WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Iсторичнi коренi фандрейзингу - Реферат

Iсторичнi коренi фандрейзингу - Реферат

залучення коштiв Америка орiєнтується на iндивiдуальних спонсорiв, корпорацiї, благодiйнi фонди.
Аналiз розподiлу залучених коштiв свiдчить, що пожертви на освiту (бiблiотеки) посiдають друге мiсце: релiгiя - 59 млрд. дол. (45%), освiта (бiблiотеки) - 17 млрд. дол. (13%), соцiальне забезпечення - 11 млрд. дол. (9%), мистецтво, культура - 10 млрд. дол. (7%). Данi взято з доповiдi Джейн Ньюмен, директора Великих фондiв Океанографiчного iнституту штату Массачусетс на Мiжнародному семiнарi "Iнтелектуальна свобода та доступ до iнформацiї: досвiд зарубiжних країн. Залучення коштiв" (Київ, вересень 1996 р.).
Таким чином, Америка за довгi роки виробила цiлу систему збирання коштiв на рiзнi соцiальнi потреби, i через всю iсторiю її бiблiотек проходить мiсцева благодiйнiсть - пожертви у виглядi книг, коштiв на будiвництво примiщень для бiблiотек. В кiнцi ХIХ ст. у зв'язку з iндустрiалiзацiєю виникає невеликий прошарок багатих родин, якi пiдтримували i створювали бiблiотеки. Вони передали в дар великим i малим мiстам бiльше двох тисяч бiблiотек.
Щоб пожертвувати кошти на бiблiотеку, не обов'язково було бути дуже багатим: у порiвняннi з внесками в розвиток унiверситетiв, коледжiв, картинних галерей внесок в бiблiотеки був скромним. Тому такий вид благодiйництва часто приваблював середнiй клас, який за чисельнiстю бiльший. Це були здебiльшого представники iнтелiгенцiї, якi добре знали цiну книги. Деякi бiзнесмени, котрi в свiй час були передплатниками платних бiблiотек, хотiли зробити бiблiотеки бiльш доступними i жертвували на їх розвиток.
Американське суспiльство за довгi роки виробило менталiтет жертводавцiв, що асоцiюється з великими досягненнями мистецтва, культури. Тому кожен вважає за необхiдне допомагати. Для бiблiотек Америки промисловець Ендрю Карнегi є одним з найбiльших меценатiв. Вiн створив 1412 бiблiотек в рiзних мiстах. На бiльшостi бiблiотек є його меморiальнi дошки або бiблiотекам присвоєно його iм'я. Бiльшiсть меценатiв допомагали тiльки в тому випадку, якщо мiсцеве населення теж добровiльно внесе кошти на нову бiблiотеку. Тобто це спонукало iнших до благодiйництва. Так, Карнегi будував бiблiотеки тiльки там, де сума рiчного бiблiотечного податку з громадян складала 10% вiд вартостi будiвництва примiщення бiблiотеки. Здебiльшого благодiйнiсть не була безкорисною, тому що людина бажала або прославити себе, або привернути до себе увагу.
Велику роль у збираннi коштiв для бiблiотек вiдiграли жiночi клуби та церковнi органiзацiї, якi створювались наприкiнцi ХIХ cт. Жiнки створювали рiзнi бiблiотеки, збирали для них кошти, книги, працювали в них на громадських засадах. Ця традицiя збереглася i сьогоднi. Середнiй клас жiноцтва свiй вiльний час присвячує саме збиранню рiзної допомоги для суспiльно важливих питань. Серед жiнок-українок Америки iснує вислiв: "Нашi церкви, школи, бiблiотеки побудованi на варениках". Тобто жiнки збирались, лiпили вареники, тiстечка та iнше, заробляли грошi на їх продажу i потiм вiддавали гроші на вирiшення соцiальних питань. Таким чином жiнки Чикаго збирали кошти на пересилку книжок до України. Участь жiнок у збираннi коштiв на бiблiотечнi потреби в Америцi повсякденне явище, що можливе для впровадження i в Українi.
Iндустрiалiзацiя США вимагала створення "комерцiйних" бiблiотек, тобто створених на кошти самих читачiв або працiвникiв окремих фiрм, якi пiзнiше передавалися до публiчних або iнших бiблiотек i утримувались на кошти платникiв податкiв. Цiкавою є взагалi система фiнансування бiблiотек США. Своїми коренями вона виходить з характеру американського мислення - полягайся на себе i не чекай подарункiв з небес. Тому i джерела утримання бiблiотек знаходяться в приватних пожертвуваннях: так фiнансувались не тiльки дiючi сьогоднi приватнi бiблiотеки, а й публiчнi. Тiльки пiзнiше почали дiяти федеральнi дотацiї, якi розглядались як додаткова пiдтримка (на реалiзацiю закону, програм). Бiблiотеки в Америцi розглядаються як неприбуткові органiзацiї, які повинні дотуватись з громадських джерел, тобто за рахунок пожертв. Рiзнi види бiблiотек отримують фiнансування на функцiонування та будiвництво вiд упорядникiв: населеного пункту, фiрми, унiверситету, приватних осiб, а додаткове - це подарунки приватних осiб.
