WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Методика додаткового фінансування - Реферат

Методика додаткового фінансування - Реферат

свiдчить про плiдну працю. Не багато бiблiотек України мають таку кiлькiсть пiдтриманих проектiв. Розроблено новий проект "Вiртуальна бiблiотека Донбасу", який подано для пiдтримки.
Завдяки фондам бiблiотекарi Донецької ОУНБ мають змогу навчатись за кордоном, пiдвищувати квалiфiкацiю, вiдвiдувати мiжнароднi конференцiї, семiнари. Спiвробiтник бiблiотеки пройшла дворiчний курс навчання на магiстра в Остинському унiверситетi штату Техас при фiнансовiй пiдтримцi IREX. Можливiсть вiдвiдати Мiжнародну конференцiю "Українсько-американське бiблiотечне спiвробiтництво" в Iллiнойському унiверситетi в Урбанi-Шампейн автору було надано Донецьким регiональним вiддiленням МФВ. Стажування в Будапештi завiдувача вiддiлу автоматизацiї теж пiдтримано МФВ, а тримiсячне стажування в Iллiнойському унiверситетi профiнансовано IREX.
Нині в бiблiотецi видiлено штатну одиницю для пошуку фондiв i роботи з ними. На базi бiблiотеки створено iнформацiйно-консультативний центр фандрейзингу, який розповсюджує серед своїх абонентiв iнформацiю про фонди i рiзнi конкурси, надає консультації.
Практика залучення коштiв з рiзних фондiв в бiблiотеках Америки досить велика. В деяких бiблiотеках у вiддiлах розвитку є структурний пiдроздiл, який зосереджує увагу на роботi з фондами.
В Українi також створено багато благодiйних фондiв - мiсцевих, всеукраїнських i мiжнародних благодiйних органiзацiй України. Це Лiга Українських Меценатів, Мiжнародний Благодiйний Фонд захисту та сприяння розвитку бiблiотек тощо. Для використання Закону України "Про благодiйництво та благодiйнi органiзацiї" уряд утвердив "Положення про порядок державної реєстрацiї благодiйних органiзацiй", яке передбачає створення реєстру благодiйних фондiв без внесення плати до 30 листопада 1998 року. Цей реєстр допоможе бiблiотекам у визначеннi фондiв, до яких необхiдно звернутися за допомогою.
Приватнi пожертви - наступне джерело фінансування бібліотек. Найбiльше коштiв в Америцi збирають вiд приватних осiб (до 80%), тому що за багаторiчну iсторiю вироблено цiлу систему дарування. Люди до цього звикли i вiддають кошти на рiзнi цiлi з рiзних причин. Мотивацiя пожертв може бути такою:
- закрiпити свiй iмiдж людини, яка допомагає суспiльству
- почуття причетностi до доброї справи
- щоб видiлитися
- щоб забезпечити наступнiсть й безперервнiсть дарування
- тому що в них є грошi
- в пам'ять когось
- з горя
- для того, щоб отримати задоволення, вiдчути гордiсть
- для зменшення податкiв
- вiра в мiсiю органiзацiї (бiблiотеки)
- довiра та повага до людей, якi керують органiзацiєю
- упевненiсть в стабiльностi й майбутньому органiзацiї
- тому що дарують iншi
- тому що його просять
- подiляють цiлi, якi стоять перед бiблiотекою
- особиста вдячнiсть бiблiотецi
- усвiдомлений самоiнтерес
- радiсть вiд того, що складається пожертва
- гордiсть, що складається пожертва саме цiй органiзацiї (бiблiотецi)
- щоб увiковiчити iм'я рiдних або своє i т.д.
- щоб пом'янути рiдних (замiсть квiтiв на могилу - благодiйна пожертва).
I цей перелiк можна продовжувати, бо неможливо передбачити всi мотиви пожертв.
Розповсюдження дарування приватними особами пов'язане також з розвитком самого суспiльства, де вiльна економiка дозволяє жертвувати. Великий середнiй клас, для якого благодiйнiсть не знижує його рiвня життя, а для бiльш багатих людей - це основа буття, бо вiд цього залежить добробут всього суспiльства. Люди з розумiнням ставляться до прохання допомогти. I дарують вiд декiлькох доларiв до мiльйонiв. Дарують не тiльки грошi, книжки, технiку, будинки, час, послуги, а й передають у спадок своє майно або його частку. Форма допомоги може бути рiзною в залежностi вiд можливостей кожного.
