WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Методика додаткового фінансування - Реферат

Методика додаткового фінансування - Реферат

не мають дозволу на роботу. Основна причина звернення до роботи волонтера для бiльшостi - необхiднiсть у спiлкуваннi, соцiальнiй активностi, потреба вiдчувати себе корисним для iнших. Для молодих це дає можливість отримати певнi навички i рекомендацiї для пошуку роботи. Все це не притаманне бібліотекам України, але врахування цих моментів допоможе залучити додаткові кошти.
Планування
Дiєвiсть роботи по залученню коштiв залежить вiд ретельного планування, детальної розробки фандрейзингової концепцiї, рекламної кампанiї, визначення майбутнiх донорiв. Будь-яка органiзацiйна дiяльнiсть, нацiлена на пошук додаткових джерел фiнансування, починається з планування. Кожна успiшна справа грунтується на здоровому плануваннi, i тому для бібліотек важливо оволодiти витонченим мистецтвом планування, в якому найважливiше навчитись аналiзувати i оцiнювати ситуацiю, визначати сильнi та слабкi сторони бiблiотеки i, найголовнiше, вміти робити висновки з її недолiкiв. Розробка плану починається з визначення мети, лiдерiв, проведення маркетингових дослiджень, розробки органiзацiйної стратегiї, визначення донорiв та добровольцiв, розкладу роботи, формування штату i бюджету.
Для визначення мети та мiсiї бiблiотеки проводиться аналiз за схемою:
що представляє собою бiблiотека, чому вона iснує, iсторичне минуле, визначити програми бiблiотеки, кого обслуговує i який стиль керiвництва, провести ретельнi дослiдження з метою оцiнки бiблiотеки та її оточення: внутрiшнього (мiсія бiблiотеки) - штат, його якiсть, фiнансовий стан, матерiальна база, технiчнi ресурси; зовнiшнього (все, що поза межами бiблiотеки) - економiка, мiсцезнаходження, задоволенiсть читачiв, оцiнка конкурентiв;
зробити аналiз отриманих даних та можливостей вiддiлу з питань розвитку, визначити прiоритетнi напрямки розвитку бiблiотеки i розробити детальний бюджет з визначенням, скiльки буде залучено коштiв, з яких джерел. Все це узагальнюється в концепцiї або в стратегiчному планi. Концепцiя дає загальнi напрямки роботи, прiоритети по залученню коштiв. Стратегiя дiй розробляється в стратегiчному планi на 2-3 роки, де окреслюються довгостроковi проекти.
Рiчний або тактичний план деталiзує роботу по залученню коштiв з конкретними даними: скiльки буде отримано коштiв, звiдки i скiльки треба витратити, щоб їх залучити. Бо спочатку треба щось вкласти самим, щоб потiм була вiддача. При плануваннi передбачається досягнення конкретної мети, враховуються трудовi та iншi ресурси, якi сприятимуть залученню коштiв. Окрiм фiнансових витрат, вказуються конкретнi термiни. В будь-якому графiку, розумiється, треба визначити прiоритети. План повинен бути гнучким з можливiстю внесення коректив, якщо вимагає життя.
До процесу планування залучається штат бiблiотеки. План обговорюється в колективi, бо бiльшiсть найцiкавiших iдей народжується колективно, i коли вiн став загальновиробленою концепцiєю, то i виконання його спiльне. Обговорений план - це запорука його пiдтримки. Практика доводить, що необхідно розпочинати з невеличких планiв, конкретних дiй i реально оцiнювати свої можливостi.
Ефективний план органiзацiї по збиранню коштiв передбачає три елементи: визначення потреб бiблiотеки, пiдтримку з боку адмiнiстрацiї, затвердження бюджету на залучення коштiв.
