WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Строки виконання документів, порядок контролю за виконанням документів. Особливості організації конфіденційного діловодства, використання документів з - Реферат

Строки виконання документів, порядок контролю за виконанням документів. Особливості організації конфіденційного діловодства, використання документів з - Реферат

належати до комерційної таємниці. На цій підставі, відповідно до частини першої ст. 36 Господарського кодексу України "Неправомірне збирання, розголошення та використання відомостей, що є комерційною таємницею", склад і обсяг відомостей, що становлять ко-мерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання". Не чинний нині Закон України "Про підприємства в Україні" у частині другій ст. ЗО конкретизував це твердження, поклавши відповідальність визначення складу й обсягу відомостей, які становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту на керівника підприємства.
Держава здійснює контроль за режимом доступу до інформації з обмеженим доступом, що є власністю держави. Відомості, які не можуть становити комерційну таємницю, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 № 611 "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці". Відомості, перелічені у зазначеній постанові, підприємства зобов'язані подавати органам державної виконавчої влади, контролюючим і правоохоронним органам, іншим юридичним особам відповідно до чинного законодавства на їхню вимогу.
Наказом Голови Служби безпеки України від 01.03.2001 № 52, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.03.2001 № 264/5455 затверджено "Зведення відомостей, що становлять державнутаємницю".
Згідно із Законом України "Про інформацію" до конфіденційної інформації, що є власністю держави і перебуває в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, не можуть бути віднесені відомості:
- про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту,
- про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
- про стан здоров'я населення, його життєвий рівень включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти й культури населення;
- стосовно стану справ із правами і свободами людини та громадянина, а також фактів їх порушень;
- про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
- інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, не може бути обмеженим.
Згідно зі ст. ЗО Закону України "Про інформацію", інформація з обмеженим доступом може бути поширена без згоди її власника, якщо ця інформація є суспільно значущою, тобто якщо вона є предметом громадського інтересу та якщо право громадськості знати цю інформацію переважає право її власника на її захист.
Законом України "Про банки і банківську діяльність" визначено склад інформації, що є банківською таємницею:
- відомості про стан рахунків клієнтів, зокрема стан кореспондентських рахунків банків у Національному банку України;
- операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
- фінансово-економічний стан клієнтів;
- системи охорони банку та клієнтів;
- інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи-клієнта, її керівників, напрями діяльності;
- відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;
- інформація щодо звітності щодо окремого банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;
- коди, що їх використовують банки для захисту інформації. Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю.
Положення цієї статті не поширюються на узагальнену Щодо банків інформацію, яка підлягає опублікуванню. Перелік інформації, що підлягає обов'язковому опублікуванню, встановлюється Національним банком України та додатково самим банком на його розсуд.
За неправомірне збирання, розголошення або використання відомостей, що є комерційною таємницею, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Питання охорони прав на комерційну таємницю набуває дедалі більшої актуальності. Статтею 155 Господарського кодексу України комерційну таємницю визнано об'єктом прав інтелектуальної власності у сфері господарювання.
Законодавством України встановлено відповідальність за розголошення комерційної таємниці. Відповідно до статті 47 Закону України "Про інформацію" порушення законодавства України про інформацію, зокрема розголошення державної або іншої таємниці, що охороняється законом, особою, яка має охороняти цю таємницю, спричиняє дисциплінарну, ци-вільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Згідно зі ст. 21-26 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" встановлено відповідальність, яка передбачає накладання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями штрафів на суб'єктів господарювання - юридичних осіб, їх об'єднання та об'єднання громадян, що не є суб'єктами господарювання, адміністративну відповідальність громадян, які займаються господарською діяльністю без створення юридичної особи, відшкодування збитків, заподіяних унаслідок вчинення дій, визначених цим законом як недобросовісна конкуренція, вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб'єкта господарювання (підприємця), спростування коштом порушника неправдивих, неточних або неповних відомостей, що поширюються ним для дискредитації суб'єкта господарювання (підприємця).
Законом України "Про банки та банківську діяльність" визначено, що в разі заподіяння банку чи його клієнту збитків через витік інформації про банки та їхніх клієнтів з органів, які уповноважені здійснювати банківський нагляд, збитки відшкодовуються винними органами.
Статтею 164 Кодексу про адміністративні правопорушення України передбачено адміністративну відповідальність за отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця у вигляді накладення штрафу від дев'яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальним кодексом України встановлено відповідальність за незаконне збирання з метою використання відомостей, що становлять комерційну таємницю, та за розголошення комерційної таємниці.
Відповідно до ст. 231 Кримінального кодексу України умисні дії,
Loading...

 
 

Цікаве