WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Методика додаткового фінансування - Реферат

Методика додаткового фінансування - Реферат


Реферар на тему:
Методика додаткового фінансування
Мета заняття: отримати знання про джерела додаткового фінансування бібліотек, визначити перспективність їх використання в бібліотечній практиці.
Короткий зміст теми заняття:
характеристика джерел додаткового фінансування
благодійництво
меценатство
спонсорство
міжнародні доброчинні фонди, благодійні фонди
приватні пожертви
платні послуги бібліотек
розпродаж
установчі,членські внески,
спеціальні події,
індаумент
Дiяльнiсть бiблiотек по розвитку зв'язкiв з громадськiстю та пошуку позабюджетних коштiв - процес довготривалий i вимагає терпiння, напруженої працi, безперервних i послiдовних зусиль для досягнення мети. Тут потрiбен пiдприємницький грунт, творчiсть, наполегливiсть. В основу кампанiї по залученню коштiв слiд закласти такі фундаментальнi чинники.
Правильний вибiр лідерiв (кадрiв).
Добре опрацьований план та переконливу мету (для чого потрiбнi кошти).
Пропонована методика може бути використана бібліотеками як базова.
Кадри i структура управлiння
В будь-якiй роботi вирiшальна роль належить кадрам. Роботою по залученню коштiв i по зв'язкам з громадськiстю в бібліотеці мусять займатись небайдужi, творчi люди, якi не бояться нiчого нового, здатнi експериментувати, знати i використовувати рiзнi методи спiлкування, постiйно пiдвищувати свою квалiфiкацiю, працювати над собою. Детально вимоги до кадрiв розглядатимуться пiзнiше. Керiвник бiблiотеки повинен спочатку сам проникнутись необхiднiстю проведення роботи по залученню коштiв i розвитку зв'язкiв з громадськiстю, а також бути її iнiцiатором.
Практика показує, що у великих бiблiотеках створюються спецiальнi вiддiли, менших - ця робота доручається головним спецiалiстам, залучаються до неї методисти, актив бiблiотеки, створюються громадськi об'єднання "Друзi бiблiотеки".
Закордонний досвiд свiдчить, що здебiльшого в бiблiотеках створюють спецiальнi вiддiли, якi займаються залученням коштiв, - вiддiли розвитку і по зв'язкам з громадськiстю. Роботою по збиранню коштiв в США займаються, як штатнi працiвники, так i добровольцi. В управлiннi бiблiотеками США вiдображається типова для американського суспiльства вiра в приватну iнiцiативу, пiдприємництво, а не в державну владу. Система управлiння побудована так, що громадськiсть вiдiграє головну роль в управлiннi, розподiлi та залученнi коштiв. Управлiння на рiзних рiвнях здiйснюють на громадських засадах - Нацiональна комiсiя по бiблiотекам та iнформацiї (загальнодержавний рiвень), Нацiональний комiтет книги, Рада по бiблiотечним реcурсам, Американська Бiблiотечна Асоцiацiя (федеральний рiвень), Бiблiотечнi агентства штату, Бiблiотечнi Ради, або Бiблiотечнi кураторiуми (мiсцевий рiвень), "Гуртки друзiв бiблiотеки" (рiвень конкретної бiблiотеки). На цi органи накладаються консультативнi функцiї, вони представляють iнтереси штату, громадськостi i користувачiв, а не адмiнiстрацiї бiблiотеки, вони визначають бiблiотечну полiтику i вiдповiдають за стан бiблiотечної справи на своєму рiвнi. Члени цих органiв не завжди професiонали i представляють рiзнi групи населення та вiдстоюють iнтереси бiблiотеки i користувачiв.
Система управлiння українськими бiблiотеками вiдрiзняється вiд американської i в основному здiйснюється державними органами без участi громадськостi, тому американський досвiд заслуговує на увагу. Кожна бiблiотека в Америцi щорiчно повинна довести керуючому органу необхiднiсть фiнансування саме в такому розмiрi, потрiбному для неї. Це вимагає вiд бiблiотек розробки програм, стратегiчних планiв, що мобiлiзує їх сили, потребує аналiзувати своє становище, активiзувати резерви для залучення коштiв, щоб iснувати. І допомогає тут маркетинг.
