WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Всесвітня історія становлення бібліотечного соціального інституту - Реферат

Всесвітня історія становлення бібліотечного соціального інституту - Реферат

"Повісті временных лет", "Чтенія про князів Бориса і Гліба" і "Житія Феодосія Печерського". В "Повісті временных лет" він дав узагальнену картину життя і розвитку народів Київської Русі.
Монастирі ХІ ст. відігравали важливу роль у розповсюдженні грамоти й освіти, ведучи літописи і переписуючи книги. Статут монастирів передбачав посаду книгозберігача і зобов'язував монахів читати книги. До навали татаро-монголів існувало вже близько 70-ти монастирів з бібліотеками. Фонд лише богослужбової літератури нараховував 90 тисяч назв. Монастирські бібліотеки збирали і розповсюджували в першу чергу релігійну літературу, але одночасно були і центрами світської літератури.
Найбільшим центром культури був Новгород Великий. Більше половинизагальної кількості стародавніх книг ХІ-ХІV ст. збереглося саме у Новгороді. Місто не постраждало від татаро-монгольської навали, протягом століть накопичувало і зберігало давні пам'ятки руської писемності. Знаходилися вони в Софійському соборі. У бібліотеку приїздили з віддалених монастирів і переписували тут книги. Фонд Софійської бібліотеки нараховує близько тисячі рукописів у шкіряних оправах і стародрукованих видань.
Літописи стверджують: у Києві та Новгороді не лише існували школи, училища, бібліотеки, а й жили справжні любителі книг. До недавнього часу, майже до половини ХХ ст. , існувала думка, що грамотність, освіченість у стародавній Русі були привілеєм духовенства та князів. Про те в 1951 р. у Новгороді археологами знайдена берестяна грамота - невеличкий темнуватий шматочок березової кори з текстом. Подальші відкриття довели - грамота відома в Новгороді з Х ст. не тільки боярам, князям але і купцям, ремісникам, селянам. Нерідко й жінки володіли письмом і були освідченими.
Монастирські бібліотеки на Русі в ХІV- ХVІІ ст. Створення, політичний й економічний й розвиток багатонаціональної Московської централізованої держави обумовили подальший розвиток національної культури. Цей період характеризується швидким зростанням кількості монастирів, що мали велике зібрання рукописних і друкованих книг. Найбільш значними були бібліотеки Соловецького монастиря (1478 книг у 1676 р.), Кирило-Білозерського (? 1920 книг у 1664 р.), Києво-Печерського.
У фондах цих бібліотек зберігалася переважно релігійна література: твори діячів церкви, псалтирі, служебники, молитовники і інші. Зберігалась і література з вітчизняної історії - староруські літописи, історичні пісні та сказання, повісті про великих князів, та московських царів, історії міст та монастирів. Книжкові фонди монастирських бібліотек поповнювалися за рахунок обміну (книгами) з бібліотеками інших монастирів, внесків князів, бояр, духовенства: іноді книги для монастирських бібліотек переписувалися, або привозилися з за кордону.
Монастирі були основним місцем зберігання пам'яток давньоруської писемності та книг, що дійшли до нас завдяки існуванню монастирських бібліотек.
Бібліотеки середньовічних університетів
Починаючи з VІІІ ст. в Арабському Холіфаті, ІХ ст. у Візантії, ХІ ст. у Західні Європі дістає широкий розвиток новий вид бібліотека університетська. Перші університети в Європі виникли в ХІ ст. з єпископських шкіл або з приватних об'єднань викладачів, що навчали філософії, праву, медицині. При них організовуються бібліотеки: в ХІ ст. бібліотека при Болонському університеті, з ХІ і до початку ІV ст. в Сорбонні (Париж, Франція), Оксфорді, Кембріджі (Великобританія), Лісабоні (Португалія). У ІV ст. організовані бібліотеки університетів Центральної Європи: Празького (Чехо-Словатчина), Ягелонського (Краків, Польща), Віденського (Австрія). Всього у ХVІІ ст. в Європі нараховувалось 65 університетів, статут яких передбачав створення бібліотеки. Світської та наукової літератури тут було значно більше, ніж у церковних та монастирських бібліотеках. Найбільш цінні книги приковувались ланцюгами, тобто за межі бібліотеки не видавалися.
Основу університетських бібліотек становили власні бібліотеки видатних людей того часу. З університетів і їх бібліотек прийшла освіта, що заклала фундамент Відродження.
Епоха Відродження
Соціально-економічними передумовами епохи Відродження стала поява мануфактурної промисловості, розширення торгівлі, що вимагало розвитку точних наук.
Раніше за інші країни відродження переживає Італія. У кінці ХІІІ ст. Флоренція стала колискою гуманістичної культури. Гуманісти високо цінили книги, бібліотеки: виявляли небувалий інтерес до античності, вивчали грецьку і латинську мови, літературу, філософію; розшукували твори давньогрецької і давньоримської літератури, збирали книги. Серед них Франческо Петрарка, який свою бібліотеку заповів Венеції.
Найбільшою в цей час (ХV ст.) була бібліотека Ватікану (1475 р.). У ній зберігались колекції стародавніх рукописів, зібраних попередниками. Справжнім засновником бібліотеки вважають Миколу V, який оголосив її публічною; вона нараховувала більше 1,5 тис. рукописів.
У 1481 р. у бібліотеці Ватікану налічувалось 3,5 тис. оригінальних рукописів.
Література:
1. Бібліотекознавство: теорія, історія, організація діяльності бібліотек: Підручник. - X., 1993. 176 с.
2. Каліберда Л. Загальне бібліотекознавство: Навч. посібник. - К., 1998. -192с.
3. Чачко А. Бібліотечна професіологія: Навч. посібник. - К., 1996. - 120 с.
4. Алтухова Г. Професcиональная етика библиотекаря. - М., 2000. -102 с.
5. Балика Д. Бібліотека в минулому. - К., 1925. - 117с.
6. Бібліотека в демократичному суспільстві: 3б. матер. Міжнар. наук. конф. / КДІК. - К., 1995. - 201 с.
7. Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні: 3б. наук. праць / КДУКІМ. - К., 1998. - 108 с.
8. Ільганаєва В. Бібліотечна освіта: нова парадигма розвитку.- К., 1996. -255с.
9. Ільганаєва В. Бібліотечна сфера - соціальний інститут // Бібл. Вісник. -1994 -№3.-С. 2-5.
10. Костенко Л. Інформаційно-комунікативні ресурси бібліотек АН України // Бібл. Вісник. - 1993. № 3-4. С.55-58.
11. Пашкова В. Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в бібліотеках: Зарубіжний досвід. -К., 1998. -70 с.
12. Сенченко Н. Библиотеки и компьютери. - К., 1990. - 226 с.
13. Слободяник М. Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій. - К., 1995.- 268с.
14. Україна бібліотечна. - К., 1996. - 92 с.
15. Українська бібліотечна асоціація: Документи і матеріали.- К., 1998. - 78 с.
16. Чачко А. Библиотечний специалист: особенности труда и профессионализации. - К., 1986. - 192 с.
17. Чекмарьов А., Костенко Л., Павлуша Т. Національна система електронних бібліотек. - К., 1998. - 50 с.
Loading...

 
 

Цікаве