WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Методика додаткового фінансування - Реферат

Методика додаткового фінансування - Реферат

час проведення щорiчного обласного тижня бiблiотек до читачiв звертаються з проханням приносити прочитанi, непотрiбнi книги, журнали, газети. Це допомагає також сiльським бiблiотекам, якi не в змозi передплатити навiть одну газету.
Бiблiотеки за кордоном отримують з приватних колекцiй багато книжок. Збирання не потрiбних читачам книжок та їх розпродаж в бiблiотеках є вiдчутною допомогою. На жаль, в Українi проведення подiбних розпродажiв не розповсюджено.
Значним джерелом поповнення своїх фондiв для бiблiотек є зв'язки з українською дiаспорою, бо саме вона зацiкавлена в допомозi Українi i робить все, щоб зiбрана лiтература або приватнi колекцiї передавались бiблiотекам i приносили якнайбiльше користi. Якщо ранiше українська дiаспора надсилала книжки здебiльшого Товариству "Просвiта" або iншим українським органiзацiям, то тепер практика показує, що книжки надсилаються до бiблiотек, де вони використовуються ефективнiше. Прикладiв допомоги української дiаспори книжками бiблiотекам України багато, тому в деяких бiблiотеках створенi вiддiли зарубiжної українiки.
В Донецькiй ОУНБ вiдкриті Біблiотека канадсько-українського центру, для якого надiслано 13000 книжок, зiбраних Товариством Канадськi Приятелi України (м.Торонто), сектор українознавства, де колекцiя зарубiжної українiки налiчує 7000 книжок, надiсланих українською дiаспорою Америки та Канади. З метою отримання такої кiлькостi лiтератури бiблiотека проводить велику роботу по налагодженню та розширенню зв'язкiв з дiаспорою.
При впровадженнi автоматизацiї бiблiотек становиться актуальним отримання у подарунок технiчних засобiв: комп'ютерiв, магнiтофонiв, телевiдеотехнiки, копiювальної технiки тощо. Здебiльшого технiку можна отримати вiд рiзноманiтних мiжнародних фондiв. З таким проханням можна звернутись до мiсцевої влади, ретельно продумавши систему обслуговування влади, щоб довести їй вигiднiсть комп'ютеризацiї бiблiотеки. Технiку можна просити у рiзних спонсорiв та мiсцевих органiзацiй, якi модернiзують свої пiдприємства i можуть передати не потрiбну їм технiку бiблiотецi. Але для цього треба шукати такi пiдприємства i розширювати коло "Друзiв бiблiотеки". Донецька ОУНБ отримує технiку вiд тих, хто орендує в неї примiщення, або вiд тих, з ким спiвпрацює, у подарунок на ювілеї та різні свята.
В Америцi розповсюджено також будiвництво примiщень бiблiотек на кошти меценатiв, спонсорiв. Наприклад, технiчний бiблiотечно-iнформацiйний центр Грейнджера в Iллiнойському унiверситетi побудовано сином на честь свого батька: таким чином вiн увiчнює його пам'ять. В Українi поки що таких прикладiв немає, але якщо б зайнятись цим питанням i плiдно пошукати, то, можливо, за рахунок декiлькох спонсорiв i можна було б побудувати бiблiотеку або зробити її ремонт. Так, наприклад, в мicькiй бiблiотецi iм. Лесi Українки м.Києва ремонт зроблено за рахунок спонсорiв. Такi приклади є в iнших бiблiотеках.
Актуальним сьогоднi для бiблiотек є i допомога деяких фахiвцiв, якi витрачають свiй час. Це можуть бути громадськi об'єднання при бiблiотецi, рiзноманiтнi консультативнi пункти - юрист, лiкар, косметолог тощо. Сьогоднi, як правило, в бiльшостi заходiв бiблiотеки приймають участь люди, якi не отримують грошової винагороди, а спiвпрацюють для того, щоб допомогти виконанню освiтньої, iнформацiйної, просвiтницької функцiй бiблiотеки.
