знати, коли вичерпується його обiзнанiсть та коли потрiбно запросити юриста, щоб довести вигiднiсть допомоги i здiйснити вiрне юридичне оформлення допомоги.
Для потенцiйного донора гарний прохач, хоча спершу є сторонньою людиною, у подальшому стає поважним порадником та другом, який говорить його мовою та розумiє, що вiддати значну частину свого багатства само по собi є мистецтвом зi складними естетичними, моральними та фiлософськими аспектами, не рахуючи чисто фiнансових.
Переконання донора в вигiдностi допомоги саме для нього, добра аргументованiсть є вирiшальними для прийняття рiшення про допомогу.
При зверненнi до українських донорів бібліотекарі враховують, що 4% прибутку, переданi на культуру, знiмаються з суми податку на прибуток, а головне, що вiн може передати цi кошти не безадресно, а знати конкретно, як вони витраченi. Треба пам'ятати, що ми маємо справу з конкретними людьми, а вони для прийняття рiшення про допомогу потребують переконливої мотивацiї.
Не бажано просити кошти на бiблiотеку взагалi, а необхiдно обгрунтовувати конкретну програму або тi кроки, якi бiблiотека вважає першочерговими, якi сприятимуть полiпшенню її роботи i якi будуть важливими для читачiв та суспiльства в цiлому.
Вiд чiткостi i конкретностi, на що просити грошi, залежить рiшення про їх видiлення.
Звернення може бути безпосередньо при бесiдi з донором, а може бути у письмовому виглядi. В першому випадку треба детально пiдготуватися до бесiди, продумати всi аргументи, мотивацiю допомоги i методи переконання донора. В другому випадку до пiдготовки листа-звернення треба пiдходити також дуже серйозно.
Ретельно треба продумати форму звернення, в якому нiколи не просити тiльки для бiблiотеки, а вiднайти аргументи i показати, що це важливо для всього суспiльства. Також бажано продумати, на що конкретно необхiдна допомога, людина повинна знати, на що пiдуть грошi.
Деякi важливi моменти: лист повинен бути коротким, лаконiчним, конкретним, велике значення має i його оформлення. При наявностi комп'ютерної технiки, лазерного принтеру бажано їх використовувати при пiдготовцi листа. Кожен лист повинен бути зверненим до конкретної особи.
Процес клопотання в мiжнароднi фонди вимагає рiзного пiдходу. В залежностi вiд їх вимоги деякi фонди оголошують програми з конкретним строком подання заявок з визначеною формою-подання. Iншi фонди передбачають спочатку зустрiтися або поговорити по телефону з тим, хто буде подавати заявку. Бiльшiсть фондiв вiддає перевагу поданню спочатку листа-запиту з коротким викладенням проекту i описом заявника. Якщо невiдомо, як звертатися, то треба подзвонити у фонд i пояснити суть проекту, пiдготувати i провести зустрiч з представниками фонду, якщо це неможливо, направити до фонду лист-запит з коротким описом проекту та бiблiотеки.
Найбiльш розповсюдженим є лист-звернення. Вiн короткий (1-3 сторiнки) i пояснює, чому саме звертаються до даного фонду, аргументує необхiднiсть проекту i сутнiсть проблеми, яку вiн вирiшує, характеризує мету проекту, його результати, методи виконання та кошторис, а також доводить спроможнiсть бiблiотеки виконати проект, її кадровий потенцiал i коротко характеризує бiблiотеку. Лист-звернення або попередня розмова з вiдповiдальним за бiблiотечнi програми передбачає створення зацiкавленостi у нього в органiзацiї, з ним пiдтримується постiйний зв'язок в ходi подання, розглядання та, можливо, i затвердження проекту.
Навiть в разi непiдтримки проекту з'ясовуються причини вiдмови та визначаються всi прорахунки, щоб у наступному проектi уникнути попереднiх помилок. Постiйний зв'язок з координатором бiблiотечних програм дає змогу органiзацiї в майбутньому стати вiдомою, тобто збiльшує її шанси на успiх.
