WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Сучасний рівень світової бібліотечної діяльності: етап інституалізації. Системна організація діяльності бібліотек - Реферат

Сучасний рівень світової бібліотечної діяльності: етап інституалізації. Системна організація діяльності бібліотек - Реферат

не зважаючи на схожість функціонально-діяльнісних рис, мають безліч специфічних рис, що обумовлюють необхідність типологізації (тобто розподіл сукупності бібліотек, яка вивчається, на групи). Це дозволяє знаходити засоби їх ідентифікації. "Тип" та "вид" виступають як основні одиниці типології бібліотеки, що згруповані за основною типологічною ознакою, складають тип, а створені в процесі подальшої деталізації - види та підвиди бібліотек.
Бібліотеки можуть поділятися: за цільовим призначенням, контингентом споживачів, тематичним, видовими складом фондів, за його обсягом, за належністю до суспільної підсистеми, місцем і роллю у бібліотечній системі, юридичною самостійністю тощо.
"Типи" і "види" бібліотек - рухомі категорії, становлять, в деякій мірі, абстрактні утворення, і мають властивість змінюватися.
Найбільш популярним є класифікаційний ряд - національні, публічні, навчальні, академічні, спеціальні бібліотеки. З точки зору соціального призначення його можна звести до двох типів бібліотек - універсальні та спеціальні. Подальше видове групування відбувається за функціональним призначенням й визначається трьома групами факторів : формальними, змістовими, системними.
За формальними ознаками бібліотеки поділяються на державні (регіональні, міністерств і відомств); муніципальні (міські, районні, сільські; наукових, освітніх, спеціальних навчальних закладів; підприємств, установ; громадських об'єднань; приватні.
Змістовні ознаки визначають функції бібліотеки, спрямовані на задоволення інформаційних потреб конкретного напряму, конкретної групи споживачів, конкретними фондами.
Системні ознаки визначають видову характеристику бібліотек з точки зору її місця та ролі у системі бібліотек : центральні, галузеві, територіальні бібліотеки, депозитарії, опорні, головні низові, філії бібліотечні пункти.
Відповідно до статусу в системі управління бібліотечною сферою: державна, національна бібліотека; в області - обласна; в районі - центральна районна; в місті - центральна міська бібліотека; в галузі - центральна галузева бібліотека.
З сукупності різних бібліотек за типовидовими ознаками складаються бібліотечні мережі: державні, галузеві, відомчі.
Вся сукупність існуючих у державі бібліотек створює бібліотечну систему, яка є частиною ВСІ, поєднується загальними цілями, завданнями розподілом функцій, загальними бібліотечними ресурсами, науковими дослідженнями, окремою інформаційною інфраструктурою.
Принципами організації і функціонування бібліотечної системи є: загальнодоступність, пріоритет читацьких потреб і потреб в інформації, сполучення централізації й децентралізації, координація й кооперація бібліотек, державно-громадський характер, інтеграція за функціонально-діяльнісним рівнем.
Взаємодія бібліотек, як сукупність певних зв'язків, відносин, співробітництва бібліотек з метою повного задоволення потреб суспільства і особистостей. Взаємозв'язок бібліотек здійснюється у різних напрямах діяльності бібліотек і на різних рівнях їх організації.
За масштабами бібліотечні зв'язки бувають внутрівідомчі, міжвідомчі (галузеві і міжгалузеві).
Вищим рівнем взаємозв'язків в бібліотечній системі є інтеграція як фактор рівномірності, сталості, створення умов найбільш повного та ефективного застосування бібліотечних ресурсів.
Бібліотечна галузь - це сфера соціально-комунікативної діяльності, яка спрямована на забезпечення суспільних потреб в документах, інформації, знаннях. Бібліотечна галузь входить до інформаційного сектору економіки, бо містить інтелектуально-інформаційні ресурси, що визначають в наш час подальший науково-технічний, соціальний розвиток суспільства. Інформаційні ресурси бібліотечної галузі характеризуються: забезпеченістю типовидовим розмаїттям бібліотечних установ, їх функціонуванням як системної єдності; забезпеченістю документально-інформаційними фондами; забезпеченістю кадрами і матеріально-технічною базою. Розвиток ресурсів бібліотек обумовлює рівень і відповідність виконання бібліотеками свого суспільного призначення.
Організація і функціонування бібліотечної групи супроводжується спеціалізацією бібліотек. Вона передбачає розмежування, розподіл сфер діяльності у формуванні і застосуванні відповідних видів бібліотечних ресурсів і задоволенні відповідних інформаційних потреб. Можна назвати спеціалізацію бібліотечних мереж, окремих бібліотек та внутрішню бібліотечну спеціалізацію.
Характерною рисою організації, функціонування та управління бібліотечною галуззю є централізація. Централізація передбачає жорстку субординацію, ієрархію структур, завдань, розподіл ресурсів, які задаються вищими бібліотечними структурами нижчим. Превалювання централізації над саморозвитком бібліотек і мереж може виступати фактором гальмування їх розвитку.
Централізація в повній мірі доповнюється децентралізацією, яка є результатом розвитку самоуправління у межах компетентності бібліотек. Вона дозволяє приймати оперативні рішення в умовах динамічних змін, підвищує гнучкість, рівень адаптації бібліотечної системи.
Формування і використання бібліотечних ресурсів будується на усвідомленні доцільності узгодження дій. Посилення координації і кооперації в бібліотечній галузі обумовлені переорієнтацією цілей діяльності бібліотек із збереження документів на забезпечення доступу до інформації і знань в будь-якій їх формі. Вони є умовою підвищення системних властивостей бібліотечної підсистеми.
Література:
1. Бібліотекознавство: теорія, історія, організація діяльності бібліотек: Підручник. - X., 1993. 176 с.
2. Каліберда Л. Загальне бібліотекознавство: Навч. посібник. - К., 1998. -192с.
3. Чачко А. Бібліотечна професіологія: Навч. посібник. - К., 1996. - 120 с.
4. Алтухова Г. Професcиональная етика библиотекаря. - М., 2000. -102 с.
5. Балика Д. Бібліотека в минулому. - К., 1925. - 117с.
6. Бібліотека в демократичному суспільстві: 3б. матер. Міжнар. наук. конф. / КДІК. - К., 1995. - 201 с.
7. Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні: 3б. наук. праць / КДУКІМ. - К., 1998. - 108 с.
8. Ільганаєва В. Бібліотечна освіта: нова парадигма розвитку.- К., 1996. -255с.
9. Ільганаєва В. Бібліотечна сфера - соціальний інститут // Бібл. Вісник. -1994 -№3.-С. 2-5.
10. Костенко Л. Інформаційно-комунікативні ресурси бібліотек АН України // Бібл. Вісник. - 1993. № 3-4. С.55-58.
11. Пашкова В. Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в бібліотеках: Зарубіжний досвід. -К., 1998. -70 с.
12. Сенченко Н. Библиотеки и компьютери. - К., 1990. - 226 с.
13. Слободяник М. Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій. - К., 1995.- 268с.
14. Україна бібліотечна. - К., 1996. - 92 с.
15. Українська бібліотечна асоціація: Документи і матеріали.- К., 1998. - 78 с.
16. Чачко А. Библиотечний специалист: особенности труда и профессионализации. - К., 1986. - 192 с.
17. Чекмарьов А., Костенко Л.,Павлуша Т. Національна система електронних бібліотек. - К., 1998. - 50 с.
Loading...

 
 

Цікаве