В дiяльностi бiблiотеки виникає багато таких дiлянок роботи, що тiльки допомога окремих спонсорiв, органiзацiй дозволяє провести на високому рiвнi захiд, вiдремонтувати технiку, iншi начебто дрiбницi, але з яких i складається робота бiблiотеки. Так, можна знайти спонсора для друкування своїх матерiалiв, бо сьогоднi самостійна видавнича дiяльнiсть бiблiотек майже неможлива. Ремонт комп'ютерної технiки, примiщень, оправа книжок, проведення презентацiй, конференцiй можливі із залученням спонсорiв.
Останнiй етап iдентифiкацiї - конкретне визначення кола тих, хто може допомагати бібліотеці. Це найскладнiший момент, тому що потребує вмiння аналiзувати, вiдшукувати тих, хто може допомагати. Розпочинається ця робота зi створення картотеки потенцiйних донорiв. Причому її важливо розподiлити на мiсцевi органiзацiї i фiрми, мiжнароднi благодiйнi фонди та рiзнi органiзацiї, приватнi особи. По кожнiй категорiї треба конкретно визначитись.
Бiблiотека, яка хоче отримувати благодiйну допомогу, проводить аналiз пiдприємств, фiрм свого регiону з метою визначення i вiдбору тих, хто може допомагати.
Бiльшiсть великих пiдприємств, фiрм, компанiй мають спецiальний бюджет на благодiйнiсть. Завдання бiблiотеки - вчасно звернутися та переконати, що допомогти треба саме їй, вивчити комерцiйнi цiлi компанiй i корпорацiй i шукати обопiльну зацiкавленiсть. Крiм того, багато коштiв компанiями видiляється на рекламу. Шляхи, щоб взяти цi кошти, різноманітні.
Аналiз свого оточення, регiону дасть можливiсть визначити найбiльшi пiдприємства, новi пiдприємницькi структури, банки тощо. Детальний аналiз мiсцевих довiдників, газет, статистичних збiрників допоможе виявити, хто вже займається благодiйництвом, рекламує свою дiяльнiсть, має великі прибутки тощо.
Для пошуку фондiв i органiзацiй можна використовувати мережу Iнтернет, довiдники, безпосередньо контактувати з фондами, щоб знати про оголошенi конкурси. Сьогоднi iснує декiлька органiзацiй, якi кумулюють iнформацiю про рiзнi фонди, дають поради i консультацiї по пiдготовцi проектiв, видають журнали, довiдники: Центр Фундацiй (найбiльшийв свiтi iнформацiйний центр про дiяльнiсть фондiв, Нью-Йорк), Інформацiйне Агентство США (USIA, Вашингтон), Європейський Центр Фондiв (Брюссель), Фонд "Еврiка" (Польща) тощо.
Розглянемо існуючу класифікацію донорів і фондів.
Донорами можуть бути державнi установи рiзних країн, мiжнароднi органiзацiї, приватнi благодiйнi фонди, комерцiйнi структури, релiгiйнi, науковi та iншi громадськi некомерцiйнi органiзацiї, а також приватнi особи. Здебiльшого бiблiотеки мають справу з фондами рiзних типiв i цiлими державними програмами.
Фондом вважається недержавна некомерційна організація, яка володіє первинним капіталом (або вкладом), якою керують попечителі і директори, яка надає підтримку або допомогу в благодійній, освітній, культурній, релігійній та інших видах діяльності, що приносить користь громадськості, та фінансує в першу чергу інші некомерційні організації.
Державнi донори - державнi установи, якi отримують кошти з бюджету своєї держави. Наприклад, Агентство по мiжнародному розвитку США (USAID); Інформацiйне Агентство США (USIA), Нацiональний iнститут здоров'я США та iнші.
Це найбiльш бюрократичнi i вимогливі донори. Їх програми i допомога завжди нацiленi на вузько визначене коло потенцiйних заявникiв, а вимоги до оформлення заявок i звiтностi найбiльш суворi. Часто такi донори орiєнтуються переважно на громадян своєї держави i не фiнансують iноземцiв. Але в деяких випадках вони надають гранти iноземним заявникам не їм безпосередньо, а через органiзацiю-посередника, яку назвемо "напiвприватний" донор.
"Напiвприватнi" донори - громадськi органiзацiї, якi отримують кошти вiд державних донорiв i здiйснюють їх розподiл по органiзацiям-заявникам. Наприклад, IREX - Мiжнародна Рада наукових дослiджень та обмiнiв, Фонд "Євразiя" та iншi. Сюди ж
Loading...

 
 

Цікаве