Вищеназванi громадськi органи керiвництва бiблiотечною справою в США не тiльки визначають бiблiотечну полiтику, захищають їх iнтереси, а й збирають кошти для бiблiотек, спонсують рiзнi заходи, пiдтримують зв'язки з громадськiстю, органiзують розпродаж i збирання книг тощо. В Америцi саме "Друзi бiблiотек" збирають найбiльше коштiв, допомагають в роботi бiблiотеки, а штатнi працівники виконують направляючу роль і також займаються суто професiйними проблемами. Прослiдкувати вищесказане можна на прикладi Нью-Йоркської бiблiотеки, де тiльки назви комiтетiв бiблiотеки, якi очолюють волонтери, помічники на громадських засадах, розкривають сфери їх дiї: "Зберiгання", "Екскурсiї по бiблiотецi", "Стiл iнформацiї (довiдок)", "Зустрiч користувачiв та допомога їм в розшуку необхiдного вiддiлу", "Правова пiдтримка", "Бiблiотечнi iнформацiйнi видання", "Лiтературнi зустрiчi", "Друзi бiблiотеки", "Служба громадської пiдтримки", "Бiблiотечний магазин" та iн.
Для американських бiблiотек характерною рисою є те, що тiльки професiйнi роботи здiйснюються фахiвцями, а решта проводиться тимчасовими працiвниками - непрофесiоналами, студентами тощо. Читачiв в бiблiотецi привчають все робити самоcтiйно: знайти книжку в електронному каталозi, взяти її з полицi в читальному залi або сховищi, куди для всiх вхiд вiльний. Бiблiотекар комплектує фонд, обробляє (заслуговує на увагу система обробки книг, заснована на тому, що будь-яка нова книга в державi обробляється один раз в електронному варiантi, i кожна бiблiотека спочатку перевiряє на предмет її наявностi в електронному каталозi центру OCLC i тiльки в разi вiдсутностi самостiйно вносить данi про нову книгу в каталог OCLC), надає допомогу i консультацiї. Тому незвичним для нас є, наприклад, те, що в технiчному бiблiотечно-iнформацiйному центрi Грейнджера Iллiнойського унiверситету (багатоповерхова бiблiотека на 1200 читацьких мiсць, дев'ять читальних залiв) працює п'ять бiблiотекарiв та чотири технiчних робiтника. В центрі діє довiдково-iнформацiйна служба, яка надає консультативну допомогу, а решта - це повна самостiйнiсть.
У зв'язку з тим, що для бібліотек збираються великі кошти вiддiлами розвитку бiблiотек і з різних джерел, вони мають розгалужену структуру.
В Українi i Росiї подiбнi структурнi пiдроздiли вже почали створюватись. Такий досвiд є в Бєлгородськiй, Донецькiй ОУНБ. Вiддiли мають по 1-2 бiблiотекаря, але саме життя вимагатиме розширення цього напрямку роботи i збiльшення штатiв.
В Америцi вважають, що чим бiльше людей займається збиранням коштiв, тим бiльше коштiв буде зiбрано. Тому i вiддiли розвитку в бiблiотеках мають таку структуру, яка дозволяє охопити рiзнi джерела поповнення бюджету бiблiотек. В цій роботі активно використовується допомога громадськостi. Число добровольцiв, якi збирають кошти для бiблiотек, постiйно зростає. Наприклад, Нью-Йоркська публiчна бiблiотека має 300 добровольцiв, якi збирають для неї кошти, при загальному штатi бiблiотеки - 200 чоловiк. У 1995 р. добровiльнi помiчники вiдпрацювали в бiблiотецi 60 тисяч годин. Умовно волонтерiв-помічників бiблiотек можна подiлити на 3 групи: колишнi спiвробiтники бiблiотеки, в тому числiбiблiотекарi-пенciонери, якi бажають продовжувати активну дiяльнiсть; студенти i молодi люди, якi ще не визначились у виборi свого життєвого шляху i намагаються випробувати себе в рiзних видах дiяльностi; молодi жiнки, якi виховують малих дiтей i страждають вiд недостатностi у спiлкуваннi, а також дружини iмiгрантiв, якi
Loading...

 
 

Цікаве