В Українi благодiйництво серед приватних осiб найменш розгалужене, що пов'язано з низьким рiвнем життя, викорiнюванням за роки радянської влади самого поняття благодiйництво. Тому при організації роботи з приватними особами враховується, що це за люди, якi їх можливості, яке вiдношення мають до бiблiотеки. Можна визначити вiдомих у мiстi спортсменiв, артистiв, громадських дiячiв i т.п., щоб звернутися до них. Знайти якесь вiдношення їх до бiблiотеки: можливо, вiн був читачем, чи його батьки, якщо це вузiвська бiблiотека - можливо, вiн навчався тут.
Деякi американськi вузи взагалi складають картотеку своїх випускникiв i прослiдковують їх життя. Якщо серед них є тi, що досягли якихось успiхiв, вони обов'язково звертаються до них i завжди отримують допомогу. До широкого загалу випускникiв звертаються добровольцi, волонтери i також отримують допомогу. Випускники завжди дають для своєї "альма-матер". Розмiр цiєї допомоги вiд кожного невеликий, але у зв'язку з тим, що випускникiв багато, то сума цих внескiв загалом солiдна. В Америцi взагалi не гребують будь-якою допомогою, незважаючи на її розмiр. Так, наприклад, Свiтова Рада Суспiльної Служби СКУ органiзувала "Доларовий фонд" для допомоги Українi. Ця акцiя передбачає переконання людей, що переданий для фонду долар нiчого не вартий для українця-американця, а до купи вони складають великi кошти. Для цього створюються мiсцевi комiтети по збиранню грошей. Таким чином i бiблiотеки можуть звернутися до читачiв за незначними внесками, придумуючи переконливу мету, для чого потрiбні кошти.
Аналiз своїх читачiв допоможе кожній бібліотеці знайти серед них майбутнiх благодiйникiв та друзiв.
Платнi послуги є також одним з джерел додаткового фiнансування. Сьогоднi бiльшiсть бiблiотек використовує це джерело. Цьому сприяє законодавча база.
Надання платних послуг в бiблiотеках України регулюється Законом України "Про бiблiотеки i бiблiотечну справу" та затвердженим Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 5 червня 1997 р. № 534 "Перелiком платних послуг, якi можуть надаватися закладами культури i мистецтв, заснованими на державнiй та комунальнiй формi власностi", а також наказом Міністерства культури і мистецтв України від 13 лютого 1998 р. № 49/12-301/53 "Порядокнадання платних послуг закладами культури і мистецтв". Виходячи з цього, кожна бiблiотека, проаналiзувавши свої можливостi, може впроваджувати в практику роботи платнi послуги.
Але слiд враховувати, що бiблiотека - це соцiальний iнститут, для якої прибуток не може бути основним в її дiяльностi. Тому важливим є ретельний аналiз ринку збуту своїх послуг i визначення їх номенклатури.
Практика роботи американських бiблiотек свiдчить, що вони активно використовують платнi послуги, але у зв'язку з тим, що бiблiотеки вiдносяться до некомерцiйного сектора, їх доля в загальному бюджетi невелика (бiля 3-5%). В Німеччині та Болгарії бібліотеки також надають платні послуги.
В Українi бiльшiсть бiблiотек поповнюють свої бюджети за рахунок платних послуг. Так, в Донецькiй ОУНБ 2% загального фiнансування вiдбувається з платних послуг, а в Донецькiй областi - 1,3%. Якщо в 1988 роцi в Донецькій ОУНБ було три види платних послуг, то в 1998 році їх бiльше 50.
Розпродаж сувенiрiв, значкiв, лiтератури тощо також може бути джерелом поповнення бюджету.
У бiльшостi бiблiотек Америки вiдкрито магазини, де продається рiзна продукцiя з символiкою бiблiотеки, а саме: проспекти, поштовi картки, чашки,
Loading...

 
 

Цікаве