Сутнiсть процесу пошуку додаткових джерел фiнансування полягає в тому, що одна особа повинна звернутися до iншої по допомогу. Вiдсутнiсть пожертв може пояснюватись тим, що нiхто не звернувся з вiдповiдним проханням. Джоан Худ розглядає цей процес, як "вулицю з двостороннiм рухом". Найбiльш сприятливi можливостi в цьому процесi виникають тодi, коли рух починається у двох напрямках - бiблiотеки до донора i навпаки. Друга частина цього руху виникне тiльки тодi, коли широкого розповсюдження досягне перша, тодi настане час, коли донори самi будуть йти до бiблiотеки, щоб зробити свої внески.
Але перед цим необхiдна велика робота по зв'язкам з громадськiстю. В кожному конкретному випадку прохання допомогти акцентується увага на потребах, iснуючих в суспiльствi, а не на iнтересах самої бiблiотеки. Розроблена програма може бути тiльки тодi ефективною, коли потреби донора i суспiльства спiвпадають, а також iнколи, коли потреби донора задовольняє бiблiотека i його спонсорство є своєрiдною подякою та бажанням сприяти подальшому розвитку бiблiотеки.
Автором розроблена методика збирання коштiв, яка передбачає декiлька етапiв i необхiдних компонентiв, що вiдiграють вирiшальну роль у цьому процесi.
Iдентифiкацiя
Ідентифікація - це визначення потенційних джерел фінансування. Для її проведення необхідно визначити:
за рахунок чого можна поповнити бюджет
що може бути допомогою
коло тих, хто може допомагати бібліотеці.
Найголовнiшими джерелами додаткового фiнансування для бiблiотек є благодiйництво, меценатство i спонсорство.
Благодiйництво, як бiльш широке поняття, передбачає добровiльну безкорисливу допомогу вiд будь-кого i у будь-якому виглядi.
Законодавча база благодiйництва та його основи закладенi в Законi "Про благодiйництво та благодiйнi органiзацiї" . Знання Закону дає можливiсть чiтко визначити основнi напрямки благодiйництва, знати органiзацiйну структуру благодiйних органiзацiй, форми допомоги тощо.
Сприяння розвитку культури є одним з напрямкiв благодiйництва. Форма здiйснення благодiйництва, як передбачено Законом, може бути у виглядi: одноразової або систематичної матерiальної та iншої допомоги; фiнансування конкретних цiльових програм; допомоги на основi договорiв (контрактiв) про благодiйну дiяльнiсть; дарування або дозволу на безкоштовне (пiльгове) використання об'єктiв власностi; дозволу на використання своєї назви, емблеми, символiв; подання допомоги безпосередньо особистою працею, послугами чи передачi результатiв особистої творчої дiяльностi; прийняття на себе витрат по безкоштовному повному або частковому утриманню об'єктiв благодiйництва, iнших заходiв, не заборонених законом.
Закон регулює податковi пiльги для тих, хто займається благодiйництвом.
Донецька ОУНБ з метою привернення уваги до себе i залучення благодiйної допомоги створила Благодiйний фонд "Бiблiотека". Проведена презентацiя фонду дозволила залучити благодiйникiв, сьогоднi в фонд перераховують допомогу рiзнi органiзацiї, до яких звертається бiблiотека. В угодi по комплексному обслуговуваннi пiдприємств передбачена добровiльна допомога. Серед читачiв збiр коштiв до фонду проводиться шляхом встановлення в холi бiблiотеки спецiальної скарбницi для пожертв.
Всi ювiлейнi подiї - теж привiд для залучення коштiв. До 70-рiччя бiблiотеки було продумано ряд заходiв, звернень, щопоповнило Благодiйний фонд. Отже фонд є тiєю структурою, яка сприяє залученню коштiв.
В Америцi благодiйництво має давнi коренi, цьому сприяє законодавство, яке розроблене як заохочуюча система. Держава визначає прiоритети благодiйництва, надає систему пiльг при оподаткуваннi, тому вiддавати кошти вигiдно. Друга позитивна риса американського законодавства - що кожен бажає знати, куди йдуть його податки, а система благодiйництва дає можливiсть знати, як витрачаються кошти, переданi як благодiйна допомога.
Таким чином, благодiйництво - прiоритетне джерело поповнення бюджету бiблiотек.
Меценатство, як

 
 

Цікаве

Загрузка...