WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Реформація. Бібліотеки епохи буржуазних революцій та утвердження капіталізму: етап формування основних елементів соціального інституту - Реферат

Реформація. Бібліотеки епохи буржуазних революцій та утвердження капіталізму: етап формування основних елементів соціального інституту - Реферат

найбільшу бібліотеку Росії ХVІІІ ст. - бібліотеку Академії наук - значна подія в історії формування бібліотечної думки. До 50-річчя Академії наук помічник бібліотекаря бібліотеки Академії наук І. К. Бакмейстер видав книгу "Опыт о библиотеке и кабинете редкостей"… Він докладно описав історію і сучасний стан бібліотеки Академії наук, запропонував короткий нарис розвитку інших бібліотек Росії, дав перелік рукописних і друкованих пам'яток давньоруської писемності та рідкісних видань, що зберігаються в академічній бібліотеці.
Російська держава у ХІХ ст.
У ХІХ ст. в Росії , як і в країнах Західної Європи, широкий розвиток одержали публічні та безкоштовні народні бібліотеки. Інтенсивно організовуються університетські та спеціальні бібліотеки. Формування капіталістичних відносин у надрах феодально-кріпосницького ладу сприяло росту освіти, книгодрукуванню та книжковій торгівлі, а це створило необхідні передумови для розвитку бібліотечної справи. Зросла кількість читачів-міщан, купців... У 1830 р. уряд опублікував циркуляр про вдкриття публічних бібліотек у губернських містах, але відмовився виділити кошти на їх утримання і заборонив використовувати кошти від земських зборів. Єдиним джерелом їх фінансування визнав добровільні пожертвування. За бібліотеками здійснювався строгий контроль. Микола І розпорядився щорічно перевіряти їх каталоги. Для керування публічною бібліотекою призначався опікунський комітет із місцевих високопоставлених членів на чолі з губернатором, основним завданням якого був нагляд за комплектуванням книжкового фонду. Прогресивна частина суспільства активно підтримала ідею створення публічної бібліотеки
Найвідомішою на той час була відкрита в 1814 р. в Петербурзі Публічна бібліотека (нині імені Салтикова-Щедріна). На час відкриття вона мала лише 2300 книг російською мовою, що становить 1% фонду бібліотеки. Заслуга в створенні фонду вітчизняної літератури належить завідуючому відділом російських книг - І. А. Крилову. Він приділяв велику увагу комплектуванню бібліотеки російськими та слов'янськими виданнями, домагався надсилання нових книг із друкарень і видавництв, підтримував тісні контакти із книгопродавцями. Фонд російського відділу швидко зростав - і в 1843 р. мав близько 30 тис. видань. Велику роботу проводив І. Крилов з організації фондів і каталогізації: склав каталоги, шифрував і розміщав книги на полицях, складав списки літератури і бібліографічні покажчики, виконував бібліографічні довідки.
У 1862 р. було відкрито Публічну бібліотеку Рум'янцевського музею в Москві (зараз Державна бібліотека Росії).
Публічні бібліотеки в губернських і повітових містах створювались міськими думами і земствами. Вони називались громадськими. Видача книг у громадських публічних бібліотеках була платною, а користування читальним залом - безкоштовним. Крім плати за читання, брались великі застави. Більшість передплатників у бібліотеках становили дворяни і чиновники. Окремі бібліотеки (Воронезька, Одеська, Харківська ...) для поширення сфери своєї діяльності відкривали філіали чи відділення на окраїнах міст.
Для робітників і селян у другій половині ХІХ ст. відкриваються безкоштовні народні бібліотеки. Їх засновують земства, волосні та сільські громади, освітницькі й добродійні організації. У середині 90-х рр. було відкрито близько трьох тисяч народних бібліотек і читалень.
З 60-х рр. духовенство почало відкривати церковно-приходські бібліотеки. На кінець століття їх нараховувалось близько 22 тис. Крім того, було відкрито ще близько 2,5 тис. народних бібліотек при церковноприходських школах.
Університетські бібліотеки
У першоій половині ХІХ ст. відкрились п'ять університетських бібліотек - у Петербурзі, Казані, Харкові, Дерпту (Тарту) і Києві. У статуті університетів зазначалось, що вони створені для "розповсюдження науки та освіти" і мали право виписки книг та періодичних видань з-за кордону. Бібліотеки знаходилися на державному бюджеті, досить мізерному; кошті на придбання нових книг і журналів не вистачало; комплектування велося безсистемно і залежно від пожертвувань. Фонди університетських бібліотек були досить обширні, але не повні, книги були зібрані різні. На кінець першої половини ХІХ ст. в бібліотеці Московського університету нараховувалось близько 85 тис., Казанського - 47 тис., Харківського - 50 тис. видань. Бібліотекою університету могли користуватись у першу чергу його професори і співробітники. Тільки Московська, Казанська і Київська були відкриті для "сторонніх" читачів.
На початку ХХ ст. Росія мала понад 75 тис. бібліотек різних типів і видів. Значну частину складали бібліотеки гімназій, училищ, земських та інших шкіл.
У зв'язку з розвитком науки і техніки, створенням нових науково-дослідних закладів зростало значення наукових і спеціальних бібліотек. Це державні, публічні, університетські та вузівські бібліотеки, бібліотеки науково-дослідних установ та організацій, що були доступні вузькому колу читачів.
На початку ХХ ст. в Росії функціонують основні типи і види бібліотек, створюються навчальні заклади для підготовки бібліотечних кадрів, асоціації та товариства бібліотекарів окремих країн та перші міжнародні організації. Був створений Міжнародний бібліотечний інститут та Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій (1927). Починають виходити перші періодичні видання з бібліотекознавства, тобто з'являються основні елементи бібліотечного соціального інституту.
Література:
1. Бібліотекознавство: теорія, історія, організація діяльності бібліотек: Підручник. - X., 1993. 176 с.
2. Каліберда Л. Загальне бібліотекознавство: Навч. посібник. - К., 1998. -192с.
3. Чачко А. Бібліотечна професіологія: Навч. посібник. - К., 1996. - 120 с.
4. Алтухова Г. Професcиональная етика библиотекаря. - М., 2000. -102 с.
5. Балика Д. Бібліотека в минулому. - К., 1925. - 117с.
6. Бібліотека в демократичному суспільстві: 3б. матер. Міжнар. наук. конф. / КДІК. - К., 1995. - 201 с.
7. Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні: 3б. наук. праць / КДУКІМ. - К., 1998. - 108 с.
8. Ільганаєва В. Бібліотечна освіта: нова парадигма розвитку.- К., 1996. -255с.
9. Ільганаєва В. Бібліотечна сфера - соціальний інститут // Бібл. Вісник. -1994 -№3.-С. 2-5.
10. Костенко Л. Інформаційно-комунікативні ресурси бібліотек АН України // Бібл. Вісник. - 1993. № 3-4. С.55-58.
11. Пашкова В. Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в бібліотеках: Зарубіжний досвід. -К., 1998. -70 с.
12. Сенченко Н. Библиотеки и компьютери. - К., 1990. - 226 с.
13. Слободяник М. Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій. - К., 1995.- 268с.
14. Україна бібліотечна. - К., 1996. - 92 с.
15. Українська бібліотечна асоціація: Документи і матеріали.- К., 1998. - 78 с.
16. Чачко А. Библиотечний специалист: особенности труда и профессионализации. - К., 1986. - 192 с.
17. Чекмарьов А., Костенко Л., Павлуша Т. Національна система електронних бібліотек. - К., 1998. - 50 с.
Loading...

 
 

Цікаве