Кульмiнацiйним моментом роботи з мiжнародними фондами є складання заявки (проекту) на отримання гранту. Найголовнiшим є визначення iдеї, яка б спiвпадала з прiоритетами фонду, вирiшувала б не тiльки проблеми бiблiотеки. Бiльшiсть фондiв, вкладаючи грошi, передбачають якусь вигоду для своєї держави, тому акцентувати треба на вирiшеннi суспiльних проблем, розширеннi доступу до iнформацiї, в т.ч. для науковцiв держави, яка надає допомогу. Наприклад, подано 2 проекти: по створенню в бiблiотецi автоматизованої бази даних читачiв i виданню пластикового квитка з штрих-кодом i по пiдключенню бiблiотеки до мережi Інтернет зі своєю web-сторiнкою або зi своїм web-сервером. У другого проекта бiльше шансiв на успiх, бо вiн сприяє iнформацiйнiй iнтеграцiї, а у першого - менше, бо вирiшує проблеми тiльки окремої бiблiотеки.
Написання проекту - це своєрiдне мистецтво, але є деякi загальнi моменти, якi треба враховувати.
Як при поданнi заявки в фонд, так i при зверненнi до органiзацiй або приватних осiб, важливим моментом є наполегливiсть. Рiдко хто дає грошi зразу. Треба багато звернень до одного донора, повторення їх через певний час. В Америцi говорять, що бiльшiсть людей приймає рiшення про допомогу тому, що їм набридають.
До переконання про необхiднiсть допомоги треба пiдходити iндивiдуально, враховуючи всi попереднi вiзити, детально продумати i знайти влучний момент. Не всi звернення є результативнi, в США на 3-4 клопотання можлива одна допомога. Просять завжди бiльше, нiж можливо реально отримати.
Чому, коли донор може та має бажання дати, потрiбно стiльки таланту для того, щоб зробити його готовим дати? Це залежить вiд оволодiння мистецтвом збирання коштiв на благодiйнi справи, вiд пiдготовленостi кадрiв.
Пiсля згоди донора настає етап передачi допомоги. Треба зробити так, щоб донор це запам'ятав, що спонукатиме його до наступної допомоги.
В США пiдходять до прохання про субсидування капiталом таким чином. Це не рутинне передавання пiдносу або збiр чекiв, а чутлива демократична церемонiя - двостороннє спiлкування, кiнцевою метою якої є збiр коштiв. Проте вонавважається невдалою, якщо цим обмежується, якщо не вдається встановити та закрiпити, посилити тiсний зв'язок мiж бiблiотекою та донором.
Процес отримання допомоги детально продумується в залежностi вiд спонсора i виду допомоги. Вручення можна органiзувати на якомусь зiбраннi бiблiотеки або заходi, який проводиться в її cтiнах, у святковiй обстановцi з запрошенням преси тощо. Це буде першим кроком до наступного етапу.
Рекомендована лiтература:
1. Башун О.В. Вплив маркетингу і фандрейзингу на трансформацію бібліотек / Наук. ред. В.С. Білецький, докт. техн. наук. - Донецьк: УКЦентр, 1999. - 204с. - підручник до курсу
2. Башун О.В. Фандрейзинг або мистецтво збирання коштів: Наук.-метод. рекомендації бібліотекам / Донец. ОУНБ; Ред. Ю.О. Лебедєва. - Донецьк. - 1998. - 103с.
3. Дригайло В.Г., Башун Е.В., Волынец В.Н. Основы управления библиотекой высшего учебного заведения. - К.: Политехника, 2001. - 389с.
4. Башун О.В. Маркетинг і фандрейзинг в бібліотеках: Бібліогр. покажч. / Донецька ОУНБ - Донецьк, УКЦентр. - 2000. - 58с.
Loading...

 
 

Цікаве