Найбiльш типова схема фiнансування публiчної бiблiотеки:
мiсцевi кошти (70%), i їх доля постiйно збiльшується;
кошти штату (12%);
федеральнi кошти (9%);
подарунки спонсорiв (6%);
платнi послуги (3%).
Мiсцевi надходження - за рахунок спецiального бiблiотечного податку з нерухомостi пiдприємств, торгiвлi i доходiв (в Iллiнойсi це 0,15 дол. вiд кожних 100 дол.). Податки з фiзичних осiб кумулюються в бюджетi штату i розподiляються на душу населення. Федеральнi кошти розподiляються тiльки у виглядi програм на пiдставi їх щорiчного висунення бiблiотеками i оцiнки їх необхiдностi. Тому бiблiотеки повиннi вiдстояти необхiднiсть фiнансування якоїсь рiчної програми. Кошти спонсорiв, меценатiв, платнi послуги - остання стаття доходiв бiблiотек, але присутня майже в усiх бiблiотеках.
Бiльше 97% публiчних бiблiотек займаються залученням коштiв. З 100% бiблiотек, якi заробляють таким чином, 26,6% - мають їх у розмiрi 20% вiд загальних витрат, в 9% бiблiотек їх 50%. Деякi бiблiотеки (Нью-Йоркська публiчна бiблiотека) мають 60% бюджету за рахунок пожертв. У структурi додаткових коштiв основну частку складають пожертвування та дотацiї спонсорiв, доля платних послуг значно менша.
Основне джерело фiнансування бiблiотек унiверситетiв, коледжiв - кошти, якi отримуються як плата за навчання. 3-4% - це бюджетнi надходження (федеральнi, мунiципальнi програми). Решта - це пожертвування та плата за обслуговування.
Спецiальнi та приватнi бiблiотеки фiнансуються за загальноприйнятою схемою: кошти засновника, федеральнi кошти, пожертви, платнi послуги.
Специфiка рiзних штатiв має вплив на отримання коштiв. Згідно зі звiтом за 1987 фiнансовий рiк бiблiотечна мережа штату Iллiнойс отримала: з фондiв штату бiля 71% - прибуток вiд бiблiотечного податку на регiон i на душу населення, до 7% - додатковi субсидiї штату на обслуговування осiб з фiзичними вадами iдержавних установ; з федеральних фондiв - 5,5% ; вiд платного обслуговування - 10% i 6% з iнших джерел. Причому питома вага рiзних джерел фiнансування для бiблiотек штату та його столицi (Чикаго) була неоднаковою: основна вiдмiна в тому, що Чикаго орiєнтується на федеральнi джерела додаткового фiнансування, а периферiйнi бiблiотеки - на платнi послуги та власну iнiцiативну дiяльнiсть по залученню додаткових коштiв.
Цю особливiсть треба враховувати i бiблiотекам України. Якщо великi бiблiотеки держава бiльш-менш фiнансує, то меншим можна вчитися у американцiв виживати самим.
Бiблiотеки України в минулi роки звикли до 100% фiнансування вiд держави i тiльки сьогоднi вимушенi шукати шляхи поповнення свого бюджету, що є актуальним для будь- якої бiблiотеки.
Для цього, використовуючи давнi українськi традицiї меценатства, американський досвiд, бiблiотеки України мають вiдродити старi та знайти новi форми залучення коштiв на справи, кориснi для всього суспiльства.
Рекомендована лiтература:
1. Башун О.В. Вплив маркетингу і фандрейзингу на трансформацію бібліотек / Наук. ред. В.С. Білецький, докт. техн. наук. - Донецьк: УКЦентр, 1999. - 204с. - підручник до курсу
2. Башун О.В. Фандрейзинг або мистецтво збирання коштів: Наук.-метод. рекомендації бібліотекам / Донец. ОУНБ; Ред. Ю.О. Лебедєва. - Донецьк. - 1998. - 103с.
3. Дригайло В.Г., Башун Е.В., Волынец В.Н. Основы управления библиотекой высшего учебного заведения. - К.: Политехника, 2001. - 389с.
4. Башун О.В. Маркетинг і фандрейзинг в бібліотеках: Бібліогр. покажч. / Донецька ОУНБ - Донецьк, УКЦентр. - 2000. - 58с.
Loading...

 
 

Цікаве