WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Технології документування інформації - Дипломна робота

Технології документування інформації - Дипломна робота

революцією кінця ХІХ ст., характеризується створенням поштового зв'язку як форми стабільних міжнародних комунікацій (Всезагальна поштова спілка з 1874 р. Та Всесвітня поштова конвенція з 1878 р.), фотографії (1839 р.), винайденням телеграфу (1832 р.), телефону (1876 р.), радіо (1895 р.), кінематографу (1895 р. ), а пізніше - безпровідної передачі зображення (1911 р.) та промислового телебачення (з кінця 20-х рр.). У розвитку інформаційних комунікацій настав період створення загальносвітової системи зосередження, зберігання та швидкодійної передачі інформації в найбільш зручній для користувача формі. Це перетворило інформацію в рухому силу технічного, соціального та економічного прогресу, визначило її провідну роль на етапі сучасної технологічної революції, яка надає інформаційним технологіям форму інтелектуальної індустрії. Завдяки цьому було розв'язано назрівше історичне протиріччя між накопиченням гігантського об'єму інформації в суспільстві та неможливістю ефективного її використання за допомогою традиційних немашинних методів.
Інформація перетворюється на один з найбільш цінних за складом та масових за формою продуктів цивілізації, споживачем якої стає все людство. Етап інформаційної революції другої половини ХХ ст. ознаменовує початок безпаперової фази розвитку інформаційних технологій, коли на якісно новому рівні завершується найбільш крупний історичний оберт переходу до небаченої несучої інформації, причому швидкість її передачі (шляхом електронних хвиль) зростає в мільйони разів (порівняно з людською мовою). Машинна інтуїція (експертні системи перетворюється на виробничу силу, а штучний інтелект дозволяє розв'язувати якісно нові задачі технічного прогресу. Виняткове значення машинних динамічних інформаційних систем у житті сучасного суспільства висунуло на перший план проблеми створення все більш досконалих ЕОМ та пов'язаних з ними технологій. Історія розвитку механізму інформаційної взаємодії між людьми (а тепер і між людиною та машиною) дає підставу для розуміння інформаційних технологій як єдиної інтеграційної системи розвитку всіх галузей знань, етапи якої в основному збігаються з періодами становлення суспільствознавства з більш ранніми за часом періодами накопичення знань у суспільстві. [22; 368-370].
Розглянемо розвиток сучасних технологій документування інформації.
До другої половини ХІХ ст. основу інформаційної технології складали перо, чорнильниця та бухгалтерська книга. Комунікація (зв'язок) здійснювалася шляхом направлення пакетів (депеш). Продуктивність інформаційної обробки була надзвичайно низькою: кожен лист копіювався окремо вручну, окрім рахунків, які додавалися також вручну, не було іншої інформації для прийняття рішень.
На зміну "ручній" технології документування наприкінці ХІХ ст. прийшла "механічна". Винайдення друкарської машинки, телефону, диктофону, модернізація системи суспільної пошти - усе це слугувало базою для принципових змін у технології обробки інформації та, як наслідок, у продуктивності роботи. По суті "механічна" технологія проклала дорогу до формування організаційної структури існуючих закладів.
40 - 60-ті рр. ХХ ст. характеризуються появою "електричної" технології, на широкому використанні електричних друкарських машинок зі зйомними елементами, копіювальних машин на звичайному папері, портативних диктофонів. Вони покращили закладну діяльність за рахунок підвищення якості, кількості та швидкості обробки документів. Багато із сучасних закладів базуються на "електричній" технології.
Поява в другій половині 60-х рр. великих виробничих ЕОМ на периферії закладної діяльності (в обчислювальних центрах) дозволило змістити акцент в інформаційній технології на обробку не форми, а змісту інформації. Це було початком формування "електронної", або "комп'ютерної" технології. Як відомо, інформаційна технологія управління повинна містити як мінімум три найважливіших компоненти обробки інформації: облік, аналіз та прийняття рішень. Ці компоненти реалізуються у "в'язкому" середовищі - паперовому "морі" документів, яке з кожним роком стає все більш безмежним.
Концепції застосування автоматизованих систем управління (АСУ), що склалися в 60-х рр., не завжди і не повною мірою відповідають задачам удосконалення управління та оптимальної реалізації компонентів інформаційної технології. Методологічно ці концепції не рідко спираються на уявлення про необмежені можливості "кнопкової" інформаційної технології при безперервному нарощуванні обчислювальної потужності систем АСУ та використанні найбільш загальних імітаційних моделей, які у ряді випадків далекі від реального механізму оперативного управління.
Назва "автоматизована система управління" не зовсім коректно відображає функції, які виконують такі системи, точніше було б "автоматизована система забезпечення управління" (АСЗУ), бо в здійсненні АСУ поняття "система" не включає вирішальної ланки управління - користувача. Ігнорування цієї принципової обставини, певно, призвело до того, що розширення мережі АСУ та підвищення потужності їх обчислювальних засобів забезпечили завдяки великим масивам первісних даних покращення в основному облікових функцій управління (довідкових, статистичних, таких, що слідкують). Однак облікові функції відображають тільки минулий стан об'єкта управління та не дозволяють оцінитиперспективу, тобто володіють низьким динамізмом. У інших компонента технології управління нарощування потужності АСУ не дало відчутного ефекту. Відсутність розвинених комунікативних зв'язків робочих місць користувача з центральною ЕОМ, характерний для більшості АСУ пакетний режим обробки даних, низький рівень діалогової підтримки - все це фактично не забезпечує високої якості аналізу користувачами даних статистичної звітності та всього інтерактивного рівня аналітично роботи. Тим самим ефективність АСУ на нижчих щаблях управлінської драбини, тобто саме там, де формуються інформаційні потоки, суттєво спадає внаслідок значної надлишковості інформації, яка потрапляє, за відсутності засобів агрегування даних. Саме з цієї причини, не дивлячись на введення додаткових систем АСУ, з кожним роком збільшується кількість працівників, зайнятих обліковими функціями: на сьогоднішній день шосту частину всіх працівників апарату управління складає обліково-бухгалерський персонал.
Починаючи з 70-х рр. сформувалася тенденція перенесення центру ваги розвитку АСУ на фундаментальні компоненти інформаційних технологій (особливо на аналітичну роботу) з максимальним використанням людино-машинних процедур. Однак, як і раніше, вся ця робота проводилася на потужних ЕОМ, розташованих централізовано в обчислювальних центрах. При цьому в основу побудови подібних АСУ закладена гіпотеза, згідно з якою задачі аналізу та прийняття рішень відносилися до класу таких, що формалізуються, піддаються математичному моделюванню. Припускалося, що такі АСУ повинні підвищити якість, повноту, оригінальність та своєчасність інформаційного забезпечення осіб, які приймають рішення, ефективність роботи яких буде зростати завдяки збільшенню кількості аналізованих задач.
Однак запровадження подібних систем дало не ті результати, яких очікували. З'ясувалося, що
Loading...

 
 

Цікаве